artville1

Павло Кириленко / 27 января 2017, 21:13

Чому не підлягають сумніву жорсткі заходи з відродження івриту в Ізраїлі, а закон про українську мову в Україні заперечується?


Той хто піддає сумніву, необхідність прийняття закону про державну мову, можливо знайде в собі мужність, також, заперечити факт окупації України, понад 300 років московсько – російською імперією? Існування Валуєвського циркуляру, Емського указу? Геноциду української нації більшовицько-комуністичною системою, коли на протязі 30 років, з 1917 – 1950-ті роки, українців винищували шляхом масових розстрілів, репресіями, вивезеннями у Сибір та інші віддаленні куточки Радянського Союзу? Трьома Голодоморами під час найстрашнішого з яких у 1933 році загинуло близько 10 мільйонів українців?

Логічним продовженням цих заперечень очевидно буде і спростування факту заселення «звільнених» від корінних мешканців, українських земель — росіянами?

Можливо знайдуться ті, які заперечать факт тотальної русифікації України у другій половині  XXстоліття? А також факт, вливання величезних фінансових ресурсів у популяризацію російської мови, її літератури, її кінематографу, її шоу-бізнесу, її імперської ідеології вже у Незалежній Україні, після 1991 року?

Думаю дискусія про необхідність прийняття «Закону про державну мову», має розглядатися у комплексі з вище переліченими фактами Геноциду проти української нації. Тоді аргументи критиків набудуть більш визначеного характеру…

В контексті цієї дискусії, також варто згадати за успішну державу Ізраїль, державною мовою якої є Іврит. Мовою якої, 70 років тому, розмовляли одиниці, а сьогодні вона є домінуючою для її мешканців. Заходи і методі запровадження Івриту у молодій на той час державі Ізраїль не варто навіть порівнювати з законом про державну мову України, вони не є спів мірні. Тим не менше, сьогодні в Україні йде нікому не потрібна дискусія про доцільність закону, щодо механізмів захисту української мови…

Але все одно, слід зауважити опонентам, що попри цей нелюдський набір методів підкорення і винищенні українців та їх мови, результату досягнуто не було. Українська мова, ось вже понад  25-ть років, успішно відроджується без відповідного закону про її захист, без політичної волі з її популяризації, так званої, української влади. Тим не менше, сьогодні ми маємо досить широко вживану українську мову, навіть в зрусифікованих містах, таких, як Одеса. Сьогодні популярністю користується наукова та художня література видана українською мовою. Модною є і українська музична продукція. Ці результати, були досягнути завдяки ініціативи особистостей, які є справжніми. Які не чекали преференцій і підтримки з боку держави, а творили історію самостійно, не зважаючи на перешкоди. Саме завдяки цьому, сьогодні влада змушена йти на зустріч суспільному запиту на все українське. І тільки тоді, коли державна влада буду зосереджена в руках таких же справжніх проукраїнських політиків, ми станемо країною, з якою нарешті почнуть рахуватися у Світі.

 

 

  


Пост размещён сторонним пользователем нашего сайта. Мнение редакции может не совпадать с мнением пользователя



Неравнодушный
Украина должна проводить свою государственную языковую политику чётко и понятно и не надо оглядываться на этих трампов. Слишком долго  мы чего-то боялись.
   Відповісти    
Коментар отримав забагато негативних оцінок
Влaд Цeпeш
Государство Израиль пришло на землю Палестины.
   Відповісти    

Гость101
« Одесса не исконно украинский город»   тогда чей? Нам внушали что Россия почему-то не колонизировала, а «осваивала» новые территории, иные завоевывала. Значит там был вакуум, необжитые людьми территории)? Нет, конечно, так что о «российской исконности» одесского края, как и Крыма, пустой разговор.  
 Мировая колониальная система равно рухнула, а РФ еще предстоит это пережить.
И станет она снова Московией, где живут исконные московиты (потомки славян и угро-финнов с различной долей примеси татарских кровей, не в обиду сказано, просто констатация реальности), а не русские или россияне, так как считаю, что это собирательный этнос ). Впрочем, не важно, как они себя будут называть. Пусть живут с миром  не лезут к другим «со своим самоваром».
   Відповісти    
циничный бандера
Московия дружище, это совсем недавно и не долго.А улус Джучи, это лет 500где то.:)
   Відповісти    

Prostoyuriy
Полностью согласен с автором:единственным государственным языком в государстве Украина должен быть украинский. Но, нужно учитывать то, о чём сам автор пишет. А именно, о том, что 70 лет назад иврит знали единицы. У нас тоже 70 лет вытравливали украинский и белорусский языки, языки остальных республик удержались в связи с более сильными семейными устоями. Теперь автор и те, кто за ним стоит предлагает не ждать 70 лет, а уже, насильно внедрить повсеместно украинский язык. Так вот, хочу вам сказать, господа хорошие, что это именно из-за вашей спешки и происходит Крым и Донбасс. В Украине уже больше 20 лет средняя школа украинизирована, дети, если и не думать, то говорить свободно по-украински уже умеют намного лучше своих родителей. Ещё несколько поколений и всё бы стало на свои места. Вы же, повторяю, своей спешкой всё портите. Кстати, не все согласны с тем, что в Израиле государственным есть язык священных книг. В некоторых районах этот язык вообще не воспринимают и говорят на светском языке идиш.
   Відповісти    
циничный бандера
Я с 2008 по 2014 прожил большую часть времени в Крыму.Что то я там украинизации вообще не заметил.А вот русификация шла полным ходом.Русские паспорта раздавались всем желающим.Украинского телевидения во многих местах побережья просто не было, а спутниковые каналы были сплошь российские.
За три года на войне я уже сложил свое мнение.Я слабо знал украинский язык до войны, но в армии через пол года уже общался свободно.Это тот объединяющий фактор, вокруг которого и надо строить наше государство.И чем быстрее, тем лучше.
   Відповісти    

Гость101
Именно из-за того, что в конце февраля 2014 года в парламент внесено предложение об отмене скандального закона о языках Кивалова-Колесниченко, это послужило «детонатором» для обыкновенных севастопольцев, а может, и вообще жителей Крыма, которые  массово пошли на поводу у местным провокаторов, сепаратистов и «любителей» Росии.
Я частенько бывал в Севастополе  и народ дружно говорил: нас все устраивает. только не навязывайте нам украинский язык через колено. Мы-то реально в Украине с 1992 года, нас Ельцин «слил» . На все нужно время.
   Відповісти    
Ледокол "Смелый"
Да потому что нет языковой проблемы у нормальных украинцев. Это искусственная проблема, созданная политиками, чтобы разделить единую нацию. Какая разница, на каком языке я пишу и говорю, если считаю Украину — Родиной? Решите проблемы с коррупцией, налогами и судами — и помогите нам гордиться своей страной. Вкладывайте в кино, культуру и музыку, чтобы людям было интересно изучать корни. Но зачем, если мовосрач развести легче??? Достали.
   Відповісти    
TAG501
Именно, когда в государстве все через одно место, начинается «поиск ведьм»).
Рейтинг «ведьм;
1.Язык.
2.Прибыльность (дотационность) регионов.
3.Неприкосновенность народных депутатов.
4.Куда идти: на восток или на запад, НАТО или неНАТО.
5.Тарифы.
6.Неприятие законов оппозицией (во все времена), потому что не от нас.
7.Наверху все «белые и пушистые», все плохое в среднем звене или на местах.
8.Ну и тотальное вранье всех обо всем.
   Відповісти    
   Правила

Записи в блогах:




Думська в Viber


Одрекс
Ми використовуємо cookies    Ok    ×