Українська влада мала спробувати розблокувати експорт зерна, соняшникової олії та насіння. Власне вчора в Стамбулі вона це спробувала зробити.

Чому це так важливо? Все дуже просто, бо якщо впаде сільське господарство наслідки будуть катострофічні, як для української економіки, так і для українського села. Той хто кричить, хай там в Африці їдять банани навіть не уявляє, які будуть ті наслідки. Якщо коротко, то зараз експорт зерна йде лише через три річкових порти - Рені, Ізмаїл, Кілія. Ці порти давно нормально не працювали, не оновлювалось обладнання і пропускна спроможність їх потужностей нижче плінтуса.

За словами дальнобоїв, розвантаження одного зерновоза в порту Рені займає 2 години, а в Южному займала 20 хв. В районі того ж Рені черги на тижні. Отже зерноперевалка тими портами - як мертвому припарка. Тобто експорт зернових навіть не на рівні струмочка, а так на рівні посцяти. Це спричинило значне зростання ціни на зернові на світових біржах, однак в Україні це має зворотний ефект. Оптова ціна на пшеницю впала до 3000 грн за тонну (до 24 лютого - 7000), насіння соняшника впало до 7000 грн за тонну (до 24 лютого 17-19 тисяч).

При цьому ми маємо зростання вартості пального майже вдвічі, запчастин вдвічі і мінеральних добрив і т.д. Отже, при ціні в 3000 грн за тонну зерна і 7000 грн за соняшника фермер має збитки, а значить не зможе посіяти на наступний рік, більш того, він не може виплатити гроші за оренду паїв. Я вже не кажу, що не зможуть виплатити лізинги за техніку. А в українських фермерів за останні роки переважна більшість техніки — це круті комбайни, трактори і т.д.

Просто зрозумійте, що окрім великих агрокорпорацій фермери не засіють поля (великі агрокорпорації теж під питанням) — це мінус робочі місця, це автоматично принцип доміно який потягне за собою всі галузі сільського господарства — тваринництво, птахівництво, молочку і т.д., тобто вдарить по харчовій промисловості.

Саме тому влада спробувала вирішити це питання, а на Африку похуй.

Навіщо це було потрібно російським нацистам? Ну майже з тих самих причин! Власне напередодні підписання папірців у Стамбулі ЄС прийняв 7-й пакет санкцій щодо агресора. Все би ок, але там зазначили, що заборони на експорт російського зерна, продуктів харчування і добрив немає. Хоча заборони і не було, однак через санкції зерновози відмовлялися заходити в російські порти, бо західні страхові компанії через санкції відмовлялися страхувати судна.

Отже, російським нацистам розблокували експорт зерна і вони отримали, що хотіли, тому підписали в Стамбулі меморандум, який їх ні до чого не зобов'язує і демонстративно в'їбали по Одеському порту, бо знають, що жодне цивільне судно не зайде в порт під обстрілами, а отже ми не зможем збути своє зерно - тим самим вони усунуть конкурента на міжнародному ринку і завдадуть ще більшої шкоди нашій економіці. Яка на разі тримається на західних траншах.

1) Війна не скінчиться завтра, як і через тиждень чи місяць. Звісно, якщо ми хочемо повернути хоча б окуповані після 24 лютого території , то війна буде довгою і важкою. І чим далі, тим більше це відчуватиме цивільне населення. Найбільш паскудне в цій ситуації — те, що влада навіть пальцем не ворухне, аби перелаштувати економіку на новий лад, а в економіці наразі срака повна і це відчувають усі.

2) Так як було до 24 лютого, вже ніколи не буде. Вже колишнього життя не буде, навіть для тих, хто зачаївся і типу пересидить. Для влади, політиків теж, як раніше вже не буде. Значна частина їх має піти у небуття на смітник історії. 

Є вираз "переможців не судять", але насправді судять, щей як судять, і цих теж судитимуть. За "шашлики", "какую разніцу" і т.д. Певно не відразу, але судитимуть, бо "просто проєбалі", вже не пройде. Занадто багато страждань, втрат і крові.

3) Якщо хтось думає, що після Перемоги стане легко, то розчарую - легко не стане, бо купа бізнесів зникла, зруйнована і тд. Тому буде важко і швидке поліпшення залежить лише від громадян, від їх вибору. Від того, кого до влади вони оберуть після Перемоги: популістів з шашликами, бариг з конфетами, чи дійсно професіоналів, які пиздячитимуть на перспективу і не дивитимуться на рейтинги. 

4) Ми обов'язково переможемо, бо іншого вибору немає, однак ціна буде дуже висока!