Публикации блоггера на сайте Думская.net - Дмитро Вербицький http://dumskaya.net/ Блог Дмитро Вербицький ru-ru http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss Думская.net info@dumskaya.net info@dumskaya.net :{Медіа маніпуляції, вплив на суспільство, фейки, тиск на правоохоронну систему. Хто використовує вказаний інструмент? }: Медіа маніпуляції, вплив на суспільство, фейки, тиск на правоохоронну систему. Хто використовує вказаний інструмент? http://dumskaya.net/post/media-manipulyatciji-vpliv-na-suspilstvo/author/ Telegram-канали давно перестали бути просто майданчиком для обміну повідомленнями – вони стали потужним інструментом впливу на громадську думку і ним користується понад 85% українців для отримання новин.

В законі є чітке визначення, що таке медіа. І Telegram-канали, за своєю суттю, є ними. Однак реєстрація онлайн-медіа, згідно з законом про медіа, добровільна і цим користуються недобропорядні особи, оскільки в більшості випадків власники є невідомими, будь-якої серйозної відповідальності за розповсюдження недостовірної інформації не існує, що дозволяю впливати на суспільство без будь-яких наслідків.

 

Чому це важливо?

Наведу приклади за останні декілька місяців де я особисто стикаюся з тим, як працюють маніпуляції в Telegram, і бачу, як окремі канали формують потрібний комусь інформаційний фон. Публікується фейки, вигадки, перекручені факти – а мета та потенційні замовники цих атак стають дедалі очевиднішими.

Нижче – кілька показових прикладів.

 

Приклад І. «Лачен пише»: хвиля фейків перед судовими засіданнями

У жовтні 2025 року, напередодні судових слухань за моїм позовом до НАЗК, Telegram-канал «Лачен пише» почав системно поширювати недостовірну інформацію, у тому числі образливого характеру, яка створювала негативний образ та одночасно формувала позитивний фон для НАЗК.

Було опубліковано низку вигадок, зокрема про нібито:

·      продаж мною майна;

·      спроби втечі за кордон;

·      перереєстрацію майна на Христину Ільницьку;

·      складення на мене протоколу НАЗК і передачу його до суду.

 

Жодне з цих тверджень не відповідає дійсності:

·      майно не продавалося та втечі не планувались;

·      нічого не перереєстровувалося;

·      жодного протоколу НАЗК не складало і до суду не передавало.

Цікаво інше: у цей самий період НАЗК втретє зривало судове засідання, надсилаючи документи за день до розгляду, що неминуче призводило до перенесень засідання. 

 

У цьому контексті виникає цілком логічне питання: кому вигідно створювати медійний шум та фейки саме напередодні слухань?

Якщо канал вважає себе авторитетним – де докази?

 

Приклад ІІ. Канал ua.news: взаємовиключні версії та «замовний пакет»

Після публікації мною матеріалів 10.11.2025 та 25.11.2025 щодо можливих корупційних дій у НАЗК почалась нова хвиля атак.

 

Особливої уваги заслуговує канал ua.news, який фігурує у кримінальному провадженні у справі Айбокс Банку. Сам канал має більше 85 тис підписників, які викликають сумнівів в їх реальності, оскільки публікації на калі в більшості мають лише до 1 тис переглядів. 

Протягом лише двох тижнів він опублікував дві взаємовиключні версії:

·      21.11.2025 – публікація про те, що питання щодо «невручення мені підозри» нібито «вирішив» колишній заступник САП Синюк; 

·      02.12.2025 – протилежна за змістом інформація: ніби мені вже повідомлено про підозру.

Після цього лавину аналогічних фейків почали поширювати інші телеграм-канали – класичний сценарій «замовного пакету» та формування думки у суспільства.

Ані перша інформація не відповідає дійсності ані друга. 

І вже 08.12.2025 хвиля медіа атак продовжилась, ставлячи моє фото поруч з «терористами» Шойгу та іншими. 

Як згадувалось вище, то переглядів на каналі дуже мало, тому робляться репости на топових Telegram-канал лише публікацій, які стосуються мене для більшого охоплення аудиторії. 

Тож питання залишається відкритим: хто замовляє поширення неправдивої інформації та в чому її актуальність саме зараз?

 

Про Telegram-канал ua.news, зв’язку з фігурантами кримінальних проваджень – розповім у наступних блогах. 

 

Приклад ІІІ. Атаки на Христину Ільницьку після антикорупційного форуму

Звичайний пост Христини Ільницької у Facebook після участі в антикорупційному форумі викликала цілу хвилю негативних та фейкових матеріалів, про «незаконне збагачення» та спотворені дані щодо її доходів.

 

Одне з таких видань ua.news стверджувало, що за 10 років до 2020 року Христина нібито задекларувала «всього 360 тисяч гривень доходів».

 

Це – спотворена інформація.

У 2024 році Христина вже публічно спростовувала аналогічні вигадки.

Декларації за 2020-2023 роки тоді були відсутні у податкових органів, тому дані були неповними. 

Нині подані усі необхідні декларації та документи які підтверджують законне походження коштів для придбання її майна.

 

Після форуму Христині почали надходити дивні дзвінки від невідомих чоловіків із «пропозиціями допомоги», «порадою як врятуватися» та натяками на те, що «тільки вони можуть її захистити».

Це вже виходить за межі телеграм-фейків і виглядає як провокація або спроба тиску.

 

Про статки Христини Ільницької, спроби провокацій з боку окремих фігурантів, знайомих та сусідів, фальсифікації матеріалів – розповім у наступних блогах.

 

Висновок

Синхронність фейків, повторюваність тем і активність у ключові моменти свідчать не про випадковість, а про організовані медійні атаки, направлені на створення негативного образу та здійснюють медійного тиску на правоохоронний орган, підтримуючи позитивний фон для НАЗК, які фактично умисли внесли в офіційний документи недостовірні відомості. 

]]> Thu, 01 Jan 70 03:00:00 +0300 http://dumskaya.net/post/media-manipulyatciji-vpliv-na-suspilstvo/author/ :{Міндіч, Басов, Корнелюк та НАЗК – як пов’язані між собою}: Міндіч, Басов, Корнелюк та НАЗК – як пов’язані між собою http://dumskaya.net/post/mindich-basov-kornelyuk-ta-nazk-yak-pov/author/ Після оприлюднення матеріалів НАБУ, Національне агентство з питань запобігання корупції (далі НАЗК) 10 листопада 2025 року розпочало службову перевірку(https://t.me/NAZK_gov_ua/4435).

 

На аудіозаписах НАБУ зафіксовано, що у травні 2025 року особа на прізвисько «Тенор» — за даними ЗМІ, керівник підрозділу безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов — ймовірно доставляв хабар у 20 тисяч доларів до НАЗК.

 

Водночас у відкритих джерелах практично немає інформації про будь-які офіційні зв’язки Басова з працівниками НАЗК. Проте відомо, що у 2013–2014 роках Басов працював разом із Миколою Корнелюком (нині заступник Голови НАЗК з 22.04.2024) у Головному слідчому управлінні Генеральної прокуратури України.

За наявними даними, їхні товариські стосунки збереглися й сьогодні.

 

Це ставить логічне питання: чи могла особа, яка сьогодні входить до керівництва НАЗК та повинна протидіяти корупції, бути пов’язаною із можливими корупційними діями?

 

Виявляється:

- у 2014 році Корнелюк був виключений, як старший групи слідчих Генеральної прокуратури України з усіх кримінальних проваджень;

- у 2017 році притягувався до дисциплінарної відповідальності за корупційне правопорушення (довідка за посиланням: https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/17.11-1234.pdf),

однак все ж таки його призначили на посаду заступника Голови НАЗК (https://nazk.gov.ua/uk/team/mykola-kornelyuk/).

 

Що відомо про Миколу Корнелюка

З 2009 року працював у Головному слідчому управління Генеральної прокуратури України.

У 2015 — 2018 роках обіймав посаду заступника прокурора Житомирської області. 

Наказом Генерального прокурора України від 14.04.2017 № 17дк був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за корупційне правопорушення, недостовірні відомості в декларації, що також підтверджено рішенням НАЗК (https://nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/17.11-1234.pdf). Відомості внесені в Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення (https://data.gov.ua/dataset/1b80e5ef-3c57-4090-8c4f-cda687f67721/resource/77848dfa-3c43-45db-bea4-0ee8871645af).

Судові оскарження

•    Окружний адмінсуд відмовив у позові (https://reyestr.court.gov.ua/Review/68944614);

•    Апеляція — позов задоволено, запис у Реєстрі тимчасово виключено;

•    23.05.2018 Верховний Суд скасував апеляційне рішення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/74204052), і відомості були поновлені в Реєстрі.

 

Саме період дії рішення апеляційної інстанції (22.11.2017 — 23.05.2018) дозволив Корнелюку перейти на службу до НАБУ як особі, яка формально не мала діючих обмежень.

Згодом він перевівся до СБУ, а 22.04.2024 був призначений на посаду заступника Голови НАЗК.

 

Виникає питання, як особа яка внесена в Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення була призначена на посаду заступника Голови НАЗК? 

 

У відповіді НАЗК від 29.07.2025 №150-18/65279-25 зазначено, що Корнелюка було виключено з Реєстру на підставі:

•    п. 7 розд. І та п.п. 6 п. 8 розд. ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення

Ця норма передбачає можливість виключення у випадку, коли особа брала безпосередню участь у заходах оборони України та забезпечення державної безпеки під час збройної агресії рф.

 

Проте у відповіді НАЗК зазначає, що виправлену декларацію Корнелюк так і не подав, що є окремим порушенням вимог закону.

 

Звідси постає нове закономірне питання: які саме заслуги чи результати служби в СБУ дали підстави для виключення Корнелюка з Реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення?

 

Таким чином, вищевказані дії дозволили Корнелюку переводитись з одного органу в інший: з початку з прокуратури в НАБУ, а потім з СБУ в НАЗК. 

 

Що очікувати від службового розслідування НАЗК, враховуючи вищевказані факти, будемо чекати результатів.

 

Далі про роботу з прикладами в наступному блозі.

 





    
  
 
 
]]> Thu, 30 Dec 10 12:11:50 +0200 http://dumskaya.net/post/mindich-basov-kornelyuk-ta-nazk-yak-pov/author/ :{НАЗК – корупція у системі, злагоджені замовні дії чи небажання визнати власну некомпетентність?}: НАЗК – корупція у системі, злагоджені замовні дії чи небажання визнати власну некомпетентність? http://dumskaya.net/post/nazk-koruptciya-u-sistemi-zlagodzheni-za/author/
Вже понад вісім місяців у Печерському районному суді м. Києва розглядається моя позовна заява до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).


03 листопада 2025 року відбулося чергове судове засідання у цій цивільній справі.


Ще 30 липня 2025 року ухвалою суду НАЗК було зобов’язано надати письмові пояснення на запитання позивача та вказати, на яких саме доказах ґрунтуються їхні висновки по кожному пункту окремо. Це рішення було прийнято після того, як НАЗК відмовилося надавати відповіді під час попереднього розгляду.


Однак замість чітких пояснень НАЗК витратило чотири місяці, щоб підготувати чергову відмову у наданні відповідей. Цю відмову було направлено до суду та позивачу лише за день до засідання.


Варто зазначити, що вже втретє НАЗК подає документи в останній день перед засіданням — поштою або через систему «Електронний суд». Через це на момент розгляду справи документи фізично не надходять до суду, що неминуче призводить до перенесення засідання.


⸻


Хронологія подій
• 04.03.2025 – ухвалою суду відкрито спрощене провадження та призначено розгляд по суті на 01.05.2025.
За цей час НАЗК мало підготувати відзив на позовну заяву.
• 28.04.2025 – лише за три дні до засідання НАЗК відправляє відзив поштою.
На момент судового засідання 01.05.2025 ані суд, ані позивач не отримали документів.
У зв’язку з цим суд оголосив перерву до 30.07.2025 – щоб дати сторонам можливість ознайомитися з матеріалами справи та надати відповіді.
• 30.07.2025 – у день засідання НАЗК знову подає документи з відмовою відповідати на запитання позивача.
• 03.11.2025 – ситуація повторюється втретє: документи надсилаються в день перед засіданням, що знову зриває розгляд справи.


⸻


Постає низка логічних запитань
• Якщо НАЗК переконане у законності своїх дій, то чому вже втретє затягує процес, подаючи документи фактично в останній день?
• Чи не є така «системність» дій ознакою узгодженого замовлення або спробою уникнути об’єктивного розгляду справи?
• І головне — чому державний орган, покликаний боротися з корупцією, демонструє поведінку, що межує з маніпуляцією судовим процесом?


⸻


У мене також залишаються запитання до деяких телеграм-каналів, які напередодні кожного судового засідання починають публікувати спотворену або викреслену інформацію, спрямовану на дискредитацію.
Однак це вже тема для окремого блогу.
]]> Thu, 30 Dec 10 10:51:13 +0200 http://dumskaya.net/post/nazk-koruptciya-u-sistemi-zlagodzheni-za/author/