Море під забороною, без фруктів, але з багатими туристами: як живе у сезон курортна Затока  

Повномасштабне вторгнення в Україну торкнулося всіх сфер економіки, і туризм зазнав особливо серйозних втрат. У 2022 році його показники впали до мінімальних і потрібен був час для адаптації до нових реалій. Єдиним центром тяжіння відпочивальників к 2023 року стала Одеса, тоді як суперуспішна раніше Затока опинилася на межі виживання. «Думська» вирішила дізнатися, як поживає селище зараз, і чи справді там усе так погано.

СПОКІЙНІШЕ, НІЖ В ОДЕСІ

Затока і сусідній Кароліно-Бугаз систематично зазнавали ракетних ударів, особливо в перші два роки повномасштабної війни. Основних причин дві: стратегічне значення моста, що з'єднує Бессарабію з рештою регіону, і наявність численних баз відпочинку, які, на думку росіян, могли використовуватися для розміщення українських військових. Найбільші руйнування припали на територію, прилеглу до мосту. В інтернеті можна знайти безліч відео, які створюють враження, ніби йдеться не про Затоку, а про Бахмут чи Покровськ. Однак реальна ситуація інша.

«Дійсно, руйнувань багато, і може здатися, що ми живемо в постійному страху. Але насправді тут набагато безпечніше, ніж в Одесі, — розповіла господиня куреня в Кароліно-Бугазі Тетяна. — Найжорсткіші обстріли були у 2022 році, але за весь цей час постраждала лише одна людина — маленька дівчинка. Зараз тут здебільшого тихо і спокійно. Для тих, хто приїжджає сюди відпочити з Одеси, це місце — справжній рай: вода найчистіша, відпочивальників майже немає. Величезні пляжі спорожніли, жодної метушні. З мінусів — повна відсутність фруктів влітку. Майже всі ринки закриті, місцеві забезпечують себе самі, а продавати нікому. У нас на Бугазі ринок ще є, але він скоротився до мікроскопічних розмірів. Тому одесити везуть усе із собою».

НІЯКОГО МОРЯ, ТІЛЬКИ БАСЕЙНИ

Туристів у Затоці й на Бугазі вистачає. За словами експерта галузі Фазіля Аскерова, близько 90% інфраструктури — готелів, баз відпочинку — залишаються закритими. Однак ті, хто продовжує працювати, активно борються за клієнта, насамперед за рахунок гнучкої цінової політики. Вартість номера варіюється від 800 до 6000 гривень на добу, при цьому середній цінник становить дві-три тисячі гривень.

Ведмежу послугу зробили бізнесу чиновники, які заборонили курортний сезон у Затоці. Цивільні не мають права перебувати на пляжах. У розпорядженні Кароліно-Бугазької сільради також зазначено, що власники прибережних об'єктів зобов'язані забезпечити дотримання цих правил і організувати роботу відповідно до нових вимог.

Готельєри взяли грізний указ до відома, проте в реальності займатися контролем пляжів ніхто не збирається — це, на їхню думку, завдання влади. Місцеві жителі кажуть, що минулого року, як і цього, чиновники обмежуються розклеюванням оголошень про заборону відвідування пляжів. На практиці ж ніхто нікого не виганяє і вже тим більше не витягує з води.

«Раніше курортний сезон, скажімо так, теж не особливо дозволяли, але тепер формулювання змінилося — заборонено, — каже Фазіль Аскеров. — Тому зараз на сайтах готелів і баз відпочинку в розділі «послуги, що надаються» ви не знайдете пунктів «море» або «піщаний пляж». Замість цього — «басейн», «ресторан» тощо. Зрозуміло, купання в морі ніхто по-справжньому забороняти не буде, але офіційно рекламувати його не можна. І це, звісно, негативно впливає на попит. Адже багато хто сприймає слово заборона буквально: якщо не можна — значить, не можна. Навіщо тоді їхати в Затоку, якщо можна вирушити в Одесу, де начебто все можна? Саме так міркують багато туристів».

БОРОТЬБА ЗА БАГАТИХ КЛІЄНТІВ

Тим не менш, ті, хто залишився в строю, не сумують. Різке скорочення кількості працюючих об'єктів призвело до того, що вони почуваються затребуванішими — потік туристів хоч і скромний, але стабільний.

«Звичайно, це не порівняти ні з мирними часами, ні навіть із періодом пандемії, але туристи все ж таки є. Люди хочуть відпочивати, і ми маємо великі очікування від цього сезону, — розповів на умовах анонімності менеджер одного з готелів. – Позаминулого року ми відпрацювали схему, скажімо так, напівлегальної діяльності. Якщо в Одесі офіційно дозволили купатися лише наприкінці серпня, то у нас, по суті, ніхто нічого не дозволяв, але ми працювали. Торік Одеса теж довго тягнула з дозволами і багато хто з тих клієнтів, які приїжджали до нас, повернуться цього літа. Ми з ними працюємо, пропонуємо пільгові умови, іде справжня боротьба за кожного гостя. Особливо це стосується люкс-сегменту: саме за його рахунок ми тримаємось. Якщо раніше людина була готова платити вісім тисяч гривень за номер, то сьогодні ми пропонуємо його, скажімо, за шість. І це часто спрацьовує».

БЮДЖЕТНИМ ТУРИСТАМ НЕ ДІСТАТИСЯ

А ось ситуація у приватному секторі значно гірша, туристичний бізнес тут практично помер. Люди, які традиційно заробляли на здачі житла у літній сезон та жили на ці гроші весь рік, постраждали непропорційно порівняно з власниками готелів. Причина проста: клієнтів нема.

Основна аудиторія приватного сектора — малобюджетні туристи, які воліли винаймати кімнати або скромні будиночки подобово. Це, як правило, відпочиваючі без особистого транспорту, які добиралися електричками та маршрутками.

«Зазвичай це люди, які платили по 200 гривень з особи та були готові спати на розкладачці, – розповідає місцевий житель Олексій Володимирович. — Але завдяки районній адміністрації у нас тепер лише дві електрички та дві маршрутки на день. Потяг приходить на станцію Кароліна-Бугаз, а далі — або чекати на маршрутку годину, або брати таксі. Щоб доїхати до Затоки – вісім кілометрів – треба заплатити 200 гривень. Тож людям без машини сюди їхати просто невигідно. Я знаю з півсотні людей, які раніше здавали житло, а торік здавав лише один — і то постійним клієнтам із заходу України».

Тих же, хто готовий приїхати на авто та шукає недорогу кімнату біля моря, найчастіше відлякує велика кількість блокпостів. Ті небагато клієнтів, які все-таки дістаються до приватного сектору Бугазу та Затоки, — переважно жінки з дітьми.

Автор — Ростислав Баклаженко