Одеса на тлі рокіровок: як великі кадрові ігри Києва відіб'ються на місті та області?

Перші числа січня традиційно — мертвий політичний сезон. Однак 2026-й як у світі, так і в нашій країні дуже пожвавив початок року. Київ лихоманить від кадрових перестановок, які більше нагадують складну шахову партію, ніж системну реформу. Призначення Кирила Буданова, відставки та кулуарні конфлікти в силовому блоці безпосередньо зачіпають і Одесу: тут уважно рахують плюси й мінуси, але реальних приводів для оптимізму поки що небагато.

Велика гра йде нагорі, а регіон — знову в режимі очікування. Чим це може обернутися, міркує наш політичний оглядач Володимир Імуш.

Є думка, що всі ці рухи — реванш Єрмака. Але нам бачиться, що це все-таки гамбіт самого Зеленського, який болісно сприйняв жорсткий наїзд низки людей, яких вважав повністю відданими собі. Зупинимося поки що на призначенні Кирила Буданова головою Офісу президента. В оточенні Геннадія Труханова спочатку була радість. Ще б пак, цих двох пов'язують роки тісної співпраці, ось зовсім недавно колишній мер публічно привітав Буданова з днем народження. Дехто навіть напівжартома пророкував йому місце глави ОВА (про позиції Олега Кіпера трохи пізніше). Однак досить швидко стало зрозуміло, що приводів для радості не так багато.

Не те щоб їх зовсім немає. Абсолютно політично вмотивований запобіжний захід щодо Труханова, який забороняє йому навіть виходити з дому, найімовірніше, знімуть. Ось і весь позитив. Надії на повернення до головного кабінету на Біржовій, 1 так і залишилися нездійсненними.

Попри зовнішнє підвищення, останні кадрові перестановки самому Буданову особливого профіту не принесли. По-перше, керувати ГУР тепер буде Олег Іващенко, колишній глава Служби зовнішньої розвідки — жорсткий супротивник самого Буданова.

Найближчі завдання Іващенка — взяти під контроль структуру (яку хтось називає приватною армією з безліччю громадських організацій тощо) і фінансові потоки. По-друге, саме Буданова в Офісі президента вважають найнебезпечнішим конкурентом Зеленського в президентській кампанії. Чому не Валерія Залужного, сказати складно. На цей рахунок є мільйон версій: тонни компромату, вже наявні домовленості, можливість підкупити недорого, плюшки для дружини Генерала, за які він відмовиться від політичних амбіцій.

Ще один фактор — досить жорстко продавлена відставка голови СБУ Василя Малюка. Щоправда, шансів у нього не так багато — він вважається людиною Малюка, а той своїм публічним втягуванням топвійськових в усю цю історію сильно розлютив президента.

Найімовірнішим на цей момент є призначення нинішнього заступника голови СБУ Олександра Поклада. Хоча його і називають людиною Єрмака, це досить умовно. Це, скоріше, людина Зеленського, через Єрмака.

Підемо далі. І знову на Єрмака. У перші дні після його звільнення значно зміцнився Давид Арахамія, однак це посилення практично зійшло нанівець. Не останню роль у цьому зіграв удар антикорупційних органів по «слугах народу». Поки йдеться тільки про п'ятьох депутатів із комітету транспорту. За даними «Думської»,  йдеться про щонайменше 20 парламентських «слуг», які зафіксовані під час отримання «зарплати». І тут є зв'язок з Одещиною: Арахамія — покровитель групи Сергія Гриневецького, а серед 20 «слуг під ковпаком» є одеські або асоційовані з нашим регіоном.

Цілком можливо, що все це є лише частиною стратегічної домовленості Зеленського з антикорупційними органами, які замикаються на наших партнерах. У такий спосіб президент планує «забезпечити залізобетонне голосування і явку депутатів від «Слуги народу» на найближчі засідання парламенту.»

Адже якщо змінити губернаторів, хоч усіх, президент може сам, то ось за призначення нового глави СБУ належить проголосувати Раді. Як і за всі міністерські перестановки.

Ну і ще одне. Уже пішли публічні заяви про те, що частину повноважень Офісу Президента можливо передадуть РНБО. Це ще раз показує, що призначення Буданова — це почесне заслання.

А що ж щодо Одеси? Поки, виходить, нічого… Сергій Лисак, здається, залишається. Та й Олег Кіпер, попри чутки про переведення на іншу роботу, першу хвилю губернаторських пертурбацій благополучно пережив.

Автор — політичний оглядач Володимир Імуш