Зазирнути у минуле: молодий творець 3D-моделей зробив візуалізацію Хаджибейської фортеці (фото, відео)

Історія Північного Причорномор'я доросійських часів довгий час була «білою плямою» української історії. Міфом про «заснування Одеси Катериною» імперським пропагандистам вдалося викреслили з історії нашого міста кілька століть. Проте часи змінюються. Тепер ми не руйнуємо рештки османської спадщини, а вивчаємо їх та відчуваємо нашою історією.

Молодий український архітектор Ігор Титаренко створив 3D-модель турецького Хаджибея і нещодавно поділився результатами своєї роботи. Дуже цікаві, ретельно зроблені, до дрібниць, рендери викликали бурхливу реакцію одеських істориків та краєзнавців — від щирого захоплення до сумнівів в їх достовірності. Кореспондент «Думської» поспілкувався з паном Ігорем про його незвичайне хобі.

Ігор Титаренко народився в Сумах, зараз навчається в магістратурі Харківського національного університету міського господарства. Тема його магістерської роботи — ревіталізація, тобто відновлення вигляду та повернення до життя старовинної садиби XIX сторіччя.

- Я архітектор, сфера моїх інтересів — будівництво та планування територій, — розповідає він. — Проте мене давно цікавлять українські історичні пам'ятки. Так, я неодноразово бував на Кінбурні та зацікавився історією фортеці, яка стояла на косі у давні часи — зараз там працюють археологи. Я застосував інструменти, якими користуюся у своїй роботі. Завдяки технології візуалізації, ми можемо побачити, як виглядало це місце триста років тому. Цю роботу я виконав два роки тому.

3D-моделювання неіснуючих споруд за історичними джерелами стало його хобі. Подивіться, наскільки велику увагу він приділяє деталям, наскільки ретельно вимальовує текстури та дрібні об'єкти, які втілюють у життя його художні фантазії.

Наступною великою роботою стала 3D-модель фортеці в його рідних Сумах. Ігор вирішив встановити, як вона виглядала у XVII сторіччі. Це стало цікавою історико-краєзнавчою розвідкою, яка закінчилася створенням моделі.  

Окрім великих фортець та поселень, Ігор робить моделі окремих будинків — зокрема храмів, що не збереглися. А однією з нещодавніх його робіт стало 3D-моделювання вигляду турецького поселення та фортеці Хаджибей.

- Під час роботи я вивчив чимало джерел і дізнався багато цікавого про історію Північного Причорномор'я, — розповідає Титаренко. — Модель є моїм особистим уявленням, створеним з урахуванням знайдених матеріалів — планів, гравюр та креслень, які є у відкритому доступі.

Кореспондент «Думської», який обговорював з Ігорем його роботу, впевнився: він добре знається в останніх дослідженнях фортеці, в тому числі в розкопках, які були на Приморському бульварі. Проте фахівці зауважують: роботу Ігоря, принаймні в його нинішньому вигляді, не можна вважати науково обґрунтованою. Так, дослідник Хаджибея, доктор історичних наук Андрій Красножон вважає, що місто та фортеця, скоріше за все, виглядали інакше.

- Джерела кажуть, що Хажибей був невеликим містечком, — зазначає він. — На одному малюнку чотири або п'ять мінаретів, але там було лише дві мечеті — одна біля порту, друга — у внутрішньому дворі фортеці. Максимум два мінарети. П'ять мечетей — це велике місто типу Аккермана. Або ось ми бачимо бедестан, критий ринок — його теж не було. Пропорції веж не ті. Робота підходить для дитячої енциклопедії, але наукова цінність відсутня.

- Я в жодному разі не претендую на точність і повноту своєї роботи, — відповідає вченому Ігор Титаренко. — Звісно, мені для цього бракує досвіду та обсягу специфічних знань. Головною метою був вигляд фортеці, міська забудова там умовна, фонова. Те, що я зробив — це не малюнок, це комп'ютерна анімація, яку можна редагувати, поповнювати, розширювати. Я буду дуже радий, якщо надалі зможу спільно з істориками та археологами уточнювати свою модель та робити її більш історично достовірною.

Наступною роботою Титаренка стала модель легендарного грецького міста Ольвія, яке було розташоване на території сучасної Миколаївської області.

На жаль, вчені ще не винайшли машину часу. Тому подивитися власними очима і достовірно встановити, яким був Хаджибей та фортеця 250 років тому, наразі неможливо.

Проте робота Ігоря, яка базується на сучасних комп'ютерних технологіях візуалізації, дозволяє нам трішечки зазирнути у минуле і побачити те, чого наразі немає, і за це йому велика подяка. Наскільки фотографічно точними є його рендери — окреме питання. Ми сподіваємося, що він налагодить плідну співпрацю с фаховими істориками і покращить свою роботу.

А поки — дивіться, як виглядав стародавній Хаджибей в уяві архітектора Титаренка.

Автор — Сергій Дібров