брендинг

18 липня 2024, 08:35

Zoмбі, путін, кадиров та інші кремлівські мутанти: «батько» Альоші Ступіна — про творчість і майбутнє росії



Спеціальний кореспондент «Думської» Георгій Ак-Мурза, як і багато наших читачів, любить карикатуру. Один із його улюблених авторів, Альоша Ступін, малює в стилі дитячого примітивізму, відверто знущаючись з кремлівських монстрів, ватних зомбі, «іхтамнетів» і підданих путіна «нас-то-за-что». Георгій поспілкувався з батьком обдарованого маленького малювальника — художником Ігорем Поночевним. Який надихає і водить пензлем у буквальному сенсі свого нащадка Ступіна. А також пише оповідання і навіть ікони. Велика частина творчості Ігоря присвячена боротьбі з російськими Zомбі.

Обережно, у тексті присутня ненормативна лексика.

«Думська». Ігорю, розкажи про себе нашим читачам. Де народився, де навчався. І в підсумку — де став у пригоді?

Ігор Поночевний. Народився в Пензі, проїздом. У 1967 р. Усе життя прожив у Санкт-Петербурзі. Усе дитинство провів в Україні, серед рідні: Киріївка (Любарський район Житомирської області), Ірпінь, Київ, Шепетівка, Володимир-Волинський, Львів. Малював із дитинства, закінчив художнє училище Сєрова. Після армії працював художником. Писав полотна для музеїв. Потім вступив до університету і став юристом. Працював у банку. Після березня 2014 року звільнився, думаючи, що буде велика війна. Виїхав із Росії у 2015. Повертатися не хочу.

«Д». Альоша Ступін — коли народився цей чарівний малюк (насправді псевдонім Ігоря, — Ред.)? Як Альоша почав малювати на злободенні теми? Кажуть, він якось «помер» кілька років тому. Але ти зробив диво і воскресив хлопця?

І. П. Альоша Ступін народився наступного дня після анексії Криму. Як реакція на ейфорію серед росіян, яка мене вразила. Малювати став практично щодня. Життя в США вимагало багато і важко працювати, і часу на творчість залишалося мало. Тут ти або заробляєш цим на життя, або чимось іншим, а оскільки малюнки мало купували, то я був змушений менше малювати. Тому через кілька років я ненадовго зупинив проєкт, але потім відновив.

Після початку повномасштабного вторгнення малюю майже щодня (не міг не малювати), і це стало основною моєю роботою.

«Д». Ти пишеш оповідання, які часто починаються з «В однієї жінки чоловік пішов…». Це просто літературний спосіб, чи щось особисте?

І.П. Це радше літературний спосіб, який одразу задає вектор тексту — ліричний. Любовні переживання пізнавали всі люди, і читач одразу налаштовується на певний тембр оповіді. По суті, це зручна преамбула тексту, стиснута до однієї короткої фрази.

«Д». Чому і коли виїхав із Росії? Ким ти зараз себе відчуваєш — емігрантом — росіянином, американцем із російським корінням, космополітом, etc…?

І.П. Поїхав у 2015 році, оскільки довго не міг зрозуміти, куди мені їхати? Випадково потрапив у США. Батько мій українець, мама — полька. Росіянином узагалі не відчував себе. Певно тому, що жив в іншому культурному середовищі, у напів'європейському. Каїнову печать на всіх нас залишив СРСР, і це навіть більшою мірою впливає на свідомість людей: радянськість, а не російськість. Тому росіянином себе не відчував взагалі жодною мірою.

Наша радянськість особливо помітна в Америці, і цього я завжди намагався позбутися. Так, мабуть, із самого дитинства я відчував себе космополітом, людиною Землі.

«Д». У своїх малюнках і оповіданнях ти дуже їдко описуєш сучасну росію, ватників, хуйло, кадирова та інших кремлівських мутантів. Коли і за яких обставин ти зрозумів, що живеш у королівстві кривих дзеркал?

І.П. Зрозумів я це доволі пізно, після Криму, коли це все дуже опукло проявилося. У США є такий рідко вживаний вислів: Out of the woodwork. Вживається в сенсі: «таргани з-під плінтуса». Коли трапився Кримнаш — вони полізли з усіх щілин, і це було жахливе видовище. Саме шок від їхньої появи, і великої кількості їх і призвів до того, що я став малювати й писати на цю тему.

«Д». Що для тебе росія? Чи є в неї майбутнє? У якому форматі? Мовчазна більшість росіян — хто вони? Чи є вина на росіянах, які вдають, що нічого не відбувається (а нас то за що???), поки російські військові вбивають людей в Україні?

І.П. Наразі для мене Росія — це уражене раковими пухлинами утворення, яке перебуває при смерті. Хоча не розуміє цього. Можливо, пацієнт не переживе свою хворобу і помре? Може, вилікується, хоча — навряд чи. У будь-якому разі потрібне серйозне лікування, хірургічне втручання і довгий процес реабілітації та відновлення, якщо хворий вибереться.

Я не соціолог, і можу судити тільки за роботами соціологів, які досліджують хворе суспільство. Я згоден з тим, що більшість підтримує війну, якщо не активно, то хоча б своєю байдужістю і покірністю. Вина, безумовно, є, і як юрист, розумію, що за все це росіяни поголовно нестимуть відповідальність, зокрема матеріальну. І вже несуть, хоча не розуміють цього.

«Д». Ти дуже їдко зображуєш мутантів із раші. А мутанти дуже люблять мстити. Чи погрожують тобі за твої малюнки й оповідання?

І.П. Так, звісно, погрожують. Часто і багато. У різній формі. І я, і всі мої рідні та близькі, живемо в обстановці нескінченних загроз. І я змушений вживати заходів, щоб переслідувачі не знали, як мене знайти.

«Д». У твоїх оповідань часто відкритий фінал, що передбачає продовження. Чи є плани написати роман або повість?

І.П. Так, є плани. І є повісті. І вони видані. І є роман, 2016 року. Зараз пишу ще один роман і паралельно п'єсу, для постановки в Каліфорнії, у місцевих театрах. Називається «Біле пальто». І він про нових російських релокантів.

«Д». Ти пишеш ікони, наприклад, із котами — на мій погляд, дуже класно і якось камерно. Але часто на ікони потрапляють персонажі на кшталт хуйла і дона в дуже смішних обличчях. На твоїх малюнках хуйло та інші мутанти випорожнюються, збочено злягаються і творять інші непотребства. За це тебе часто порівнюють із художниками «Шарлі Ебдо» (Charlie Hebdo скандальний французький журнал карикатур, — Ред.). Хоча манера письма у вас абсолютно різна, на мій погляд. У твоїй прозі багато ненормативної лексики (мені подобається). Але все ж таки, — JE SUIS CHARLIE — що означає для тебе свобода слова (зображення)?

І.П. Я вважаю, художник може робити все, що хоче, якщо це чіпляє глядача і вирішує його художні завдання. У якихось роботах моє завдання — щоб у ватника тромб відірвався від обурення під час розглядання мого малюнка. А тому я роблю всякі непотребства. А в якихось, щоб глядач розчулився від захвату, і тому я роблю котиків у вигляді богородиць. Тобто, залежно від мети — я використовую різні сюжети, техніки і художні способи.

«Д». Як ти ставишся до релігії? Чи віриш у бога, або в щось таке надприродне, там, десь на небесах?

І.П. До релігії я ніяк не ставлюся. Вірити у щось у мене ніяк не виходить, можливо, тому, що на мені важкий відбиток відклало читання наукових текстів, зокрема з логіки. А логіка вимагає перевіряти, а не вірити. Я можу аналізувати інформацію, а просто вірити в щось я не можу.

«Д». Деякі критики порівнюють тебе з Данилом Хармсом (репресований радянський письменник, — Ред.). Як би ти назвав стиль, у якому ти пишеш картини і прозу?

І.П. Дуже складно себе оцінювати, це неможливо для мене. У живописі я намагаюся слідувати стародавньому канону, тому він виходить іконографічний. Мені подобається раннє Відродження, Сієнська школа, вона близька до іконографічної традиції. Я, наприклад, вважаю, що Трійця Рубльова писана не ним, а італійцями, є така думка.

У текстах — я взагалі профан, ніде не вчився, і дуже слабо розбираюся. Хоча читав багато літератури зі сценаристики, і зараз приблизно уявляю, як пишеться хороший текст. Це дуже складна робота — скласти й зв'язати роман. Чехову, наприклад, це ніколи не вдавалося. А Достоєвський, навпаки, тільки романи й міг писати.

А те, що я робив — це на кшталт начерків, літературних ескізів. Хармс, думаю, цікавий тим, що він ламав канон, стереотип тексту. Якщо пробувати ламати канон — то буде схоже на Гармса. Коли пишеш роман — виходить зовсім інший стиль.

«Д». Твоє ставлення до росіян, які воюють проти РФ на боці України? Що потрібно, щоб наша країна, зокрема і з їхньою допомогою, перемогла?

І.П. Ставлення до таких росіян позитивне, вони приносять Україні максимально можливу користь. А для перемоги потрібна єдина воля західних союзників, відмова від будь-якої співпраці з росією, посилення і неухильне виконання вже наявних санкцій, і більше зброї. Якщо все це буде — росія здригнеться і побіжить з поля бою.

Розмовляв Георгій Ак-Мурза


СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ!






























Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter




Каледон
Ну что сказать…Сальвадор Дали отдыхает.
   Відповісти    
арчибальд арчибальдович
картинки талантливые, многое рассказывают и о самом художнике…
   Відповісти    
southwind
Передостанній малюнок абсолютно геніальний. Хрест на могилі у вигляді перехрещених швабри, кувалди та пляшки.
Справді, життя середньостатистичного пацака обертається навколо цих трьох речей, що стали символом насильства, нікчемності та огидності.
Символізм це як фундамент сучасного мистецтва. Комусь вдається висловити суть речей мінімальними засобами, комусь не дуже, але в даному випадку, як кажуть, у десятку.
   Відповісти    
   Правила



16 травня
19:00 Євробачення-2026: конкурс пісень, бойкотів і політичних нервів
2
16:03 Підробили документи? Кафе-нахаббуд власника пляжного комплексу в одеській Аркадії арештували та визнали речовим доказом, але воно працює
10
14:15 Розбив поліцейську машину ланцюгом: суд відправив до СІЗО одеського студента після гучного конфлікту (фото) фотографии
69
11:30 Понад мільйон перенесених номерів до lifecell — чому абоненти обирають цього оператора (новини компаній)
2
08:48 Поранені, блекаут та палаючі квартири: вночі росіяни атакували житлові будинки та порт на півдні Одещини (фото) фотографии
5
15 травня
21:56 Напад з канцелярським ножем на Одещині: пенсіонер забрав 8,5 тисяч із каси через конфлікт на пошті
15
20:00 Від Рязані до Каспію: Сили оборони влаштували окупантам палаючі НПЗ, склади та кораблі
31
18:07 Місце, де можна зупинитися й помовчати: в Одесі зявиться алея памяті полеглих воїнів «Цунамі»
2
16:25 Анімаційна програма «Джуманджи» та солодкі подарунки: Gagarinn Kids запрошує на свято (на правах реклами)
14:24 Сміялися й раділи зустрічі: в Одесі парочка, яка заморозила немовля в холодильнику, вимагає пом’якшити покарання фотографии
8
12:21 Син Одеси, пророк Ізраїлю: пам'ятник співзасновнику єврейської держави буде, але де — незрозуміло фотографии
34
10:24 Ранкова атака на Одеський район: семеро людей постраждали, один поранений у важкому стані (оновлюється)
3
10:05 «Він зовсім не бешкетник»: мати неповнолітнього учасника конфлікту з поліцією розповіла подробиці
47
08:28 Комбінований удар по Одеській області: двоє людей постраждали, пошкоджено будинки та критичну інфраструктуру фотографии
14 травня
21:55 Мільйонер із Черемушок: в Одесі розшукують щасливчика, який зірвав джекпот і зник
23




Статті:

Линии шезлонгов, бассейны и попытки расширить территорию: как одесские пляжи от Ланжерона до Аркадии готовятся к сезону (фото)

Разбор полетов: как единодушие доверяйцев, «слуги»-отступники и амбиции «мечтателей» ломали сессию

Barracuda украинского юга: как морпехи сами собирают дрон, ставший самым опасным водным хищником (фото, видео)





19:00
Евровидение-2026: конкурс песен, бойкотов и политических нервов (колонка)

Евровидение-2026 еще до финала стало одним из самых скандальных за последние годы. Главная причина участие Израиля: из-за него от конкурса отказались Испания, Нидерланды, Ирландия, Исландия и Словения. Особенно громко прозвучал демарш Испании страны из «Большой пятерки» и одного из крупнейших финансовых доноров конкурса. Израиль в этом году снова не только участник, но и центр споров. После прошлогодних претензий к телеголосованию EBU сократил число голосов от одного зрителя с 20 до 10 и вернул жюри в полуфиналы. Но уже в мае израильский вещатель KAN получил предупреждение за ролики, где зрителей призывали отдать все 10 голосов за Ноама Беттана.

Читать дальше

18:15
ВІДБІЙ повітряної тривоги
57831


18:08
Чисто
24211


17:51
На Пивденне
6233221


17:50
Снова шахед
2


17:50
Увага. ПОВІТРЯНА ТРИВОГА
1


17:10
В Аркадии снова заработало кафе Montana Prosecco Bar, хотя ранее Приморский суд арестовал объект в рамках уголовного производства о нахалстрое и признал его вещественным доказательством.

По версии следствия, ООО «Луч», связанное с семьей Гаджиевых совладельцами пляжного комплекса Red Line, могло самовольно построить заведение на коммунальной земле в пределах водоохранной зоны. Изначально на участке находились киоски, однако позже там появилось капитальное строение, площадь которого постепенно увеличивали.

Читать дальше

16:45
ВІДБІЙ повітряної тривоги
25841


16:40
Чисто
31271









Думська в Viber
Ми використовуємо cookies    Ok    ×