Про Карузо та Рабіновича, або Як «радянські школярі за психотипом» про Папу Римського розповідають (колонка редактора)

Послухав я вчора розмову двох страдальників за СРСР. Вони вели інтелектуальну бесіду, робили один одному приємне, вмовляли один одного, що СРСР був хорошим, а краще радянського способу життя немає нічого.

Я досить толерантна людина. До різноманітних небінарних особистостей ставлюся не те щоб «із розумінням», але цілком спокійно. Зрештою, все, що відбувається між двома повнолітніми людьми за взаємною згодою — то їх особиста приватна справа. Навіть якщо це знімається на відео та викладається у вільний доступ.

Проте насамкінець їх бесіди пролунали фрази, які дуже мене засмутили. Цитую цей фрагмент мовою оригіналу і повністю, це важливо:

- Вы знаете, кто является очень серьезным союзником нашим и величайшим поклонником Советского Союза?

- Неужели Шварценеггер?

- Не-не-не. Папа Ратцингер, кардинал. Папа Римский.

- Правда?

- Да, [Бенедикт] XVI. Он специалист по так называемым «тоталитарным режимам», как он считает…

- Да?

- На самом деле он, да, глубоко изучил коммунизм. Он сказал, что Советский Союз — это лучшее, что могло придумать человечество. Это почти прямая цитата.

- Это сказал Ратцингер?!

- Папа Ратцингер, да. Единственное, что он сказал, есть у него недостаток, вот у всей этой красивой утопии и попытке ее построить. Он сказал, что у человека остается свобода воли, и даже лучшие инструменты и лучший способ жизни, которые ему могут дать, он сможет использовать во зло…

- Как и сделал Гаг с пистолетом…

- Поэтому… Вообще, он говорит, как задумка — это идеально. Он сказал, что он уже поклонник. Не все Папы теологи; он теолог очень высокого уровня, философ, и он фанат Советского Союза в буквальном смысле этого слова…

Я не є католиком, проте знаю позицію Ватикану щодо СРСР та комуністичної ідеї. Для католика комунізм — це антихристиянське вчення. Віряни, які розповсюджують та пропагують це вчення, підлягають відлученню від Церкви, тобто перестають бути католиками.

Бенедикт XVI (Ратцінґер) склав повноваження Папи Римського у 2013 році, проте католиком бути не перестав. Тому — чути таке, мовляв, він є «фанатом Радянського Союзу, в прямому сенсі» було дивно.

Тут я згадав старий анекдот про Карузо, який дуже погано співав. Самого Карузо ми не слухали, проте чули, як його наспівує Рабінович. І запала мені думка, що і в цьому випадку наш рабінович, перепрошую, Арестович, теж наспівує карузо, тобто Бенедикта.

Для того, щоб «почути Карузо в оригіналі», можна відкрити енцикліку Spe Salvi від 30 листопада 2007 року. Святий престол підтвердив, що вона не лише підписана Папою, але є персональною працею понтифіка.

Цій темі були присвячені параграфи 20 і 21, це вочевидь є результат його вивчення комунізму. Тим, кому цікава та тема, звісно, варто прочитати принаймні їх цілком. Стане цілком зрозумілим, що рабінович не «наспівував» карузо — від його відверто та брутально перебрехав.

Насправді Папа Бенедикт XVI, як це має робити будь-який справжній католик, вважає комуністичну ідею абсолютно ворожою до християнства. Він пише, що Маркс показав, як зруйнувати старий несправедливий світ, проте жодним чином не вказав, що треба робити після цього. Це, вважає понтифік, було не дарма: на думку Маркса, після повалення буржуазного устрою само собою з'явиться суспільство загального процвітання — «комунізм». Тобто — такий собі Новий Єрусалим, царство боже, але на землі і без Бога.

Не є дивним, що для Папи такі думки — «наочна та фундаментальна помилка».

Так, Маркс писав, що потрібна буде певна перехідна фаза, «проміжна фаза диктатури пролетаріату», яка потім мала зникнути сама собою. Попри те, що формально «диктатура пролетаріату» закінчилася в 1961 році, Радянський Союз, або «соціалістичне суспільство», власне, і був тою «перехідною фазою» між капіталізмом та комунізмом, яка розтяглася майже на 75 років.

Ось що пише про неї «фанат СРСР», Бенедикт XVI:

«Ми чудово знаємо цю «проміжну фазу» і знаємо, як вона розвивалася далі, залишаючи за собою гнітючу руйнацію, замість того, щоб оздоровлювати світ».

Ось це - пряма цитата Ратцінґера про СРСР. Не «майже пряма» у виконанні нашого рабіновича, а фрагмент папської енцикліки.

Тепер що стосується свободи волі — яка, за християнською доктриною, дарована людині Богом і є невід'ємною від людини.

Прочитавши енцикліку, можна впевнитися, що й тут наш рабінович знов перебрехав. Наявність свободи людської волі — це є не той «єдиний недолік», який унеможливив побудову комуністичного раю на землі.

Папа впевнений, що Маркс фатально помилився тому, що намагався розв'язувати проблеми суспільства через економіку, забувши про людину і про її свободу робити добро і робити зло.  

«Його [Маркса] головна помилка – матеріалізм: насправді, людина — це не лише плід економічних умов, її неможливо оздоровити лише ззовні, створивши сприятливе економічне середовище».

Тобто для християнина Бенедикта головна помилка Маркса, яка спричинила всі ці жахливі наслідки, про які він згадував — це намагання духовно оздоровити людину матеріальними речами. Тобто без - Бога.

Чи є Папа Римський Бенедикт XVI «фанатом» і «найбільшим шанувальником СРСР», чи дійсно казав, що «Радянський Союз – це «найкраще, що могло вигадати людство», чи називав комуністичну ідею «ідеальною» — вирішуйте вже самі. Особисто я вважаю цей пасаж, що процитований на початку, навіть не перебріхуванням, а прямим наклепом.

Проте в будь-якому разі: будь ласка, слухайте Карузо в оригіналі.

Автор — Сергій Дібров, заступник головного редактора «Думської»