Аеродром для ядерного полігону: росіяни перемістили свою стратегічну авіацію за полярне коло  

Російська стратегічна авіація змінила місце базування стратегічних і дальніх бомбардувальників Ту-22М3, Ту-95МС і Ту-160.

Це сталося невдовзі після кількох вдалих прильотів українських безпілотників-камікадзе по авіабазах Шайківка, Дягілєво та Енгельс-2.

На супутникових знімках від 21 лютого цього року видно, що частина російських «стратегів» перебуває на авіабазі Оленья, що поруч із містечком Оленегорськ у Мурманській області.

Наразі в Оленьє присутні 11 літаків Ту-95МС, два Ту-160 і 30 Ту-22М3. Також на стоянках видно два літаки-заправники Іл-78.

«Думська» вже торкалася теми місць базування стратегічних бомбардувальників на території рф. Останні супутникові знімки підтвердили наші прогнози. Одразу ж після останнього українського удару по основній базі стратегічної авіації рф - Енгельс-2, «ракетоносці» було розосередженено на інші бази, зокрема перебазовано на аеродром Українка, однак його використання є вкрай проблематичним з логістичних міркувань.

Зараз в Українці перебуває близько 30 бортів Ту-95МС, але польоти звідси для ударів по нашій країні пов'язані з великими ризиками, пов'язаними з ресурсом авіатехніки, відмовами обладнання та великим навантаженням на екіпажі.

Ворог розуміє, що, піднімаючи літаки з цього аеродрому, розташованого за шість тисяч кілометрів від передбачуваних цілей, йому буде набагато складніше координувати пуски ракет з літаків тактичної і стратегічної авіації, кораблів і наземних пускових комплексів іранських безпілотників.

Другою основною базою для ракетних ударів по Україні стала Оленья, розташована за полярним колом, за дві тисячі кілометрів від нашого кордону. Командування ВКС обрало її через добре розвинену інфраструктуру, відпрацьовану за кілька десятиліть логістику і відносну близькість до театру військових дій.

Третьою базою, як і раніше, є Шайковка в Калузькій області, де, незважаючи на осінні прильоти, сьогодні базується 17 Ту-22М3.

Треба сказати, що авіабаза Оленья має багату історію, пов'язану з випробуваннями ядерної зброї, які проводилися на полігонах архіпелагу Нова Земля з 1957 до 1962 року. Саме там, до речі, було підірвано найпотужніший ядерний заряд в історії людства: 30 жовтня 1961 року спеціально обладнаний Ту-95В злетів з Оленьї, несучи на борту термоядерну бомбу потужністю 58 мегатонн.

У серпні 1962-го з цього ж аеродрому стартував Ту-16, який уперше у світі здійснив запуск крилатої ракети К-10С з ядерною бойовою частиною по цілі на Новій Землі.

У вересні 1962 року на аеродромі Оленя базувалися два полки дальньої авіації у складі близько 50 бомбардувальників Ту-16, які 15-16 вересня провели тактичні навчання зі скиданням ядерних бомб на полігоні. Бомбометання виконувалося з висоти понад 11 тисяч метрів, з підривом виробів на висоті 2200 метрів.

Наступного, 1963 року, було укладено договір про заборону ядерних випробувань в атмосфері, космосі та водному просторі, тож полігон на Новій Землі лишився не при справах. Однак аеродром Оленя не втратив свого значення і досі використовується в інтересах дальньої та стратегічної авіації рф.

З точки зору безпеки, «ведмеді», «блекджеки» і «бекфайри» зараз опинилися «під ковпаком» у НАТО. Авіабаза розташована всього за 150 кілометрів від кордону з Фінляндією, тому будь-яка активність бомбардувальників, від зльотів і посадок до радіообміну екіпажів з диспетчерами контролюється Альянсом.

Загалом, українська тактика несиметричної відповіді поодинокими атаками безпілотників по ворожих аеродромах стратегічної авіації виявилася дуже вдалою — рф доводиться витрачати великі ресурси, щоб зберегти одну зі складових своєї ядерної тріади.

Остання масована атака ворога із застосуванням різних типів ракет з різних напрямків відбулася 10 лютого, а нова очікувалася в річницю початку повномасштабного вторгнення. Однак щось пішло не так, і ворог виявився не готовий відзначити цю дату ударами по наших містах. У будь-якому разі він накопичує ресурси, готуючись вдарити найближчими днями.

Автор — Сергій Смоленцев, фото автора