|
2 грудня 2025, 21:00 Читать на русском
Аліса, яка бачила захоплення Донбасу: одесити провалилися в кролячу нору в музеї БлещуноваУ розпал зимових блекаутів, на четвертий рік війни, в Одесі відкрилася виставка «Кроляча Нора». Ця «Аліса», яка бачила захоплення Донбасу, створює острівець світла серед тривожної реальності. Експонати в темних залах Музею Блещунова розповідають про травму, виживання і дитинство, яке потрібно зберегти навіть під обстрілами. Наш Дмитро Жогов вже готовий розповісти про те, як це, летіти в невідомість. Учені мужі та літератори з усього світу сперечаються про те, яким був той день. Лондонське метеорологічне відомство повідомляє, що погода поблизу Оксфорда того дня була «прохолодною і доволі вологою». А Оксфордський департамент лісового господарства стверджує, що «цього дня небо затягнуло хмарами, мрячило, а максимальна температура становила 19 градусів». Сама героїня цієї історії, що вразила світ, суперечить синоптикам і каже, що сонце пекло так сильно, що ми висадилися на галявині, кинувши човен, аби тільки сховатися у тіні. І саме там містер Льюїс почав вигадувати й розповідати. А сам містер Керролл пише, що це було в човні! Ніякого сіна! Голова обертом! А це важливо. Бо літературний світ вважає дату 4 липня поважнішою за якісь там Дні Незалежності. І вимагає найдрібніших подробиць. Встановлення ясності та точності. Хоча про яку точність може йтися, якщо ми говоримо про Алісу. Хай там як, розповівши цю казку, Льюїс Керролл увечері взяв і записав перші рядки майбутнього роману: «Аліса сиділа зі старшою сестрою на березі й нудьгувала: робити їй було зовсім нічого, а сидіти без діла, самі розумієте, справа нелегка». Минуло лише три роки — і 26 листопада 1865-го, рівно 160 років тому, побачив світ перший наклад «Аліси в Країні Див». Ви скажете: Аліса — це, звісно, добре. Але скажіть чесно, яка, пробачайте, ще Аліса? Почалася зима. Найстрашніша зима в новітній історії України, як нарікають військові аналітики. І «не на часі» ні Чеширський Кіт, ні Хитун-Бовтун, — тут такі Бурмоковти пихкають вогнем, що не до казок зараз! Але… зачекайте. Зараз розповім. Варкалося! Білий Кролик, позираючи на годинник, ніби казав: — «Ой-ой! Ой-ой! Я запізнюся!» Кролика було намальовано на стіні в арці біля Музею Блещунова. А на афіші значилося «Аліса в Дивокраї». От я й пішов туди. Хто не був у Музеї Блещунова, я опишу його для вас так. Дуже затишно. Підлога скрипить. Він маленький. І, до речі, тут я побачив першу в Одесі ялинку! На її гілках висіли шахові фігури. А ще тут живе музейна кішка Панна Кота, яка одразу розчинилася в темряві під лавкою. Горіли свічки. Поблискували вогниками гірлянди. І був блекаут. Він додавав густих тіней та чарівної атмосфери, а кожен виставлений експонат доводилося підсвічувати ліхтариком, щоб краще роздивитися. Цю кролячу нору в самому центрі Одеси влаштували Лена та Сергій Філіппови, засновники культурної ініціативи «КуклЬтура». — Коли б кожна людина займалася своїм ділом, Земля крутилася б швидше, — заявила Герцогиня, що нюхнула перцю, тримаючи на руках дитину-порося. І мала вона на увазі, звісно, Філіппових. Якби всі так, як вони, ревно займалися своєю справою, то й користь, безумовно, була б. Останні місяці я вже почав хвилюватися. Давно не було виставок від «КуклЬтура». А це означало — щось у культурному житті міста не так. Наче утворилася якась порожнеча! У 2024-му Філіппови робили виставку мало не щомісяця — що ж сталося? Але, прочитавши буклетик, про чергову виставку, я полегшено зітхнув. Живі! Як я собі уявляв: Філіппови сидять-сидять, дивляться на свою колекцію ляльок. І починається: обдзвонювання музеїв, пошиття сукеночок і костюмів, монтаж вітрин, друкування афіш. Але виявилося: «Речі не завжди такі, якими здаються». Виставку, присвячену Алісі, виявляється, планували ще десять років тому. У 2015 році. Але у Філіппових народився син, і вони відклали. І весь цей час готувалися. Десять років — не жарт. — Це не дитяча виставка! Це дорослий погляд на ті реалії, у яких ми живемо, — розповідає Лєна. — Бо на сьогодні практично кожен розділ цієї книги може стати девізом на день! Відкуси шматочок гриба — White Rabbit — Jefferson Airplane. Ой! Перепрошую! Це зовсім не те! Аліса на повну увійшла в попкультуру. Особливо припала до смаку упертому поколінню хіпі. «Все чудесатее й чудесатее!» — сказала б Аліса, якби побачила, які посилання відкриваються в інтернеті за запитом про прихований зміст фантастичної казки про неї. І це зрозуміло. На кожній сторінці трапляються чарівні тістечка, потайні двері, усміхнені коти та Морж і Тесляр. «Алісою» називали марку ЛСД і неврологічний розлад — синдром Аліси в Країні Див. Але ми заплющимо очі на темний бік роману. І підемо на світлий. Адже можна й треба бути світлим божевільцем у нашому світі, що з’їхав з котушок. Я думав, що при вході дадуть відкусити шматочок гриба, але ми й так усі трохи з привітом — вирішили обійтися без цього. Зате були мандаринки з написом «з’їж мене» і тістечка. — Яка в тебе улюблена цитата з «Аліси»? — запитую я в Лєни Філіппової. Фоном звучала компіляція з різних музичних творів. Її зробила донька Філіппових. Лєна розповіла нам про деякі експонати. — Бо як починалася ця казка? З того, що Аліса гралася з кошенятами. І чорненька Кітті була якраз надто активною і доволі бешкетливою. А потім вона трансформувалася в Чорну Королеву, яка повчала, вела за собою, давала поради. При цьому була геть блискучою особистістю. І ми не могли оминути увагою котів! Коти були в обох залах. Вони визирали з-за інших персонажів. Сиділи в каміні. І навіть під лавкою. А! Ну так — це Панна Кота. Її так і не вдалося роздивитися. Вона розтанула, як усмішка Чеширського Кота. — Вони теплі, вони загадкові, вони таємничі, — розповідала Лєна. — А цей кіт, — вона вказала на довгоруку дзеркальну кішку, — двохтисячних років, просто зі старовинних тканин, з вінтажних тканин. Тому так і виглядає. Вінтажно-дзеркальна кішка з усіх сил намагалася видатися антикварною. — Яка тут робота найбільш тобі близька? Фотоапарат спалахував, вихоплюючи з темряви то Алісу, то Бурмоковта, то Кролика, що тікав. У темряву йшли ноги Аліси-володарки-гігантки. Тут усі фігурки — ручної роботи. Їх створювали майстри з України та світу. А також незвичайні колажі, каліграфія, світлові дива — такі, як видимі лише в темряві візерунки й фрази, що випливають з темряви. Над виставкою працювали, не покладаючи рук, і самі автори, і працівники Музею Блещунова. А який у ній сенс? Який сенс у цьому Задзеркаллі? — запитаєте ви. На відкритті були дівчатка й хлопчики, які з цікавістю розглядали і Гусінь, і Труляля, і Траляля. У цьому-то й річ, вважає Лєна. Заради цього все й затівалося. Філіппова, лікарка й викладачка з 25-річним стажем, допомагає дітям і підліткам. Вона надає ту саму першу психологічну допомогу, що потрібна, коли світ раптом стає догори дриґом. Їй вдавалося за допомогою казки розговорити хлопчика, який замкнувся в собі після окупації. Єлена говорить про величезну проблему: А останньою фразою, яку Керролл написав у своїй казці, була така: «…вона збиратиме довкола себе інших малих дітей і змушуватиме їхні оченята сяяти й радісно блищати, розповідаючи їм дивовижні історії — може, навіть сон про Країну Див — і як вона розумітиме всі їхні прості печалі та радітиме всім їхнім простим радощам, згадуючи власні». Саме цього хочуть Єлена та Сергій Філіппови — зберегти дитинство, не дати йому зникнути серед наших страшних воєнних буднів. Кроляча Нора буде відкрита аж до дня народження Льюїса Керролла — до 27 січня 2026 року. Автор — спеціальний кореспондент «Думський» Дмитро Жогов, фото Валентини Бакаєвої СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ! Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter |
Статті:
В декларации Фокиной указано, что ее супруг Рустам Бегматов работает в ООО «БЛ-Д» это переименованная «Рельянс Плюс», фигурирующая в уголовном производстве о возможных махинациях с бетонными укрытиями на 15 млн грн. Следствие подозревает использование более дешёвых материалов и проверяет возможное лоббирование интересов подрядчика. Несмотря на уголовный шлейф, фирма за 20242026 годы получила десятки миллионов гривен на ремонты школ, больниц и укрытий. Ранее связанные с Бегматовым компании также выигрывали подряды дептранса на остановки почти на 23,5 млн грн. Схема с переименованиями, новыми юрлицами и стабильными бюджетными потоками выглядит системной. В мэрии новое назначение. По данным наших источников, вице-мэром стал генерал-майор СБУ Владимир Крыленко.
Он из Николаева. Последние пять лет на пенсии. По образованию он экономист, доктор экономических наук, профессор. В настоящее время занимает должность проректора Национального университета кораблестроения имени адмирала Макарова. Имеет Почетное отличие Одесского городского головы «Благодарность» (2008), Почетное отличие Николаевского городского головы «За заслуги перед городом Николаев» (2016), орден «За заслуги» III степени (2018). Читать дальше Всего в Одессе за последний период выпало 17 см снега, к утру осталось около 4 см. Читать дальше В Одессе развернуты дополнительные палатки для обогрева:
Продолжают работать Пункты незламності, установленные вчера: Читать дальше На Таирова удалось запустить котельные. В квартирах становится теплее.
Как у вас? Читать дальше |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
«С х.я ли в ж.пе помидоры»: в Одессе муж скандальной чиновницы хочет строить новые укрытия, хотя за старые ему светит уголовка
Новые подробности по делу танкера-беглеца Marinera: капитану предъявили обвинение, судьба старпома-одессита неизвестна
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||










































