Античне поселення і фортеця XVIII століття: на Одещині селищна рада передала громадянину частину національної пам`ятки  

Два гектари на території пам'ятки археології національного значення в Одеській області таки зумів, не без боротьби, роздобути житель Овідіополя Олександр Видра.

Нещодавно П'ятий апеляційний адміністративний суд відмовив прокуратурі регіону в задоволенні її скарги на рішення першої інстанції, яка, своєю чергою, відмовилася скасовувати рішення селищної ради про виділення цієї землі приватній особі.

Йдеться про ділянку, на якій розташовано одразу два об'єкти культурної спадщини — національна пам'ятка «Городище» (античне поселення IV століття до н.е., у реєстрі чомусь зазначено IX століття, але це явна помилка) і пам'ятка історії місцевого значення «Аджидерська фортеця» (XVIII століття — ми багато про неї писали).

Виділила землю Видрі «для ведення особистого селянського господарства», тобто для розорювання і знищення всього цінного з наукової та культурної точок зору, Овідіопольська селищна рада 2017 року, причому не добровільно, а виконуючи рішення суду, яке набрало чинності — щоправда, в іншій справі. Цікаво, що тоді одним із депутатів зборів був син «селянина» Сергій Видра, який згодом безуспішно балотувався від «Голосу». Дружина «фермера» на той час обіймала посаду керівника відділу внутрішнього аудиту Овідіопольської райадміністрації.

Власне, саме наявність згаданого судового рішення, першого, і змусила адмінсуди відмовити прокуратурі — суто формально. В результаті «фермер» (а Олександр Видра, наскільки відомо, таким не є, він громадський діяч, який мріє створити на місці пам'яток «музейний комплекс» з усією інфраструктурою) тепер спокійно може розпоряджатися землею.

Що здатен зробити ініціативний і заповзятливий ентузіаст з об'єктами такого штибу, добре відомо на прикладі Аккерманської фортеці, яку багато років посилено перетворювали на «туристичну перлину», що відверто шкодило як середньовічній споруді, так і античному місту, на місці якого вона була зведена.

Хай там що, якими б благими не були наміри Видри, захоплювати пам'ятки національного значення — це злочин. Сподіваємося, прокуратура відреагує не тільки в рамках адміністративного права.

До речі, спочатку селищній раді пропонували роздати аж двадцять гектарів на узбережжі — щодо деяких ділянок судові тяжби тривають.

«Те, що ми спостерігаємо в Овідіополі, загрожує не тільки руйнуванням унікальної пам'ятки — земляної фортеці, яку можна бачити й відчувати на дотик, ні, з'являється небезпечний прецедент для всієї України, — обурюється ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету доктор історичних наук Андрій Красножон. — Ми й так славимося зневагою до своєї спадщини. У нас щосили орудують усілякі копачі, «чорні археологи». Вони розділили сфери впливу, пам'ятки, грабують їх посезонно. І тут одна така пам'ятка переходить у приватні руки! Що виходить? Тепер це як ставок, який власник здає любителям риболовлі? Дуже все недобре. Цю історію, мені здається, потрібно припинити на корені. Не можуть пам'ятки національного значення опинятися в приватних руках! Не можуть!»

Активні розкопки (офіційні) в Овідіополі велися незадовго до початку війни з росією, у 2013-му. Науковці вивчали як давньогрецьке поселення, так і російську фортецю Аджидер (Хаджидер — за назвою османського містечка, перейменованого згодом на Овідіополь).

Її звели наприкінці XVIII століття за проектом першобудівельника Одеси Франца де Воллана, який стверджував, що він знайшов там могилу самого Овідія — великого римського поета, якого заслали на околицю імперії, звідки він писав жалібні вірші та поеми. Згодом з'ясувалося, що Овідій спочив там, де нині розташована румунська Констанца (стародавні Томи), проте селище на східному березі Дністровського лиману все одно отримало ім'я автора «Науки кохання» та «Метаморфоз». І нині це єдиний населений пункт на планеті, названий на честь літератора. До слова, там і пам'ятник Овідію є. 

Фортеця була частиною так званої Дністровської лінії укріплень, створеної після російсько-турецької війни 1787-1791 рр. Як з'ясувалося згодом, абсолютно марною.  

Фахівцям вдалося виявити залишки фортечної казарми і магазину (складу). Під час розкопок на поверхню підняли залишки античної кераміки, а також монети різних часів: від давньогрецьких і золотординських до копійок часів Олександра I. 

Автор — Микола Ларин

ОНОВЛЕНО О 13:42. Кілька важливих уточнень. Насамперед — земля виділялася безоплатно: так, у Земельному кодексі досі є норма про право громадян на отримання «селянських» гектарів. По-друге, рішення поки що не виконані: ділянку виділено, але в права власності Видра не вступив. Нинішнє керівництво Овідіополя категорично не погоджується з цією приватизацією і бореться з нею, однак селищна рада скасувати власне рішення не може: з цього приводу є чітка позиція Конституційного суду.