Автопортрет Кобзаря та 110-річна газета Петлюри: з Одеси до США намагалися переслати раритетні видання

Раритети з історією — газету 1914 року та листівку з автопортретом Кобзаря — намагалися відправити поштою з Одеси до США.

Артефакти виявили в Києві під час оформлення документів, повідомили у столичній митниці.

Ідеться про оригінал додатка до української щоденної газети «Рада» від 25 лютого 1914 року та поштову листівку «Тарас Шевченко. Автопортрет. 1840», видрукуваної 1946 року в Австрії.

Важливість і культурну цінність цих видань підтвердили експерти Національного музею історії України. Обидві знахідки належать до малотиражної друкованої продукції, що має значну культурну та історичну цінність.

Щоб вивезти їх із країни, потрібне спеціальне свідоцтво. За фактом порушення митних правил Київською митницею складено протокол за ст. 473 Митного кодексу України, а культурні цінності вилучено. Матеріали справи буде направлено до суду.

Додаток до газети — ювілейний випуск на честь 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Газета «Рада» виходила в Києві в 1906-1914 роках і відігравала важливу роль у культурному та політичному житті українців. Її видавав меценат Євген Чикаленко, відомий як один із менеджерів українського руху того часу.

Листівку створено з ініціативи українців, які мешкали в Тіролі та Форальберзі після Другої світової війни, щоб нагадати про річницю смерті великого Кобзаря.

Як розповів «Думській» кандидат історичних наук Владлен Ніколов, Переодіка — це дуже цінне історичне джерело, яке дає нам змогу дуже багато чого зрозуміти про життя тієї епохи, коли виходила ця газета. Тобто практично про всі сфери, від політики до побутових якихось моментів і навіть моди.

«Газета »Рада» — це провідне, єдине, до речі, українське ліберальне видання на всю Російську імперію (принаймні таке, що видавалося за місцем). Виходила вона дуже невеликим тиражем, 1-3 тисячі примірників. Для порівняння: в «Одеського листка» в той самий час виходило по 30-40 тисяч одиниць на день», — розповідає Ніколов.

Тому газета ця збереглася в лічених бібліотеках, додає історик. На жаль, періодика — це ще таке джерело, яке дуже погано зберігається. Дуже багато періодичних видань, на жаль, безслідно зникли через неналежні умови зберігання. Тому кожен такий екземпляр на вагу золота.

«Ціна подібного додатка у колекціонерів може бути досить високою. Мені складно оцінювати, я не оцінювач, але рідкісні періодичні видання часом продають за десятки тисяч доларів», — резюмує наш співрозмовник.

Секретарем газети «Рада», який вів усю газетну та редакційну документацію в 1906-1907 роках, був молодий журналіст Симон Петлюра. У роки української революції 1917-1921 років газету «Рада» називали школою суспільного та політичного становлення.

Листівка ж належить до рідкісних збережених зразків закордонної преси, має високий інтерес серед колекціонерів, репрезентує діяльність українських громадян поза межами України та пов'язана із вшануванням пам'яті Тараса Шевченка.