Безглуздий обстріл: нацистська росія вкотре продемонструвала свою слабкість (колонка головного редактора)

Сьогоднішня ракетна атака по Україні була наймасовішою з початку повномасштабного вторгнення. Російські стратегічні бомбардувальники випустили під сотню ракет, з яких 85% збили. Лише півтора десятка «олівців» прорвали нашу ППО і вразили різні об'єкти — переважно ті, що стосуються енергетичної інфраструктури (тобто цивільні).

Крім як актом державного тероризму дії путінського режиму назвати не можна. Зрозуміло, що все це в помсту за звільнення Херсона і, так би мовити, запрошення до перемовин, які Москві зараз вельми потрібні: дуже багато в неї проблем. Росіяни не можуть впоратися з українськими військовими, тому «кошмарять» мирних громадян. Що ж, коли-небудь вони за це відповідатимуть за повною програмою. І це «колись» — не за горами.

Але давайте звернемо увагу на інше. Перший важливий момент — вражаюча ефективність протиповітряної оборони України. Ще недавно наші зенітники збивали в кращому разі половину крилатих ракет, зараз же знищують переважну більшість. І це при тому, що вони поки що не освоїли передові західні системи — використовують модернізовані радянські.

Друге — росіяни все ще можуть завдавати масованих ударів, але роблять це з великими перервами, які необхідні, щоб підвезти боєприпаси, обслужити їх і завантажити на носії. Так, ракети у них ще є, запас зусиллями промисловості поновлюється, але далеко не так швидко, як їм потрібно. У підсумку атаки відбуваються раз на два тижні, і з часом проміжок зростатиме через об'єктивні причини.  

Противник може пошкодити енергоінфраструктуру, спровокувати перебої зі світлом, але знищити її в такий спосіб не вдасться: всі ці агрегати швидко ремонтуються. Щоб занурити всю Україну в темряву, удари мають завдаватися щодня хоча б протягом тижня. І спочатку потрібно придушити ППО, з якою агресор не зміг впоратися за всі ці місяці. Вважаю, що був варіант її знести ще 24 лютого, але ні, через низку чинників не вийшло, а тепер уже пізно кидатися. Захисники українського неба — розумні і вельми спритні.  

росія випустила по нас більше ракет, ніж США по Іраку (три операції) і Югославії разом узятим, однак зробила це зовсім безглуздо, розтративши суперцінні боєприпаси. Ні, не зовсім даремно, на жаль, але, скажімо так, нераціонально. На відміну від американців, яких вони невдало косплеять.

Американці у всіх наведених прикладах якраз домоглися стратегічного успіху, відкривши собі небо. Путінці ж прорахувалися і досі не вирішили цього завдання. І вже не вирішать. До речі, це прогнозували задовго до 2014 року: ніхто ще не долав систему ППО третього покоління — а в нас вона саме така. Ба більше, російська авіація як спадкоємиця радянської заточена під прорив НАТОвської оборони, яка будується на зовсім інших принципах.  

У країн Заходу ключову роль відіграють літаки, а не ракетні системи. Українська, своєю чергою, — плоть від плоті радянської, яка передбачає саме ешелонування ЗРК: усілякі там С-300, С-125, «Буки», «Тори» і численні засоби сухопутних військ. Таку систему росіяни долати не вчилися. Саме тому імперія з другим авіапарком на планеті нині боїться відправляти літаки й вертольоти в небо демократичної республіки, у якої на два порядки менше літальних апаратів.  

Що це означає? А те, що фіг вони такими обстрілами нас поставлять на коліна.  

Україна обов'язково переможе!  

Автор — Олег Константинов, головний редактор «Думської»