Без висоток і девелоперів: українські та німецькі архітектори пропонують новий тип забудови Одеси та постраждалих міст  

Після перерви ми відновлюємо рубрику «Майбутнє міста», де розповідаємо про цікаві, на наш погляд, містобудівні ініціативи.

Не так часто одеські архітектори радують справді масштабним підходом, вважаючи за краще обмежуватися проєктуванням одиничних об'єктів. Тим приємніше, коли навіть в умовах повномасштабної війни зодчі та урбаністи знаходять у собі сили й амбіції мислити концептуально.

Команда Stripe Architects, що об'єднала чотирьох архітекторів з України та Німеччини, випускників Одеської державної академії будівництва та архітектури й Бранденбурзького технічного університету, проаналізувала основні проблеми Одеси. Вердикт невтішний, наявна система — шлях у нікуди.

«Абсолютна гегемонія девелоперів перекрутила процес розвитку міста, — зазначають у Stripe Architects. — Нові райони фактично є платформою для інвестицій, під час будівництва яких жодним чином не враховуються бажання та потреби міської спільноти. Масштабне будівництво таких районів поглинає Одесу, її інфраструктуру та культуру, водночас не віддаючи нічого натомість. Таким чином, девелопери експлуатують ресурси міста, перетворюючи його вулиці і навіть цілі райони на свій продукт, знищуючи їхню індивідуальність».

Як альтернативу архітектори розробили концепцію «Одеса своїми руками». Вони пропонують кардинально змінити ставлення до забудови міста, створити здорову конкуренцію девелоперському підходу — завдяки зменшенню ділянок забудови і «колективного» будівництва.

«У Німеччині набирає популярності модель Baugruppe, що дає змогу городянам кооперуватися і зводити нерухомість самотужки, — розповів «Думській» один із творців концепції, одеський архітектор Максим Бадерний. — Люди починають розуміти, що вони можуть об'єднатися і самостійно найняти архітектора, інженера й підрядника, побудувати собі багатоквартирний житловий будинок без допомоги девелопера. Квадратний метр такої нерухомості виходить дешевше, а сам будинок комфортабельніший і цікавіший, з погляду архітектури. Адже люди не будуватимуть для себе квартири розміром із паркомісце, як у деяких сучасних новобудовах, а архітектори не будуть обмежені бажанням девелопера заробити якомога більше».

На думку команди Stripe Architects, подібна система може працювати як для вільних міських площ, так і для реновації наявних «радянських» мікрорайонів.

«Ми пропонуємо розбити місто на ділянки, що приблизно відповідають розмірам кварталів в історичному центрі, — розповів Максим Бадерний. — Елементом забудови мають стати парцелі, з яких складається квартал. Їхній невеликий розмір зробить доступним будівництво для більшої кількості людей. Сама парцель — дуже гнучкий елемент. Це як клітина в організмі. Її можна знести, реновірувати, поміняти функціонал, але сам квартал від цього не постраждає».

Архітектори впевнені, що подібна система забудови дасть змогу створити структуру, де активно розвиватиметься малий бізнес. Це знизить для жителів необхідність переміщатися в іншу частину міста і, як наслідок, навантаження на транспортну інфраструктуру.

«Грубо кажучи — це модульна система міста, — пояснює Максим Бадерний. — З розвитком цих районів на парцелях може знаходитися будь-яка будівля — дитячий садок, музей, магазин, житловий будинок. Якщо вам не вистачає місця — берете дві або три парцелі. Все інше заповнюється фоновою житловою забудовою з комерцією на перших поверхах».

Як ілюстрацію архітектори впровадили принципи концепції на двох довільних ділянках в Одесі: занедбаній території заводу ЗОР, де структури, пов'язані з групою «Приват», збиралися побудувати спортивне містечко під Євробаскет-2015, і частину Черемушок, у районі площі Толбухіна.

«Усі хрущовки рано чи пізно доведеться реновувати, — зазначає Максим Бадерний. — Ми боїмося, що в Україні це закінчиться тим, що місто попросить якогось девелопера знести їх і забудувати висотками: частина квартир — місцевим жителям, частина на продаж. Це однозначно поганий варіант. Ми пропонуємо зробити забудову людського масштабу, як в історичному центрі. Частину хрущовок після реновації можна залишити з погляду того, як вони вписуються в структуру і чи готові мешканці цих будинків переїжджати».

«Деякі люди можуть сказати, що їм подобається жити у форматі парку, як на Черемушках, — продовжує архітектор. — Але ми вважаємо, що така забудова, місто-сад, може бути інтегрована з нашим видом забудови. Можна чергувати нові та старі квартали, так за фактом і відбуватиметься. Не те що б усе бульдозерами знесли, це має відбуватися плавно, з урахуванням реальності. Десь не можна провести нову вулицю, десь люди не хочуть їхати».

Згідно з розрахунками, за такої реконструкції спальних мікрорайонів щільність населення зросте. Проблему особистого автотранспорту автори концепції пропонують розв'язати завдяки серйозним змінам у транспортній мережі, якісному розвитку громадського та двоколісного транспорту.

«Наша мета — зменшення особистого автотранспорту за рахунок зручності громадського, — розповів Максим Бадерний. — Ми запропонували створити наземне метро, яке частково звільнить жителів від постійної потреби в автомобілях. Його зупинки-станції стануть додатковими точками тяжіння для комерційної активності. Нам здається, що це дуже сильно вплине на розвиток міста».

Одночасно архітектори пропонують розвивати велосипедну інфраструктуру, аж до створення цілих веловулиць, де пріоритет буде у двоколісного транспорту і пішоходів.

«Приклад — наш пішохідний центр, — розповів Максим Бадерний. — Хочеш заїхати в нього, будь добрий поступайся пішоходам, рухайся з мінімальною швидкістю. Автолюбителі самі об'їжджатимуть такі вулиці. Суть змін у тому, що ми робимо все, щоб машина вам не знадобилася, а ті, кому автомобіль потрібен, зможуть переміщатися дорогами без заторів».

Архітектори зазначають, що принципи, розроблені для «Одеса своїми руками», можуть бути застосовні і для відновлення міст, які постраждали внаслідок російської агресії.

Автор — Олександр Гіманов