Богадільня танцює та співає: одеситам показали мюзикл про ветеранів сцени в деменції  

Прем’єрні покази комедійного мюзиклу Forever Young відбулися в Театрі ляльок з великим успіхом. Литовський режисер Лінас Зайкаускас віддав данину самоіронії, показавши, що може відбуватися в елітному пансіонаті для ветеранів сцени, коли дев’яносторічні старигани пригадують музику часів свого статевого дозрівання (або розквіту, не суть).

Для молодшого глядача це все сива старовина, навіть якщо звучить винесений у назву вистави хіт Forever Young. Пісні гурту АВВА ще старіші, проте все ще на слуху. Тут є своя Dancing Queen, яка застрягла в образі королеви (танцюючої не вельми вправно, дерев’яна нога заважає) пані Олександра (Олександра Смірнова-Кошелева). Упадає за нею, спираючись на тростину, пан Валерій (заслужений артист України Валерій Стрілець), який попри етикет з’являється у товаристві в халаті.

Можна здогадатися, що списаний з балансу або вкрадений з костюмерної одяг допомагає літнім пацієнтам затвердитися у своєму нав’язливому баченні власного амплуа. І зовсім невипадкові збіги імен персонажів та виконавців, хто знає, що там чекає на старості, можна передбачити й від душі над собою ж таки посміятися, сподіваючись, що сміх таки продовжує життя.

Старість – не радість, а кульгаюча логіка, неслухняні суглоби й погані запахи. Є у вітальні пансіонату фотель, який найрясніше поливають дезодорантом (таким їдким, що глядачі ризикують вчадіти, чи не можна милосердніше парфум обрати?). Старий пердун (закреслено) бунтівник пан Станіслав (заслужений артист України Станіслав Михайленко) косить чи то під рокера, чи то під кантрі-співака в своїй шкіряній жилетці та ланцюжку, очевидячки, знятому з унітазного бачка.

Сімейна акторська пара в глибокій деменції: все ще почувається лялечкою (як таких ляльок у виставі геть нема) пані Марина (Марина Замчевська) та пан Іван (заслужений артист України Іван Цуркан), все ще закоханий у свою жіночку (придивлятися за нею треба, норовить кудись утекти, впасти, станцювати стриптиз, але лиш до мереживної комбінації з панталончиками). Дітей у пари, певно, не трапилося, або в них своє життя, і в цій парі бачимо чоловіка-батька та дружину-дитину.

Не так пощастило з супутником життя подругам пані Любі (Любов Солдатова) та пані Мілі (Євгенія Єсьман), і вони мешкають в пансіонаті разом, синхронно засинають на дивані, підібравши ніжки в еластичних бинтах. Чому пані Мілу грає Євгенія? Тому що пані Євгенія в мюзиклі вже є, це невтомна піаністка Євгенія Воюцька, яка акомпанує, задає тон, провокує на спогади.

Буквально тиждень тому ті ж таки пани Валерій, Іван та Станіслав, пані Олександра, Марина та Люба чудово існували в форматі сучасної хореографії пластичної драми «Брехня» за Винниченком на тій самій сцені. Актори однаково добре й танцюють, й співають. За музичну частину Forever Young відповідає пані Світлана, хормейстер Світлана Рядченко, яка грає роль медсестри. Саме вона втихомирює всю цю братію, виконує вставні вокальні номери, роздає ліки й обробляє вітальню дезодорантом в очікуванні нашестя маразматиків, котрим перед сном необхідно поспілкуватися.

Спостерігати за всім цим цікаво, а глядачеві, який сумує за ляльками в Театрі ляльок, кинуть кістку: менше хвилини буде красуватися за імпровізованною ширмою крихітна лялечка. Не пропустіть цієї рідкісної миті.  

Авторка — Ірен Адлер, фото Олега Владимирського