Як Одеса відновлюється після російських ударів: відремонтували «Тірас» і монастир, є прогрес у соборі, а ось пам`ятники архітектури чекають на гроші  

Дроновий удар по Одесі, завданий росіянами в ніч на 2 березня 2024 року, став наймасштабнішим за кількістю жертв від початку великої війни. Станом на другу половину дня неділі, з-під завалів багатоповерхового будинку на проспекті Добровольського витягли тіла десяти осіб. Серед загиблих — п'ятеро дітей, усі навіть не підлітки, двоє немовлят. Тимофій, Марк, Єлизавета, Сергій, Злата..

До цієї трагедії найстрашнішим епізодом вважалося влучання ворожої ракети в житловий комплекс «Тірас», що на Люстдорфській дорозі. Там загинуло вісім мирних жителів, включно з тримісячною дівчинкою, її мамою та бабусею.

Коли стався приліт на проспекті Добровольського, «Думська» якраз завершувала матеріал, присвячений ліквідації наслідків російських обстрілів. Зараз саме час його опублікувати.  

З перших годин повномасштабної війни Одеса стала ціллю спочатку для ракет російських нацистів, а потім і для їхніх ударних безпілотних апаратів. Постраждала вона, звісно, не так, як Харків, і тим більше не так, як Маріуполь, Бахмут і Авдіївка, але все ж таки — збитків ворог завдав чималих.

Прогулюючись одеськими вулицями й бульварами, важко не помітити слідів війни. Ось дивиться порожніми очницями вікон будівля готелю на морвокзалі - нелюбима городянами («Навіщо «оніксами»? Знесли й самі!» — трагічно-іронічно співає в одній з останніх своїх пісень Роман Капітонов), але картина не стає від того менш моторошною.  

Звертаємо з бульвару Жванецького на Преображенську і натикаємося на псевдоготичний будинок Соломоса авторства Вікентія Прохаски. В не так давно відреставрованого шедевру відсутній дах і частина верхнього поверху… Їх немов відгриз невідомий монстр.  

А ще Будинок учених, Спасо-Преображенський собор, бізнес-центр на проспекті Шевченка, руїни «Фоззі»… Список можна продовжувати і продовжувати.  

В другу річницю великої бійні кореспонденти «Думської» об'їхали найзнаковіші (і доступні) місця прильотів, щоб закарбувати їхній поточний стан і з'ясувати, чи почався процес відновлення того, що було зруйновано окупантами.  

Результат — на фото.  

СУХА СТАТИСТИКА

Ракетно-дронових ударів Одеса й область зазнають регулярно, змінюються тільки інтенсивність і цілі.

Станом на 1 січня 2024 року ворог завдав по регіону 215 ударів, зокрема 122 ракетних (у ціль влучило 212 ракет). Двічі нас бомбила авіація — це було в перші місяці великої війни. Сім разів обстрілювали кораблі. 84 рази росіяни застосували дрони.  

Внаслідок обстрілів загинуло 60 цивільних, зокрема двоє дітей.  

269 осіб, зокрема 29 дітей, дістали поранення.  

Ворог пошкодив або знищив майно понад 12 тисяч жителів Одещини. Серйозно постраждали 400 житлових будинків і квартир, понад 60 повністю зруйновано. 7,5 тисячі квартир і будинків зазнали пошкоджень від вибухової хвилі.  

Серед пошкоджених будівель — 119 пам'яток архітектури та історії, серед яких є й національного значення.

Противник знищив або пошкодив 39 баз відпочинку в прибережній зоні, 72 комерційні склади, понад 130 торговельних павільйонів (не враховуючи тих, що були у «Фоззі»), п'ять торговельних суден.  

НЕ ЗУПИНЯЮТЬСЯ!  

Удари продовжилися і 2024 року — повну хроніку дивіться тут.

В новорічну ніч «шахіди» влучили в дев'ятиповерхівку на селищі Котовського і в приватний сектор Суворовського району, загинув 15-річний підліток.  

Наступний наліт був у ніч на 8 січня.  

В ніч на 17 січня дрон влучив у хрущовку на проспекті Шевченка. Жодної вцілілої квартири. Троє людей дістали поранення.

24 січня — через влучання БПЛА спалахнула пожежа в 16-поверхівці, постраждала людина.  

25 січня дрони влучили в частково заселену новобудову в Хаджибейському районі та двоповерхівку в Приморському. Також згорів склад меблевого комбінату в промзоні. Поранено шістьох людей.  

У ніч на 8 лютого дрони-камікадзе пошкодили колишню протестантську церкву, яку перебудовували на житловий будинок, і корпус технологічного коледжу біля автовокзалу. Постраждали двоє патрульних поліцейських. Наступного дня - ще один поранений. 10 лютого — пошкоджено портову інфраструктуру в Одесі, постраждав працівник підприємства. Ще сильніші руйнування в Ізмаїлі.

23 лютого — приліт на Пересипі, загинули троє цивільних. 24 лютого — знову падіння дрона на Молдаванці, загинув чоловік, дві його літні сусідки згодом померли в лікарні.   

Остання (матеріал готувався до моторошної трагедії 2 березня) атака була ввечері 27 лютого. В Одесі уламки одного з «шахідів» пошкодили трансформатор. Сталося коротке замикання. Без постраждалих.  

МОНАСТИР ВІДНОВИЛИ, БУДИНОК УЧЕНИХ НІ 

Пошкоджені ракетами та дронами будинки поступово відновлюються, хоча далеко не такими темпами, як хотілося би. Муніципалітет і держава виділяють громадянам, які постраждали від обстрілів, кошти на нові двері та вікна. Загалом у 2024 році на ліквідацію наслідків ворожих атак планують витратити 90 млн грн.

Наскільки ми можемо судити, зі значущих об'єктів, що стали ціллю для окупантів, практично первозданного вигляду набули лише деякі. Скажімо, житловий комплекс «Тірас» на Люстдорфській, куди напередодні Великодня влучила ворожа ракета, що забрала життя вісьмох людей, зокрема й тримісячної дитини. Але це ззовні. Всередині ще багато роботи:  

«Повністю відновлено фасад, скління, всі місця загального користування, відремонтували один ліфт, купили ще один новий, відновили всі комунікації, включно з вентиляцією, — розповів «Думській» голова ОСББ Віктор Йорж. — Облдержадміністрація виділила кошти на відновлення системи пожежогасіння — перша частина робіт виконана. Квартири люди лагодять самі. Більшість мешканців уже повернулася, тільки квартири на третьому і четвертому поверхах, де був епіцентр вибуху і де загинули люди, стоять порожні. Деякі квартири стоять порожні, бо в людей немає грошей, щоб їх відремонтувати».  

Повністю відновили будівлі Іверського монастиря Московського патріархату на Шкільному, куди прилетіло в березні 2023-го. Священнослужителі кажуть: усе зробили за рахунок пожертв небайдужих людей.  

Так само фінансується й ремонт Спасо-Преображенського собору — за словами помічника настоятеля храму отця Мирослава, гроші виділяють приватні особи, єпархія й особисто митрополит Агафангел, який заснував іменний фонд. Також очікують 500 тисяч євро від уряду Італії — по лінії ЮНЕСКО.  

Поки що йдеться винятково про консервацію собору — потрібно запобігти потраплянню всередину дощової води та подальшому руйнуванню. Для цього на храмі монтують новий дах - значна частина його вже відновлена — і водостічну систему.  

Всередині триває розбирання завалів. Робітники дійшли вже до самого низу, спустившись на шість метрів під вівтар святителя Петра (ракета вдарила практично вертикально, пробила дах і перекриття, а вибухнула в підземних приміщеннях).

В середині лютого вони зробили цікаву знахідку. Виявилося, що одна з кімнат ризниці, де зберігалося церковне начиння, вціліла: під час вибуху плита перекриття впала так, що послужила своєрідним щитом, не давши зруйнувати це приміщення. У кімнатці — вона зовсім невелика — все лишилося цілим: євхаристійні набори, покрівці, плащаниці, безліч ікон, зокрема й доволі цінні. Священнослужителі, ясна річ, назвали це «дивом Божим».  

Ремонт інших пам'яток просувається не так швидко. Скажімо, у палаці графа Толстого (Будинку вчених) він навіть не починався.  

«Насамперед нам необхідно розібратися, на чиєму балансі перебувають підпірні стіни з боку Військового узвозу, будинку Чижевича й школи, — каже директорка установи Світлана Жекова. — Тут їх кілька, частина зруйнована. Після того, як ми це дізнаємося, можна буде почати проєктні роботи. Тут дуже складний інженерний вузол, він складається з нашої стіни, потім муніципальної. Їхня несуча здатність постраждала. Коли буде готовий проект, перейдемо до робіт із фундаменту, даху, а потім і до іншої реставрації.  

Завдяки ЮНЕСКО вдалося закрити вікна плитами. На жаль, почали досить пізно, наприкінці осені (sic! — Ред.), а закінчили тільки три тижні тому. За підтримки громадської організації Museum for Change фонд «Аліф», який опікується допомогою містам, що постраждали внаслідок бойових дій, профінансував закриття автентичних паркетних підлог, мармурових сходів. Ми закрили саркофагами наш рояль, вази, камін — усе найцінніше. Ми провели всі дослідження, фахівці ОДАБА допомогли підготувати документацію. Відправили заявку до Всесвітнього фонду пам'яток (World Monuments Fund), чекаємо на їхню відповідь. Крім того, підготували меморандум про співпрацю з ЮНЕСКО.

Загалом наша робота зараз повністю зупинена. Працює лише офісний напрямок. Що стосується науково-просвітницького та культурного напрямів, то їх немає. Але ми робимо все можливе, щоб запустити хоча б дві зали».  

ДИВАЦТВА НА ПРЕОБРАЖЕНСЬКІЙ І ВІРА В ПЕРЕМОГУ НА 411-Й

Жодного прогресу не спостерігається й на Преображенській, 4 - на будинку Соломоса. Мерія заплатила фізособі-підприємцю Євгену Геврику приблизно 1,5 млн грн за демонтаж аварійних конструкцій і розчищення завалів. Бізнесмен усе зробив ще до зими.  

Другий етап — відновлювальні роботи — клятвено обіцяла профінансувати французька компанія Leroy Merlin. Біля пам'ятника навіть з'явилася табличка з відповідним текстом і якась кількість будматеріалів. Геврик восени говорив, що вже до Нового року цілком можна зробити опалубку для монтажу нового даху. Однак щось пішло не так, і після розбору завалів на Преображенській усе завмерло. Втім, не виключено, що французи чекають весни. Зв'язатися з компанією нам не вдалося.

Деякі пошкоджені будівлі доведеться знести, попри безсумнівну історичну цінність (ідеться не про визнані пам'ятки, а про так звану «фонову забудову»). Так, уже повністю демонтували двоповерховий будинок №25 по Приморській вулиці, що став жертвою масштабної липневої атаки. Це обійшлося приблизно в 3 млн грн.

Мешканцям компенсують збитки, причому розцінки начебто непогані — від 800 до 1000 доларів за квадратний метр. Щоправда, поки що люди грошей не бачили.  

Аналогічна доля чекає на старовинний житловий будинок №14 по Картамишівській, зруйнований 29 грудня. Тут на знесення витратять уже 6,1 млн грн. Тендер провели за спрощеною процедурою, яка не передбачала конкуренції. Замовник пояснив це нагальною потребою: після влучання російської ракети частина будинку впала на сусідній, що загрожує життю і здоров'ю людей, тому розібрати їх потрібно негайно.  

Ліквідувати руїни мають протягом двох місяців.

Триповерховий будинок по Картамишівській, 14 збудували, як вважають краєзнавці, в 1890-х. Стиль — еклектика, неоренесанс. До революції 1917 року належав Меєру Канелю, використовувався як прибутковий.

Ще майже 7 млн грн міськрада виділила «Стікону» на демонтаж зруйнованих конструкцій побудованого цією ж компанією ЖК «Люксембург». Іншими словами, забудовника визначили підрядником відновлення — до речі, завуальована компенсація, не передбачена законом.

Повністю розібрали й руїни адмінбудівлі дитячо-юнацької школи вітрильного спорту в Чорноморському яхт-клубі.  

Руїни «Фоззі» на Балківській продовжують розчищати, бізнес-центр на проспекті Шевченка так і стоїть розкуроченим, як і недоцерква-небудинок на Балківській.  

«Розумієте, у власників нерухомості, якщо, звісно, це не власники квартир, жодної мотивації вкладатися у відновлення немає — ніхто не гарантує, що завтра знову не прилетить, — пояснив нам аналітик ринку Артем Невзлинський. — Єдиний приклад зворотного — «Рів'єра» у Фонтанці, але там явно дохід від здачі площ такий, що дає змогу йти на такий ризик. В інших подібної мотивації немає. З пам'ятками архітектури — дещо інша ситуація: їх зараз життєво важливо законсервувати, щоб уберегти від негативного впливу опадів і перепадів температур. Але заплатити за неї може або місто, або держава, або західні партнери. Судячи з усього, з цим якраз і проблеми — не знаю, чому. За церковників, особливо Московського патріархату, я зовсім не переживаю: Агафангел, поки живий, гроші знайде».

Справжнім пам'ятником людській завзятості та вірі в Сили оборони ми б назвали курінь на 411-й батареї — одну з небагатьох одеських будівель, пошкоджених корабельним артилерійським вогнем.

Це було 21 березня 2022 року. Біля будиночка розірвалося одразу три снаряди, випущені, імовірно, російським фрегатом «Адмірал Ессен». Від вибухової хвилі постраждав 81-річний господар будівлі, колишній моряк Анатолій. Вилетіле скло посікло живіт і руку пенсіонера.

Понад рік будинок стояв напівзруйнованим, але сьогодні милує око новим фасадом і склінням. А знаєте чому?

Тому що новий артобстріл йому не загрожує. Українські військові зачистили від ворога всю північно-західну частину Чорного моря, а потім зробили незручними для нього бази в окупованому Криму. Зараз російські кораблі, якщо й виходять, то намагаються триматися ближче до узбережжя Кавказу. Погодьтеся, в Анатолія, якщо він досі, звісно, власник куреня, є підстави для оптимізму.

Як і в усіх нас.

Річ у тім, що Україна обов'язково переможе!

Автори — Микита Горемика та Олександр Гіманов, фото Олександра Гіманова