Колишній віцемер Одеси уклав угоду зі слідством, отримав умовний термін і втратив депутатський мандат

Угоду Бриндак уклав у рамках «Нової одеської справи». Вона стосується створення масштабної (найбільшої в країні) злочинної організації, яка фактично захопила управління містом. «Купивши» керівництво муніципалітету, структура отримувала відкати від забудовників за сприяння їхньому бізнесу, а також від муніципальних підрядників і постачальників.

Підкуп чиновників і депутатів місцевої ради, які забезпечували ухвалення потрібних рішень, був системним.

Нагадаємо, Бриндак був одним із найближчих до Труханова людей (у минулому — співробітник СБУ).

У грудні 2020 року він став в.о. заступника міського голови та керував справами міськвиконкому. Ще з 2000-х саме він керував усіма передвиборчими кампаніями партії «Довіряй справам» і самого Труханова.

Бриндак притримав для свого патрона крісло мера після втечі Костусева (бувши секретарем міськради, він автоматично став в.о. міського голови). Тривало це хоч і недовго, але збіглося з воістину драматичним періодом, що розпочався в листопаді 2013 року. Труханов у цей час був народним депутатом від «Партії регіонів» і голосував, наприклад, за «драконівські закони».

Бриндак при цьому активно брав участь у передвиборчій кампанії свого боса — і, цілком можливо, відіграє в ній ключову роль. Існує думка, що без нього Труханов і мером би не став: після перемоги Євромайдану на посаді міського голови опинився яскравий представник «біло-блакитного» табору. Однак з часом, як стверджують джерела, заслуги Бриндака забулися. Маючи амбіції «першого серед рівних», він став лише одним із багатьох соратників в оточенні мера.

Цікавий факт: у 2016 році Бриндак побився з активістом Сергієм Гуцалюком, який сьогодні також служить у ЗСУ.

Бриндак фігурував як підозрюваний в обох «одеських справах». У першій (щодо землі та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом) він фігурував як голова земельної комісії міськради, у другій (щодо створення злочинної організації) — як віцемер.

У 2023 році вступив у конфлікт із керівництвом, звільнився з мерії та пішов на службу до ЗСУ. З 28-ї бригади перевівся до Військової академії, де викладав історію, а згодом був прикомандирований до флотського спецназу. Гідної заміни йому в міськраді так і не знайшли, тому його обов'язки розподілили між іншими віцемерами.