Сміття біля пірсів, вода, що очистилась, і бур`ян на піску: чим живуть одеські пляжі напередодні офіційного відкриття  

Уже цими вихідними міські пляжі Одеси мають відкрити офіційно. З другої спроби (першого разу відкрити сезон завадив підрив російськими терористами Каховської ГЕС і екологічна катастрофа, що послідувала за цим) обласна влада дала зелене світло курортному сезону.

Утім, будь-який одесит, та й приїжджий, знає, що міські пляжі і так були відкриті для відпочивальників. Святковий народ засмагав і купався, незважаючи на попередження всіх контролюючих служб.

Напередодні офіційного відкриття кореспондент «Думської» відвідав центральний пляж міста — Ланжерон. Крім того, з вашою редакцією поділилися інформацією читачі.

Ланжерон встигли забезпечити сітками, покликаними зупинити випадково принесені хвилею міни, ще у червні. За нашими даними, їх установку з самого початку мерія покладає на плечі підприємців, які заробляють на пляжах.

Візуально вода в акваторії досить чиста — судячи з усього, все ще не винесене на берег сміття скупчилося за хвилерізом і чекає наступного шторму. У воді хлюпається риба і відпочивальники. Про екологічну катастрофу нагадують побутові відходи, що гниють біля пірсу.

Ланжерон досить щільно заставлений шезлонгами, і не можна сказати, що вони стоять порожні. Але все ж вистачає місця і для тих, хто вважає за краще відпочивати на своїй підстилці. Основний заробіток, як зізнається один із підприємців — це напої з бару, а зовсім не оренда шезлонгів і парасольок.

Як розповів «Думській» на умовах анонімності ще один підприємець, цього року одеська мерія відновила збір орендної плати.

«Минулого року ми, ясна річ, не працювали. Я бачив, що якісь пляжі відкривалися, ставили басейни або працювали тільки як ресторани, без доступу до води, — розповів наш співрозмовник. — Минулого року мерія ввійшла в наше становище і не вимагала грошей за оренду, цього ж року плату було відновлено».

За словами бізнесмена, оренда 50 погонних метрів пляжу в сезон коштує в середньому 28 тисяч гривень. У міжсезоння — на чверть дешевше. У тих, хто взяв ділянку в суборенду ставка, природно, включає інтерес першого орендаря.

«Цього року нам сказали — працюйте, але це було за тиждень до вибуху Каховської ГЕС. Сенс відкриватися, якщо в морі бруд і міни, — ділиться підприємець. — Зараз, коли нам дозволили відкритися знову, ми порахували і зрозуміли, що нам невигідно працювати. Через комендантську годину люди йдуть із пляжу рано, а левова частка прибутку була якраз увечері за рахунок різних заходів».

Водночас читачі повідомляють, що порівняно з Ланжероном, пляж із Жовтим каменем пустельний і подекуди заріс бур'яном. Тут немає захисної сітки, тож купатися ризикують лише одиниці, ще кілька відпочивальників засмагають на піску.

Свою діяльність розгорнув лише один з орендарів, але й той зрозумів безперспективність виносу шезлонгів. Кафешки над пляжем працюють, проте не можуть похвалитися великою кількістю клієнтів: на літніх майданчиках зайнято щонайбільше кілька столів. Працівник одного з кафе розповідає, що клієнти зараз з'явилися, але заробіток, звісно ж, далекий від рівня довоєнних часів.

Біля самого Жовтого каменю одесит Володимир упорядковує місцеву визначну пам'ятку — пташиний пляж. Підземні води, які виходять тут справжнім водоспадом — єдиний порятунок для охочих охолодитися без ризику наступити на міну.

Автор — Олександр Гіманов, фото автора та читачів «Думської»