Низку важливих рішень щодо одеських пам'ятників, встановлених в імперський і радянський періоди, ухвалила сьогодні історико-топонімічна комісія при мерії міста.
Як повідомляє кореспондент «Думської», найгострішу дискусію, що тривала майже годину, викликало питання бюста російського письменника Льва Толстого на однойменній площі.
Висловлювалися різні думки. Одні наголошували, що Толстой як послідовний пацифіст був палким противником експансіоністських устремлінь російської імперії, співчував пригнобленим народам, зокрема чеченцям, дратував своїм вільнодумством російську православну церкву, за що був відлучений від неї. Інші заперечували, що літератора ніщо не пов'язувало з Одесою й узагалі — тут надто багато пам'ятників російським діячам. Зрештою, якщо увічнювати всесвітньо відомих письменників і поетів, то чому в нас немає пам'ятника Шекспіру чи Марку Твену?
Зрештою учасники проголосували за те, щоб рекомендувати міськраді перенести погруддя в парк Савицького, де буде своєрідна експозиція монументального мистецтва часів російської колонізації.
Туди ж, якщо позицію історико-топонімічної комісії підтримають депутати, вирушить статуя радянського льотчика Валерія Чкалова, а також монумент «Потьомкінцям — нащадки», який зараз стоїть на Митній площі. Останній при цьому навіщось позбавлять цитати Володимира Леніна: «Броненосець «Потьомкін» залишився непереможеною територією революції», — хоча задум експозиції передбачає включення до неї пам'ятників у своєму первозданному вигляді.
А ось розташоване на тій же Митній, біля порту, погруддя унтер-офіцера Григорія Вакуленчука, що був ватажком повстання на кораблі, вирішили залишити на місці: по-перше, українець, по-друге, не більшовик (хоча «бенефіціарами» його загибелі були насамперед комуністи, які багато десятиліть героїзували вчинок моряка, наполегливо називаючи його «матросом»).
Питання у членів комісії викликав пам'ятник одному з винахідників радіо (з приводу першості точаться суперечки) Олександру Попову. Яким чином він пов'язаний з Одесою? Судячи з повідомлень дореволюційної преси, був тут, проводив досліди, на той час унікальні. Проте учасники зборів вирішили перестрахуватися і запросили історико-біографічну довідку. Отримавши її, вирішуватимуть, що робити з монументом.
На кількох пам'ятниках просто поміняють таблички — вони будуть українською і без згадок про СРСР і росію. Йдеться про генерала армії Івана Черняховського — його монумент стоїть біля школи №56 на однойменній вулиці, математика Олександра Ляпунова і фізіолога Івана Павлова.
Олександрівську колону в парку Шевченка повторно (першими були комуністи) позбавлять імперських символів — двоголових орлів і так званої «шапки Мономаха», яка більше схожа на татарську тюбетейку. Колона стане просто пам'ятником на честь заснування цього зеленого об'єкта.
Ще комісія обговорила питання пам'ятників Хворостіну та Дзержинському, але оскільки їх було знищено минулими роками, вирішили просто виключити їх із реєстру монументальної спадщини.
На наступному засіданні ІТК розгляне новий пакет пропозицій щодо символіки, створеної до 1991 року. На черзі, зокрема, — скульптурні зображення медалі «Золота Зірка» та Ордена Леніна на пам'ятнику «Крила Перемоги», що розташований на площі 10-го Квітня.