21 листопада Україна відзначає, мабуть, одне з найважливіших своїх свят — День Гідності та Свободи.
Рівно десять років тому тисячі українців кинули виклик режиму Януковича, який прагнув встановлення тиранії, і через кілька місяців запеклого протистояння, хоч і дорогою ціною, здолали його, відстоявши демократію.
Тоді наша країна остаточно зробила вибір на користь західного вектора розвитку, на користь прав людини і народовладдя, відкинувши азіатчину і рабство.
На жаль, тирани не змирилися зі своєю поразкою. Революційні пристрасті ще не вщухли, коли путінська росія розв'язала проти України агресивну війну, яка через вісім років переросла в повномасштабну бійню. Бійню, яка триває й досі.
І тоді, у 2013-2014-му, і зараз гинуть найкращі, найдостойніші громадяни — окраса нації. І тоді, на Майдані Незалежності, і зараз, на полях битв від Харківської області до Чорного моря, вирішується, бути чи не бути Україні вільною і чи бути їй взагалі. Уже очевидно, що, якби на Майдані переміг Янукович, на нас чекала б доля білорусів — тотальна зачистка політичного поля, медіасфери, ліквідація громадянського суспільства. І - русифікація з подальшим повзучим поглинанням сусідньою імперією. Тож Революція Гідності — це ще й епізод російсько-української війни, яка почалася зовсім не 2014-го, а набагато раніше.
Десять років тому український народ зробив перший крок на шляху до здобуття справжньої, а не формальної незалежності. І нині захищає цю незалежність зі зброєю в руках. Вічна пам'ять полеглим за свободу!
Ми обов'язково переможемо!
Автор — редакція «Думської»
Telegram-канал
Застосунок:
iPhone
Android
Надіслати фото через telegram
Patreon