Ідеологічна війна, «культурне плазування», очне навчання і нова ракетна тактика — це все «На часі»
0
Ярослава Вітко та Сергій Дібров в черговому відеоподкасті «На часі» намагаються моделювати майбутнє, але більш обережно, ніж раніше.
Сьогодні вони знову обговорювали найгарячіші події в Одесі та навколо неї: ситуацію на морі, поточні ракетні загрози, пам'ятник Катерині та місце російської культури в Україні, а також можливе очне навчання в одеських школах з 1 вересня.
00:28 Про моделювання майбутнього 01:15 Знов про події на морі 01:40 Про значення острова Зміїний 04:00 Про чергові зміни ракетної тактики росіян («коли ж в них нарешті закінчаться ракети?») 06:03 Про бавовну, що частішає (»… курять хлопці») 07:57 «Хаймарс — то така пачка цигарок на шість пожеж» 08:40 Про переламний момент, який затягнувся 10:00 Про ідеологічну війну, що триває 15 років 10:55 Про пам'ятник Катерині 11:45 Як росіяни мітили територію від Тирасполя до Краснодару 13:43 Головний командир УПА про пам'ятники Катерині та «потьомкінцям» 15:46 «Я дуже не люблю, коли кажуть про розкол в суспільстві» 17:05 «Я нічого не маю проти Олександра Пушкіна — у нього непогані твори» 21:20 «Катерина для Одеси — це як Путін для Маріуполя» 22:13 "… Зняти російську літературу, культуру, музику з того п'єдесталу» 23:55 Про «культурне плазування» поневолених народів 25:57 Про очне навчання в школах 28:54 Дистанційна освіта та отримання комунікаційних навичок 30:50 Чи не буде в школах кадрового голоду?
СМЕРТЬ РОССИЙСКИМ ОККУПАНТАМ!
0
Заметили ошибку? Выделяйте слова с ошибкой и нажимайте control-enter
Дуже цікава розмова. Почав слухати з 10-ї хвилини і побачив що мої думки відносно катерини, які я висловив в попередній темі про катерининську площу, співпали з думками Ярослави Вітко і Сергія Діброва. Згоден з цікавими запропонованими пропозиціями.
Справа у тому, що вони наводять аргументи переважно для голови, а протидіяти потрібно напрацьованим рефлексам академіка Павлова. А напрацьовували ці рефлекси на те, що у Петербурзі і Москві, ну і трішечки у Києві. Напрацювали їх на представників культури, науки, політикуму. ….., що «перебралися» туди. Зрозуміло що це були не найгірші люди, але і не факт, що найкращі.
Я вважаю, що навіть російськомовні, при бажанні, могли б знайти для себе багато талановитих поетів і письменників не пов’язаних зі столицями, і не задіяними в ідеологіях і політологіях. Але клин, вибивають клином, ці рефлекси треба вибивати новими враженнями і почуттями, а не логічними висловлюваннями.
Спрощено: Треба вибивати пісні піснями, вірші віршами, ….монументи монументами.
