|
31 березня 2025, 17:04 Читать на русском
Десяточка одеських фотохудожниць: чоловічі ню, мавки в заростях і повсякденності містаДесять одеських фотохудожниць — десять унікальних поглядів на світ. Жіноча краса і чоловічі ню, мавки в заростях, повсякденність міста, гра світла і тіні — їхні роботи створюють Одесу в новому світлі. Хтось занурює нас у казку, хтось шукає правду у вуличних сценах. Ми вивчили їхню творчість і вибрали тих, хто робить Одесу яскравішою. Серед наших десяти героїнь є членкині Одеської фотографічної асоціації, міського клубу фотографів «Фотон-2», Національної спілки фотохудожників України, лауреати багатьох найпрестижніших фотоконкурсів. У кожної є свої вагомі заслуги, а всі разом вони роблять життя нашого міста барвистішим. Жіночий погляд завжди особливий, й фотографії це помітно. Під номером першим назвемо неперевершену Олену Мартинюк. «Я працювала в різних країнах, але від початку повномасштабного вторгнення повернулася до Одеси, — підкреслює Олена. – Мені хочеться бути в Одесі, з одеситами. Знімаю не репортажі, а ось такі фантастичні картинки, проте задача художника в тому й полягає, щоби створювати інший світ, допомагати людям відпочити, відволіктися від сумних новин». Іноді образ майбутньої роботи народжується в уяві автора, іноді приходить безпосередньо в процесі. Фотоапарат здається їй чарівним предметом, що змушує повірити в реальність казкових сюжетів. Багато років Олена портретує артистів Театру «Маски», і повсякчас це справляє фантастичний ефект. Фішкою Олени Мартинюк є використання стилістики фотографії початку позаминулого століття, смак у застосуванні найнеочікуваніших деталей ніколи її не підводить (наприклад, комар на лобі Володимира Комарова відсилає нас до дружнього прізвиська артиста, дозволяючи йому продемонструвати кумедну реакцію на комаху). Під другим номером — Катаріна Блажієвська. На її користь говорить те, що вона вже взяла участь в одному виставковому проєкті з Оленою Мартинюк. И будуть інші спільні проєкти. Катаріна любить колір, до того ж насичений, але ставиться до нього вибірково. Пістрявості нема, присутні лаконічність та точність. Знімає не знаменитостей, підказок в особистій біографії моделі не шукає. Номер третій, Ангеліна Тарасенко — фотограф та модель в одному флаконі. Заняття бодібілдингом допомагають їй підтримувати добру фізичну форму, без якої неможливо тягати штатив і камеру в пошуках цікавого ракурсу. Мавки в хащах, злиття жінки з природою, це вдається їй найліпше. Що ж стосується її природної краси, то вона дозволяє Ангеліні бути неабиякою моделлю для інших фотохудожників, можна було б спробувати одягтися в ретро-стилі та створити образ одеситки позаминулого століття. Є тема, якою Ангеліна займається протягом багатьох років. Це жіноча краса, що для неї є осердям усього найкращого в світі, привносить гармонію в стихії природи. «Жінка вміє вирішити будь-яку проблему непомітно та м’яко, — говорить Ангеліна. — Гадаю, краса, любов та сила жіноча примусять все ж-таки чоловіків подумати про те, що необхідно природу й життя зберегти, не нищити воєнними діями». Красу жіночого тіла та жіночої душі оспівує й Анна Коренєва, котру ми умовно поставили на четверте місце. Часто її моделі вишукано вписуються в архітектуру, купаються в сонячних променях. Європейський шик! Чоловіча краса теж оспівана, причому Оксаною Церковною, яка йде у нас під номером п’ятим. Оскільки Оксана мисткиня, прекрасно вміє малювати, свої досліди в художній фотографії починала з натюрмортів. А нещодавно зробила серію чоловічих ню з атрибутами мистецтв. Жінкам теж подобаються стрункі силуети! Але справа не в самій лише красі. Як земля носить на собі рани війни, так і людське тіло є живим архівом пережитого, вважає Оксана. І пропонує розглядати тілесність не просто як об’єкт, а як поле боротьби та можливостей. Це місце, де відчувається пам’ять і біль, але й зароджується мрія про спокійне літо – про тепло, про дотики, про свободу бути в своєму тілі без страху. Отже, шостий номер. Ірина Богомоленко захоплюється фотографією 19 років, робить дуже гарні натюрморти, проте надає перевагу міським замальовкам. Шкодує, що з початком війни знімати на вулицях та у дворах стало важче, люди підозрілі, не так розуміють бажання фотографа зафіксувати кумедного котика на тлі старовинної архітектури. Бере участь у виставках та сама організовує їх. Тож якщо побачите цю тендітну даму в своєму дворі, знайте: в неї найчистіші творчі наміри. Сьомий, щасливий номер віддаємо Світлані Корольовій, яка постійно поповнює свій фотоальбом «Повсякденності міста». Фотохудожницю цікавлять на архітектурні пам'ятки, але атмосферна буденність Одеси, авторське відношення також відчутне в кожному кадрі. Надихають міські сценки Ларису Каверіну, яка отримала у нас восьме місце. Життєвий досвід навчив її цінувати кожну мить, зупиняти її за допомогою фотоапарату, зберігати й ділитися ним. «Намагаюся дати глядачеві шанс відчути радість упізнавання схожих вражень. Мені подобається знімати так, щоб у кадрі був сюжет, настрій, гра світла та тіні. Фотографія для мене – це ковток свіжого повітря»,- зазначає Лариса. На дев’ятому місці опинилася Олена Ксенофонтова. Вона сильна в усіх жанрах, проте до природи в неї особлива любов. Технічні хитрощі допомагають Олені часом не те щоби прикрасити природу, але підкреслити ті риси, які хочеться. Наприклад, зробити захід сонця тропічним, спекотним. А якщо вам ближче реалізм, то ви знайдете його в роботах Катерини Кожуховської, яка завершує нашу десяточку. Інша справа, фотохудожниця не тягне все побачене до кадру, шукає найпрекрасніше. Чекаємо, поважні читачі, що в коментарях ви назвете й інших одеських фотохудожниць, чия творчість вам до вподоби.
Авторка — Ірен Адлер, фото Олега Владимирського та Олександра Синельникова. Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter |
Статті:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Фотографии: Снегопад и гололед: в Одесской области ожидается ухудшение погодных условий (фоторепортаж)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||












































