Дитина постраждала внаслідок війни: юристи ГО «Місто Сили» пояснили, як оформити статус (суспільство)

За даними Офісу Генерального прокурора внаслідок російської агресії в Україні загинули 738 дітей, а понад 2800 зазнали поранень. Зниклими безвісти вважаються 2369 дітей.

Ці дані неостаточні, оскільки в умовах активних бойових дій та окупації повну інформацію отримати неможливо. В Україні є офіційний статус для дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Хто має на нього право та як його отримати – в цьому детально розбиралася юрисконсульт ГО «Місто Сили» Анна Волкова.

Відповідно до статті 1 Закону № 2402-III «Про охорону дитинства» постраждалою внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів є дитина, яка:

- зазнала поранення, контузії, каліцтва,

- зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства,

- була викрадена, депортована або примусово переміщена,

- залучалася до участі у військових формуваннях,

- незаконно утримувалася, у тому числі в полоні,

- батьки (один із батьків), опікун, піклувальник, інший законний представник якої зникли безвісти за особливих обставин або померли (загинули) внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном,

- позбавлена батьківського піклування внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту

Механізм надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, визначається Порядком надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 р. № 268 (далі за текстом – Порядок).

Хто має право на отримання статусу?

Право на отримання статусу має дитина, яка під час воєнних дій та збройних конфліктів не досягла віку 18 років (повноліття), що:

- отримала поранення, контузію, каліцтво;

— зазнала фізичного, сексуального насильства;

— була викрадена, депортована або примусово переміщена;

- залучалася до участі у військових формуваннях;

— незаконно утримувалася, у тому числі в полоні;

- зазнала психологічного насильства;

- її батьки або один з них, інший законний представник зникли безвісти за особливих обставин або померли (загинули) через отримані внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном;

- була позбавлена батьківського піклування внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Куди звертатися?

Статус надається органом опіки та піклування за місцем звернення чи за місцем виявлення дитини або особи з числа дітей місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Хто може подати заяву?

- один із батьків;

- законний представник дитини;

- один з її родичів (бабуся, дідусь, прабабуся, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра);

— вітчим, мачуха;

— представник органу опіки та піклування;

— сам хлопець чи дівчина, якщо на момент здійснення воєнних дій чи збройних конфліктів йому(їй) не виповнилося 18 років, але на момент звернення за статусом їй уже виповнилося 18 років (вона досягла повноліття);

- дитина, якій виповнилося 14 років, має право звернутися самостійно.

Які документи потрібні?

Це заява, яка подається до служби у справах дітей разом із засвідченими в установленому порядку копіями таких документів:

- свідоцтво про народження дитини або паспорт громадянина України / закордонний паспорт;

- документ, що підтверджує громадянство або спеціальний статус заявника;

- документ, що підтверджує повноваження заявника як законного представника або родинні стосунки.

Залежно від обставин до заяви потрібно додати додаткові документи:

Якщо дитина отримала поранення, контузію, каліцтво:

– виписка з медичної картки або консультаційний висновок;

– (за наявності) витяг з ЄРДР.

Якщо дитина зазнала фізичного або сексуального насильства:

– витяг з ЄРДР;

– висновок експерта за результатами судової експертизи (за наявності).

Якщо дитину було викрадено, депортовано або примусово переміщено:

– заява про кримінальне правопорушення;

– (за наявності) рішення суду;

– (за наявності) витяг з Реєстру депортованих або примусово переміщених дітей.

Якщо дитину було залучено до участі у військових формуваннях:

– витяг з ЄРДР;

– (за наявності) рішення суду.

Якщо дитину незаконно утримували (зокрема в полоні):

– витяг з ЄРДР;

– витяг з реєстру осіб, позбавлених свободи внаслідок агресії рф.

Якщо дитина зазнала психологічного насильства:

– висновки лікаря-психолога, психіатра, психотерапевта;

– судово-психологічна або психолого-психіатрична експертиза;

– висновок центру соціальних послуг;

– документи, що підтверджують загибель батьків або члена родини.

Якщо батьки (один із них) зникли або загинули або дитину було позбавлено батьківського піклування:

– свідоцтво про смерть або лікарське свідоцтво;

– рішення суду про встановлення факту смерті або оголошення померлим;

– документи про загибель внаслідок воєнних дій;

– документи про встановлення опіки, піклування, втрату піклування;

– витяг із реєстру зниклих безвісти;

– рішення суду або органу опіки про позбавлення батьківських прав чи відібрання дитини;

– наказ служби у справах дітей про тимчасове влаштування.

Рішення про надання або відмову у наданні статусу приймає орган опіки та піклування протягом 30 календарних днів із дня реєстрації заяви, на підставі висновку комісії з питань захисту прав дитини. Рішення про скасування статусу може бути оскаржено в суді.

Можливі причини скасування статусу:

- виявлено неправдиві відомості;

- обставини не підтверджено під час досудового розслідування або судового розгляду.

Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.

Якщо ви потребуєте юридичної допомоги, звертайтеся до юристів ГО «Місто Сили» і отримайте консультацію безкоштовно:

Тел: +38-095-216-46-11 (Пн–Пт, 09:00–18:00)

Телеграм-бот: https://t.me/mistosyly_bot

Електронна скринька: pravova@mistosyly.org

Сайт: https://mistosyly.org/pravova/

Активності здійснюються в межах проєкту «Посилення постраждалих від війни громад України через місцеві ініціативи (EMPOWER), що фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Генеральним Директоратом Європейської Комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги та реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ.