Диванные аналитики: о досрочных местных выборах, политическом будущем Труханова и национальной безопасности Украины

В новом выпуске подкаста «Диванные аналитики» главный редактор Олег Константинов и корреспондент Андрей Колисниченко обсудили возможность досрочных местных выборов в Украине, как повлияют уголовные дела Труханова на его политическое будущее и о перспективах национальной безопасности нашей страны.

О.К. Привет, Андрей. О чем сегодня будем говорить? Я предлагаю начать с местной повестки. Почему? Потому, что сегодня, 25 октября, остается ровно год до очередных местных выборов в Украине. Правда, есть один момент — будут ли эти выборы, которые грядущие, очередными?

А.К. Думаю, що вони, можливо, будуть позачерговими і можуть пройти уже навіть весною. Принаймні, раніше їх планували на грудень, але термін вже минув, тому думаю, поки «Слуга народу» свої рейтинги не проср..в, а вони стрімко прос…ться, то вибори спробують провести весною, бо восени через рік вже буде пізно, рейтингів не буде, і мери, ми не кажемо лише про Одесу, ми кажемо про мерів різних міст, сільських голів, голів громад, вони просто не візьмуть. І місцеві еліти вже трошки відходять від цього шоку, від ефекту «Слуги народу». Поки що вони мають ресурси, мають можливості вигравати ці вибори, тому, думаю, скоріше за все, вибори будуть навесні. Важко сказати, на який саме місяць вони будуть призначені, але, думаю, навесні.

О.К. Изначально планировали на декабрь, но по срокам Рада уже не успевает назначить. Я так понимаю, то что говорили наблюдатели, аналитики говорили, что задача-минимум у партии «Суга народа» и президента Зеленского — поменять мэров и большинство в советах четырех городов-миллионников Украины — Одессы, Харькова, Днепра и Киева. Киев — самый главный, остальные — по возможности. Львов их, я так понимаю, не сильно интересует, там они не пользуются влиянием и рейтингом. Вопрос, и кстати, об этом говорил же и президент на своем пресс-марафоне, вопрос упирается чисто законодательно, просто так на ровном месте Рада не может взять и досрочно прекратить полномочия.

А.К. Ні, ну вони можуть прийняти новий закон, припинити в ключових містах повноваження мерів, тим паче, що наш мер кудись поїхав, і з мерами тих міст, де вони хочуть мати своїх людей, все неоднозначно — з київським, з нашим, з харківським…

О.К. С Киевом они хитро делают, они сейчас принимают закон. Вони там розводять повноваження голови адміністрації і мера міста. Вони хочуть зробити київсього міського голову такою собі британскою королевою, яка править, але не керує. Щось таке вони планують, але в Києві для цього є якісь підстави. Ефемерні, але є конституційні підстави, бо є особливий порядок, Київ це місто з особливим статусом. В Одесі це буде набагато складніше зробити, бо в Одесі діє місцеве самоврядування, воно закріплене Конституцією.

А.К. Ну можна висунути якусь «мавпочку», котру виберуть і потім з її допомогою керувати…

О.К. З «мавпочкою» є проблеми, бо навіть Зеленський сказав, що у них немає єдиної, узгодженої, більш-менш популярної кандидатури на пост міського голови Одеси, бо це зовсім інша справа, ніж народний депутат. Взагалі дуже мало людей знають свого народного депутата, вони орієнтуються на назви партій, партійні бренди і на обличчя перших осіб їх партійних списків. Тобто, якщо на парламентських виборах можна було проголосувати за якогось там Леонова, якого ніхто не знає, тому що він іде від «зеленої» партії «Слуга народу», тобто під брендом Зеленського, то на місцевих виборах, особливо, якщо це вибори мера, люди орієнтуються вже на якісь місцеві обличчя.

А.К. Але ж ми знаємо, ходять чутки про Леонова, про те, що він нібито збирається в мери, чи його збирають.

О.К. Наскільки я знаю, мова йде про три групи впливу в «Слузі народу» в Одесі, які хочуть піти на місцеві вибори. Це група Леонова і культуриста Дмитрука. За ними начебто стоять Вілен Хачатрян и ще кілька колишніх «регіоналів». До речі, це дуже цікава тема, але окрема. Другий — це молодий пан з Суворовського району, урбаніст Горенюк. У ньго дуже впливовий батько з оточення колишнього генпрокурора Пшонки. Третій — це будівельний бізнесмен Васильковський, у нього холдінг «Камбіо-інвест». Він переміг Пресмана у Роздільнянскому районі. Тобто теж амбітна фігура з коштами, з фінансовими можливостями для проведення кампанії. Отже, три таких групи. Ще є Михаїл Саакашвілі, колишній губернатор Одеської області і колишній президент Грузії.

А.К. Але мені здається, він в Одесі все проср…в.

О.К. Можливо, але його місцеві прибічники намагаються створювати картинку, проводять якісь акції, і він має надію, що його помітять у Києві і зроблять на нього ставку. До речі, на початку цього тижня до Одеси приїхав пан Саша Боровик, колишній кандидат у мери Одеси, колишній депутат міської ради, соратник пана Саакашвілі. Мені здається, це не випадково, якийсь зв'язок тут є.

А.К. Звісно, не випадково, його чотири роки не було, і тут він в Одесі.

О.К. Але особисто пан Зеленський казав, що в мери Одеси буде висунутий по-перше, одесит, а Саакашвілі — не одесит, по-друге, це буде людина, яка не має бекграунду, політичного минулого. Тобто, бізнесмен — так, але не політик. Тобто, не Гурвіц і не Саакашвілі. Допоки Едуард Йосипович живий, він буде балотуватися в мери міста Одеси.

І ще один момент — з приводу пана Труханова, який зараз знаходиться в черговій відпустці, і за нашими даними, його зараз немає в Україні. І це, як вважають наші джерела і деякі спостерігачі, якось пов'язано з його кримінальними справами. 1 листопада Вищий антикорупційний суд України буде розглядати справу про внесення недостовірних даних у декларацію. Щось там з жінкою пов'язано. Він записав на колишню дружину, з якою він у гарних стосунках, деяке майно. І друге, повинна бути передана апеляція у справі «Краяна». І ось тут є момент, якщо суд навіть у справі про внесення недостовірних даних у декларацію прийме рішення, навіть якщо там не буде реального терміну, лише умовний, сам факт існування вироку суду, який набрав юридичної сили — підстава для дострокового припинення повноважень. І саме на це, на мій погляд, роблять ставку «зелені».

А.К. Можливо й так, але якщо брати труханівський електорат, то по його рейтингах ці рішення суду взагалі ніяк не вдарять.

О.К. Щодо рейтингу — так, але якщо у нього буде вирок суду, який набрав чинності, він взагалі не зможе приймати участь у передвиборній кампанії повноцінно. Його «закошмарять».

А.К. Легше його взагалі вибити, щоб він не приймав участі, бо виграти у Труханова в Одесі дуже важко і це факт. Мабуть можна, але це із області фантастики, хоча на парламентських виборах у нас фантастичні речі відбулися — нардепи, яких знають виборці на округах, які працювали роками, посівали гречкою, не змогли пройти до парламенту.

О.К. Кажуть, що є фактор електоральної втоми від Труханова, ми про це казали вже на минулих наших підкастах. На жаль, немає зараз опублікованих соцопитувань з приворду електоральних вподобань, але є така думка, що коли політик дуже довго займає свій пост, від нього люди втомлюються. Але у Труханова є і козирі. Якщо його не зіб'ють кримінальними справами з гонки, не зіб'ють з поста, у нього є козирі, які, на мій погляд, дадуть йому великі шанси на перемогу і на третій термін у мерському кріслі. Це Будинок Руссова, з якого днями були зняті риштування…

А.К. Так, загалом виглядає дуже круто. Я не знаю, що вони там переробляли, але якщо порівнювати з картинками і тим станом, який був, він виглядає круто. Вони зберегли навіть його зелений колір.

О.К. Краєзнавці кажуть, що зелений це не є його природній колір, він не був зеленим у ХІХ сторіччі, але у радянські часи Будинок Руссова був зеленим і люди, одесити, які зараз живуть, пам'ятають його саме таким. Це перше. По-друге, це парки, які вже зроблені. Буде ще третя черга Грецького парку найближчим часом. Це теж дуже важивий козир. Труханов — перший, хто зробив парки під Приморським бульваром. Там був жах.

А.К. Так, а зараз там парки і всім подобається. Мамочки гуляють з візочками. От нам не подобаються качельки за 5 млн грн, які насправді коштують, ми рахували, там сто тисяч чи скільки, нам не подобаються, а всім подобаються. Більшість електорату дотримується думки « хай краде, але хоч щось робить».

О.К. Далі — Будинок Лібмана, який примикає до Будинку Руссова. Він теж буде реставруватися, там роботи вже ведуться. Це буде комплекс. Майже весь квартал буде відновлений.

А.К. На Садовій нещодавно був, там теж на одному будинку встановили риштування, що це за будинок, там дитячий садок раніше був…

О.К. На цьому будинку раніше збили ліпнину, потім якось тяп-ляп зробили, після так званої реставрації більшу частину декору просто не відновили, був скандал, преса про це писала. І пан Остапенко, він головний з охорони пам'яток у нас, зараз це все переробляє. Але взагалі у нас темпи реставрації памяток у місті найвищі за тридцять років. Тобто місто взяло величезні кредити, загалом це вже 3 млрд грн і, принаймні частину, тратить на ці об'єкти. Ще за моєю інформацією готується проект реконстукції Новощіпного ряду біля Привозу, так званої «одеської клоаки».

А.К. Ще ми бачимо реверанси міської влади, де були скандальні теми. Наприклад, військовим повернули ділянку землі біля «Шкільного» аеродрому.

О.К. Так, це вчорашнє рішення земельної комісії. Що там ще? Конфліктна ситуація з альтерантивною дорогою до порту. Спочатку вони блокували проект, розроблений Адміністрацією морських портів, а зараз дали дозвіл на будівництво.

А.К. Так, і «Євротерміналу» теж дали дозвіл на будівництво, будуйте дві дороги. І обидві будуть платні, в цьому навіть немає сумніву, бо інакше який сенс на це витрачатися.

О.К. Тобто так мерія знімає якісь конфліктні місця, в яких було соціальне напруження.

А.К. Соціальне напруження виникало через те, що інтереси суспільства не співпадали з інтересами бізнесу.

О.К. Ще одна тема — Парк ентузіастів. У Суворовському районі місцеві жителі на ділянці в чотири гектари самі зробили парк. Мерія планувала на половині цієї ділянки збудувати дитячий садок. Теж важлива тема, але парк був би знищений. Люди протестували проти цього і вчора теж на земельній комісії її голова пан Бриндак сказав, що прийнято рішення збудувати дитячий садок в іншому місці, а парк буде внесено до реєстру зелених зон міста.

А.К. Небачена якась така щедрість від одескої міської влади.

О.К. Це ще не було засідання комісії з комунальної власності, подивимося, що буде там, від якого дерибану вони відмовляться.

А.К. Багато чого вони «відкатають» назад, це безумовно. Чи то вибори, чи то кримінальні справи, але щось дуже впливає.

О.К. Так, я вважаю, що це кримінальні справи. Вони хочуть всі ці конфліктні місця зняти, щоб не було ще приводів для якоїсь атаки з боку закону на міського голову, і в той же час знизити напруження щодо цих важливих тем.

А.К. А зараз перейдемо до іншої важливої теми — прибуття «Айлендів» до Одеси, яке відбулося днями.

О.К. Для наших читачів та глядачів: «Айленди» — це американські патрульні катери, які США безкоштовно передали Україні. Україна оплачувала лише транспортування, дооснащення та підготовку екіпажів.

А.К. П'ять років тривали перемовини з приводу цих катерів, навіть тодішній президент Порошенко брав участь у цих перемовинах, і ось нарешті вони прибули. Це патрульні катери, але це катери океанського класу і це дуже важливо.

О.К. Вони можуть не лише виконувати завдання у Чорному морі…

А.К. Але і спокійно піти в Середземне, бахнути по москалях, якщо буде чим…

О.К. Тут важливо навіть не те, що вони можуть іти на велику відстань, у них велика автономність, запас ходу. Це перший досвід отримання нашою країною не просто техніки, не просто зброї, а військових кораблів від іноземної держави з підготовкою екіпажів і т.ін. Це досвід. У нас є досвід підготовки команд для них, буде досвід модернізації іноземного обладнання. Це корабель, це дуже складна система.

А.К. Я думаю, що це перший крок. Ми знаємо, що в США, в західних країнах є дуже багато флоту, який знаходиться на зберіганні. По суті, він списаний, але він у такому стані, що ні нам, ні росіянам навіть не снилося.

О.К. Бо у нас немає техніки такого класу. Була інформація у профільних виданнях про фрегати класу «Олівер Хазард Перрі». Фрегатів такого класу в Україні немає. Наш «Сагайдачний» за бойовими, технічними характеристиками пасе задніх у цьому питанні. Якщо ми домовиморя про «Перрі», це дуже круто. На них можна встановити протикорабельні ракети, чи «Гарпун» американський, якщо нам його нададуть, чи «Нептун», який зараз розробляється Україною. Тобто це колосальні можливости для Українских збойних сил і для національної безпеки. Тому не треба казати, що катери — це щось таке маленьке. Це маленький перший крок.

А.К. А насправді починалося все зі ще меншого кроку, зі снайперських гвинтівок. Канада, США менше, але з Канади йшли. Снайперські комплекси. Потім через деякий час «Джавеліни», контрбатарейні радари, тепер ми отримали катери.

О.К. А зараз вже йде мова про легкі штурмовики Super Tucano. Теж багато критики з цього приводу, бо вони гвинтові, але справа в тому, що у них можливості щодо зброї, щодо засобів відстеження обстановки більші, ніж у реактивних «Су-25», які стоять на озброєнні Українських повітряних сил. Тобто це дуже ефективна зброя, вони є на озброєнні 20 країн, зокрема Бразилії. Власне, це бразильська техніка. Сполучені Штати, до речі, закупили ескадрилью для своїх операцій у Південній Америці. ЦІ легкі штурмовики дуже непогано себе проявили у операціях проти наркозлочинності в Бразилії і Колумбії. Там же наркобарони мають і бази, і ПЗРК, і власні літаки, як бойовики ЛНР і ДНР. Тобто, це дуже важливо, це будуть перші літаки. Далі можна подумати про шведські Gripen і американські F15.

Далі виникає друге питання, як довго нас будуть підтримувати Сполучені Штати з огляду на політику України, яка змінюється. Мається на увазі, «формула Штайнмайера», загравання пана Зеленського з кремлем, підготовка до прямих перемовин з Путіним та ватажками терористів. Це перше. А по-друге, політика самих Сполучених Штатів, котрі при президентові Трампі вже проявили себе не дуже стабільними в питанні військової допомоги.

А.К. Так, спочатку заморожування військової допомоги, потім відновлення, що схоже на шантаж військовою допомогою у розмірі 400 млн, а там же 400 млн це не лише гроші, це «Джавеліни», контракти і т.д. Крім того, тут знаковим є ще той момент, що США «кинули» своїх союзників в Сирії — курдів.

О.К. Курди — це єдина сторона в цьому конфлікті, яка не займалася терористичними актами, не знищувала пам'ятки культури, не вбивала цивільних осіб. Це такі стабільні, вірні союзники Сполучених Штатів та західного світу взагалі. І от, щоб не посваритися з Туреччиною, США їх «кинули». Причому мова йде фактично про геноцид, тому що Туреччина вже фактично займається масовими вбивствами мирних громадян.

В цій ситуації курдам довелося йти на поклон до Асада і до Путіна і як наслідок переформатування обстановки вже якісь тектонічні зміни у всій Сирії. І ось виникає питання, чи не станемо ми такими собі курдами в майбутньому.

А.К. Останні п'ять років було зрозуміло, що в будь-який момент західні країни можуть сказати, що ми втомилися від України, хай Україна сама розбирається зі своїми проблемами і з росіянами. І власне, колишня влада про це не раз говорила.

О.К. Потрібно розбудовувати збройні сили, отримувати чи закуповувати зброю, поки є можливість, сформувати систему національної безпеки, зробити її такою, якою вона повинна бути. Це по-перше, а по-друге, це розуміти, що в будь-який момент нас можуть «кинути». Але тут більше загроз навіть не від Сполучених Штатів, а від нас самих.

А.К. Так, наша нова влада робить дуже багато таких речей, які не піддаються логіці. У нас триває шоу. Я не знаю, чи розуміють це шоу на Заході, але багато наших співгромадян взагалі не розуміють, що відбувається. Створюється загальний тренд на карнавалізацію політики.

О.К. Будемо сподіватися, що у нашої політичної еліти спрацює інстинкт самозбереження і будуть прийняті рішення щодо стабілізації ситуації, тому зараз все дуже нестабільно.

А.К. Військові на фронті не знають, що їм робити. Вони розуміють, що відступати не можна, але якщо їм дадуть наказ, знову-таки, ніхто не знає, чим це обернеться. Тому що є люди, які там з 2014 року знаходяться, вони можуть не виконати наказ, а є заробітчани, яким все одно, який наказ виконувати.

О.К. Ну зараз всі ці сигнали про те, що хтось не виконує накази, хтось бунтує — це фейки. До речі, 35-та окрема бригада морської піхоти, одеська бригада, вона зараз вийшла з ротації фронтової. Російські ЗМІ публікували про цю бригаду інформацію, що нібито там був бунт и бійці відмовлялися залишати місце дислокації. За офіційними і неофіційними каналами ми дізналися, що розмови були, але не було відмови виконувати наказ. Бригада за графіком виходила з зони ООС, її змінила одна з гірсько-штурмових бригад, не було бунту, відмови виконувати наказ, чи стрілянини, як писали в ЗМІ. Але безумовно є незадоволення військових з цього приводу.

А.К. Незадоволені цим рішенням також ветерани, які своєю кров'ю здобували ці позиції, хтось з них втратив там своє здоров'я, хтось втратив друзів, і власне рух «Ні капітуляціі» проти «формули Штайнмайєра» — це ветеранський рух, який набирає сили, важко уявити собі, чим це все може закінчитись.

О.К. Будемо сподіватися, що нічого поганого не станеться. На цьому ми прощаємося з вами. До наступної зустрічі.