«Додому»: рефлексії на тему війни проявилися в Музеї сучасного мистецтва Одеси  

Якось у 2016 році в просторі творчих ініціатив «Артерія» Музею сучасного мистецтва Одеси такого ж осіннього вечора відкривався персональний проект художника з Червонограду Юрія Болси «Негативні сторони».

Живопис та колажі молодого автора, за словами куратора «Артерії» Романа Громова, відображали реалії, у яких тому доводиться жити. Це був психоделічний лубок; щоденна метушня, людські проблеми та сильні потрясіння показувалися перебігом кадрів наповненого подіями життя людини. Юрій Болса урівнював події негативного та позитивного забарвлення, значущі для кожного індивіда, спеціально демонструючи спотворену дійсність, аби люди не лише приймали красивий бік життя, але й були готові до труднощів, загартовуючи свій характер. Одну із Юриних картин побачив друг та колега Громова Дмитро Ерліх у якомусь київському барі. А незабаром і художня Одеса відкрила для себе Юрія Болсу.

І знову Юрко рефлексує, але вже на тему війни та в інших техніках, свої арт-об’єкти він створював из дитячих іграшок та насіння (так-так, тих самих «сємок», які проростають потім із кишень). Є й надтонка графіка, і настінні об’єкти, колажі, кожний – цільне висловлювання, сповнене болю. Виставка «Додому» відкрилася в галереї сучасного мистецтва «ХудПромо» (Жуковського, 6), адже МСМО, переїхавши на Французький бульвар, 36, ще не опанував нові простори, та ж війна завадила. Одначе, як розповіла заступник директора музею Любов Заєва, зараз співробітники описують та оцифровують колекцію, закуповують нові експонати, а також допомагають художникам, до того ж матеріально. Наприклад, Юрій Болса став стипендіатом меценатської спільноти «Амбасадори культури».

«Стипендія «Амбасадорів культури» була заснована задля підтримки митців на початку творчого шляху, які працюють у галузі сучасного мистецтва, — підкреслила Любов Заєва. — В умовах війни це завдання видається надважливим та особливо актуальним. У тому числі тому, що культура та мистецтво залишаються з нами завжди і ніколи не зупиняються. Навіть в той час, коли летять ракети. Свій проект Юрій готував біля півроку. В цей складний для кожного українця час виставка стала можливою завдяки підтримці арт-спільноти німецького міста Нойштадт та нашого партнера галереї «ХудПромо». Ми дуже вдячні колегам».

«Будь-який митець рефлексує, та рефлексія, яку ви бачите тут, — справжня, — наголошує Роман Громов, котрий знову став куратором Юрчиної «персоналки». – І ви прочитаєте трошки більше, ніж побачите…»

Сприйняттю робіт не завадив навіть блекаут: у світлі свічок вони виглядали цілком концептуально. Юрій Болса народився у 1997 році, його безумовна майстерність анітрохи не страждає через відсутність вищої художньої освіти. Юрко якось вивчав у художньому гуртку малюнок голови, цілий рік кожного дня малював одне й те саме. На свої ж задуми не вистачало сил, тому покинув навчання, вирішив, що це відбирає надто багато ресурсів. У нього немає часу малювати натюрморти, вважає, краще написати багато своїх картин, а техніка сама приходить із досвідом. Судячи з усього, вибір зроблено вірно.

Авторка — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва та Олександра Синельникова