|
14 квітня 2023, 16:56 Читать на русском
«Мало світлого, багато бруду, багато життя»: одеситам показали «Двори» в сучасному мистецтвіПерсональна виставка молодого українського поета, письменника, художника Олексія Комарницького «Двори» триває у творчому просторі «Діалоги» (Соборна площа, 2) до 21 квітня. Поринула у дворову атмосферу і культурна оглядачка «Думської» Ірен Адлер. Сказати, що 22-хрічний автор самобутній – це нічого не сказати. Герої його невеликих картин, що продаються, як заведено у молоді, через Інстаграм, нереально яскраві. Їхні губи часто стиснуті, бо двір – місце таке, де за зайве слово доводиться відповідати. Перші мистецькі персональні виставки «Двори» відбулися у 2022 році в Києві («the house») та Вінниці (галерея «АртШик»). «Одеса – один з найулюбленіших моїх міст, — зізнався Олексій. – Тут колекція картин, написаних починаючи з 2018 року та закінчуючи 2023-м. Я хочу, аби ви занурилися у час дворового життя, яке кожний вів у різному ступеню. Це наші двори, двори України. Тут мало світлого, багато бруду, багато життя, багато мене. Мені важливо, аби ви знайшли якусь свою асоціацію чи то в кольору, чи то у формі, роздивившися кожну картину». Як пояснила господиня простору Олена Велика, нинішній захід — не виставка картин, скульптур або фотографій. Це презентація проєкту під назвою «Двори». «У житті кожного з нас були двори. Але вони були у всіх різні, залежно від того, в якому місті ми жили, в якій частині міста, і накладали на наше життя, нашу культуру і світогляд свій відбиток. Перша сигарета, перший ковток алкоголю, перше нецензурне слово, перший поцілунок Кішки, сусіди, гул машин. Наш проєкт — більше про життя молодої творчої людини Олексія Комарницького, який народився у Вінниці, зараз мешкає в Києві й волею долі познайомився з нами в інтернет-просторі», — запевняє Олена. Олексій пише вірші та прозу, не цураючися ненормативної лексики, хоча в інтелігентності йому ніяк не відмовиш. Кожному з нас відомий набір слів, якими хочеться інколи висловлювати протест, неприйняття, нерозуміння. Пише російською та українською мовами, випустив роман в жанрі нон-фікшн «Двокрапка» (2021), роман in real time «ОНІС» (2023). Роблячи на вулицях Вінниці знімки на плівкову камеру, митець склав з них інсталяцію, оглянувши яку, можна отримати уявлення про місто з несподіваного боку (подібний експеримент з Одесою свого часу проводив Мирослав Кульчицький в проєкті «Великі Вони»). Також Комарницький зробив низку скульптур, що відтворили трагізм сьогоденних подій в нашій країні. «Для мене цей проєкт важливий як соціальний посил, щось подібне було з виставкою Олега Рижкова у грудні 2021 року – це були картини на соціальну проблематику. Олексій рефлексує на навколишню дійсність, висловлюючи те, про що не завжди можна розповісти словами. Ми часто боїмося не бути почутими, і мені здається, Олексій хоче говорити про те, що прожив, що бачив, з чим стикнувся, і визнати людей дати оцінку. Проте в житті більш до цього не доторкатися. Тому що там більше негативних відчуттів, ніж позитивних», — резюмує Олена Велика. Не можна не звернути увагу на лист, явно розписаний «балоном». За словами Олексія, зовні чистенька та патріархальна Вінниця у дворах розмальована графіті. Сам він малює графіті для себе, «чисто на любительському рівні», про де-інде у рідному місті можна зустріти і його твори на стінах. Колись графітісти не показували своїх облич, але це вже дуже застарілий принцип, повідав Олексій у відповідь на питання, чому він відкрито зізнається у своєму захопленні настінним стріт-артом. «Я не графітіст абсолютно, малюю виключно олією, а фрагмент графіті, який ви бачите на виставці – це декорація. Вона не несе особливої цінності та я, певно, після виставки її викину. Розрізняю свою діяльність письменника від діяльності художника, так що в галерейному просторі презентації книги не буде. Її я зроблю окремо, спочатку в Вінниці та Києві, а далі й в Одесі». Стиль Олексія називають агресивним та правдивим, простим, дотичним та життєвим. Створені на злитті постімпресіонізму та примітивізму, ці картини дуже, як зараз заведено казати, відгукуються в першу чергу молоді, тої самої, котра виростає за недоглядом дорослих у дворах з їхньою захопливою, проте небезпечною реальністю. Втім, чи не розширилися кордони так званих дворів у сучасному світі? Авторка — Ірен Адлер, фото Олександра Синельникова СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ! Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter Новини по цій темі: 23 квітня: Одеський детектив із хепі-ендом: врятований «Поцілунок Юди» поїхав до Литви на півтора року 18 квітня: Відеоінсталяція від Михайла Реви та сукня «Код»: в Одесі відзначають 140-річчя Соні Делоне (фото) 9 квітня: У пакеті зі скотчем та сміттям: як українські реставратори витягли з того світу одеського Караваджо |
Статті:
Читать дальше Вопрос о передаче коммунальному предприятию, хотя обещали это сделать уже, вынесут на следующее заседание. По данным источников "Думской", оператором этой парковки (126 машиномест из 590 на всем побережье) будет ФОП Яблонская. Карина Яблонская жена Андрея Маковецкого. Последнюю декларацию он подал как главный специалист отдела делопроизводства, контроля и организационной работы исполнительного комитета Теплодарского горсовета, также он владелец охранных фирм «Ультра» и «Гвардия», а также консалтинговой компании "МИД", доли в которых переданы в управление. И парковку хотят отдать через решение исполкома. Читать дальше |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Большую парковку одесского побережья отдают частникам: она достанется жене смотрящего за Теплодаром
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||












