Попрацює в полях за погрози судді: в Одесі засудили колишнього керівника курортного селища

Чередніченко при цьому стверджував, що лист був підроблений. У суді він влаштував гучний скандал, вимагаючи, щоб суддя змінив рішення і таки арештував землю.

Як свідчать матеріали справи, Чередніченко вигукував слова «гнида», «мразь», «тварюка», «злочинець». Заявляв, що не покине кабінету, викликатиме поліцію, розмахував руками, погрожував Мишку: «знайдуть», «знаємо, де ти живеш», «з тобою розберуться». А на завершення додав: «Я тебе знайду… Я тебе прикопаю… Закопаю… Не отримав тоді — отримаєш зараз».

Ймовірно, мається на увазі інцидент 2016 року, коли суддю Мишка облили зеленкою. Він мав розглядати позов про визнання незаконною сесії Затоківської селищної ради, на якій намагалися змінити керівництво. Суддя отримав опік слизової оболонки правого ока й частково втратив зір, після чого взяв самовідвід.

Після подій 2020 року суддя почав носити з собою зброю. Сам Чередніченко визнав, що ображав суддю й говорив підвищеним тоном через обурення його рішенням, але заперечував фактичні погрози. Через скандал він зрештою втратив посаду секретаря виконкому. Земельні ділянки перепродали третім особам.

Уже в 2025 році обвинуваченого засудили до року обмеження волі без позбавлення права на професію. Обтяжуючих або пом’якшуючих обставин суд не встановив. Запобіжний захід (особисте зобов’язання) було скасовано. Апеляцію можна подати протягом 30 днів.

«Кримінальні провадження за 377 статтею КК періодично відкриваються, бо погрози на адресу суддів — на жаль, не рідкість, — коментує юридичний оглядач «Думської» Олександр Іванов. — Але щоб справа дійшла до вироку — такого я не пригадаю».

За його словами, в Одеській області раніше такий вирок виносився лише раз — у 2021 році в Березівці. Тоді визнали винним безробітного, раніше судимого жителя Миколаївки, який у стані сильного алкогольного сп’яніння напав на голову райсуду. Штовхав суддю, кричав, що вб’є його й той більше нікого не судитиме. Потім ще побився з поліцейськими. У підсумку отримав рік і чотири місяці.

Загалом справи за цією статтею зазвичай не доходять до суду — їх закривають на досудовій стадії через примирення сторін або ж у зв’язку із закінченням строків давності, каже Іванов.

Доволі рідкісним є і саме покарання — обмеження волі. Воно передбачає утримання людини в спеціальних установах відкритого типу без ізоляції від суспільства. Там потрібно буде працювати під наглядом. В Одеській області такий виправний центр розташований біля селища Ширяєве. Якщо вирок набуде чинності, Чередніченку доведеться прибути туди самостійно.

«Перші пів року він житиме в гуртожитку на території центру, — розповідає юрист. — Якщо поводитиметься добре й сумлінно працюватиме, зможе виходити за межі установи, їздити на вихідні додому. Через пів року — якщо буде «зразковим хлопчиком» — зможе жити за межами ШВЦ й ходити туди як на роботу. За радянських часів таке покарання називали «хімією», бо засуджених використовували на будівництвах і шкідливих виробництвах, зокрема хімічних. Ширяївський центр, за наявною інформацією, спеціалізується на сільському господарстві».

Батько засудженого — голова Сергіївської селищної ради Анатолій Чередніченко — був оголошений у розшук близько року тому за підозрою в розтраті. Слідство вважає, що він разом зі спільниками привласнив 12 млн грн, призначених для відновлення багатоповерхівки, пошкодженої під час ракетної атаки.