Електронний квиток, реклама в газетах і «Шкільний громадський бюджет»: мерія пропонує витратити майже пів мільярда гривень на цифровізацію Одеси

Майже пів мільярда гривень хоче витратити на фінансування цільової програми «Цифрова. Одеса» у 2024-2026 роках одеська мерія.

Документ планують винести на розгляд найближчої сесії міської ради. Ми розібралися, на що саме у воєнний час будуть витрачені колосальні бюджетні кошти.

У пояснювальній записці до програми йдеться про те, що впровадження в життя «Цифрової. Одеси» є складовою частиною національної програми інформатизації. Документ отримав експертний висновок — його розглянуто і схвалено на черговому засіданні науково-технічної (експертної) ради Національної програми інформатизації. Зауважень і пропозицій не було.

Загалом передбачається витратити 425,5 млн грн, з яких 328,8 млн грн - з міського бюджету Одеси. Ще майже 97 мільйонів хочуть залучити коштом інвестицій (64,7 млн грн) і власних коштів комунальних підприємств, що беруть участь у реалізації програми (але є, за великим рахунком, теж гроші бюджетні).

88 мільйонів гривень мерія має намір витратити на впровадження багатостраждального електронного квитка, покликаного поліпшити якість роботи громадського транспорту і вивести з тіні його доходи. Щоправда, як пояснив директор департаменту інформації та цифрових рішень Андрій Сиваш, ідеться тільки про КП «Одесміськелектротранс», тобто про трамваї і тролейбуси. Що ж стосується приватних автобусних перевізників, то вони повинні будуть подбати про електронний квиток самі.

На закупівлю валідаторів та іншого обладнання витратять 64,6 млн з цієї суми, ще 23,4 — на підтримку програмного комплексу «Автоматизована система обліку оплати проїзду», тобто, самої електронної програми. Очевидно, що для цього мають провести конкурс, що, на жаль, не гарантує жодного результату — у 2018 році місто вже організовувало тендер. Нагадаємо, документи подала лише одна компанія — «Одеська міська карта», за якою стояли засновники групи компаній ГЕРЦ.

«У програмі йдеться, що частину грошей на електронний квиток витратить якийсь інвестор. Хотілося б перед голосуванням з такого важливого питання розуміти, хто цей інвестор і на яких умовах він зібрався інвестувати в місто. Я нагадаю, що 2018 року вже була спроба «завести» в місто «інвестора», який погодився оперувати електронним квитком за «скромні» 9.75% комісії з платежів. Для порівняння зараз банки беруть за еквайринг 1,3-1,5%. Тоді ми цю аферу зірвали. Не хотілося б повторення тієї ж історії зараз», — каже голова транспортної комісії міськради Петро Обухов.

64 мільйони гривень планують витратити на забезпечення роботи телефонного зв'язку сервісу Єдиного контактного центру з безкоштовним коротким номером. За задумом, у ньому цілодобово мають працювати від 60 до 100 операторів, які прийматимуть від 2000 до 3000 дзвінків із запитаннями, що стосуються найрізноманітніших сфер: від транспорту і ЖКГ до адміністративних послуг.

«Близько 25-30% коштів піде на телефонний зв'язок, це дуже важливо з огляду на те, що місто намагається максимально зблизитися з громадянами, а для цього вони мають мати можливість зв'язуватися з кол-центром безкоштовно. Зараз цього немає, зараз люди платять за тарифами, а будуть безкоштовно. 50-60% суми піде на зарплати і податки, 12% - на електроенергію і комунальні зарплати, 2-3% — на програмну інтеграцію», — зазначив Андрій Сіваш.

37 мільйонів, згідно з програмою «Цифрова. Одеса» підуть на впровадження централізованої системи диспетчеризації, контролю та управління на базі GPS-моніторингу роботи громадського транспорту, 14,8 млн грн - на розробку та впровадження цифрової системи фіксації та обліку адміністративних правопорушень. Звучить дуже цікаво, однак, як то кажуть, є нюанс.

«Система щодо штрафів у нас уже є, і вона коштувала місту 2,2 млн грн. А тепер пропонують витратити ще майже 15 млн на нову, — каже Петро Обухов. — За моїми даними розробник нової програми отримуватиме зі штрафів комісію близько 7-9%. Наприклад, за минулий рік бюджет отримав 30 мільйонів гривень за штрафи. Зараз ми платимо за роботу поточної програми фіксовану суму — 700 тисяч на рік. А творці нового софта отримуватимуть відсотки зі штрафів, з електронного квитка, з парковок тощо».

Майже 22 мільйони гривень піде на закупівлю GPS-модулів, електронних табло в громадському транспорті та на зупинках.

Це все великі суми, закладені в програмі, проте є й дрібні статті, що стікаються в єдиний струмок. Причому доцільність багатьох витрат часом викликає подив. Так, 350 тисяч закладають на розробку, впровадження, оновлення та технічну підтримку онлайн-сервісу «Шкільний громадський бюджет», а також на проведення тематичних семінарів. Мабуть, у мерії марять про повернення до життя такого солодкого пирога, як «Громадський бюджет», на якому свого часу непогано заробляли депутати та чиновники.

100 тисяч виділяються на придбання туристичних мультимедіакіосків. Ідея загалом непогана, але на цю суму можна придбати все необхідне.

Програму збираються винести на розгляд сесії міської ради, яка запланована на 26 червня, а в понеділок, 24 червня, її презентують чиновникам і депутатам у Євромерії на Косовській.