Енергія Космосу та «Рикошет»: одесити прокачали на виставці третє око  

Виставка Cosmic energy art Асі Чередниченко (працює під псевдонімом INAYA) триває до 15 березня в кафе CUPPYBAR (Катерининська, 85).

Вірте чи не вірте, але споглядання цих картин дійсно заряджає енергією, напевно космічною (точно не по нижніх чакрах, як то кажуть).

«Існує тільки одна релігія, і це любов, — каже художниця. — Існує тільки одна мова, і це мова серця. Існує тільки одна раса, і це людство. Моя концепція, напевно, у всіх роботах зчитується. Вона полягає в тому, що треба взаємодіяти, ми єдине ціле, ми не повинні ділити людей за расовою чи мовною ознакою. Зараз настав такий важкий час, що ми повинні один одного підтримати».

На вернісажі зібралося чимало шанувальників езотеричного мистецтва, які розраховують на підтримку від вищих сил. Ася Чередниченко запевняє: допомога прийде.

«Якщо говорити про творчість, то творець є в кожному з нас, — зазначає наша героїня. — Я вас спонукаю творити, не думаючи при цьому про якийсь страх. Розкріпачуйтеся, хочете малювати — малюйте, хочете танцювати — танцюйте. Проявляйтеся у творчості максимально, це об'єднує».

Художниця розповідає, що останні два роки живе в Португалії, гастролює різними європейськими арт-симпозіумами, а приїжджаючи додому, влаштовує персональні виставки, щоб поділитися накопиченими знаннями.

«Зараз вивчаю якийсь симбіоз стихій, його вплив на людину. Дізнаюся, як впливають на нас такі явища, як повний місяць, сонячне і місячне затемнення. У повний місяць багато людей страждають від безсоння, але важливо не чому вони не сплять у цей час, а що вони водночас роблять, думають», — каже Ася Чередниченко.

Багато її картин, представлених на виставці, намальовані саме в такі періоди.

«Картину «Єдність стихій» я написала якраз у повний місяць 24 лютого, — уточнює дівчина. — Тут символічно намальований місячний диск, а також усім знайомий символ Інь-Ян, але його доповнює ще один елемент, інший, що пронизує весь простір. Це те, що кожна людина неусвідомлено відчуває під час повного місяця. Жінка на картині — це не образ жінки, діви, це скоріше втілення енергії, що прийшла до мене цієї ночі. Вона була дуже ніжна, в її волоссі багато очей. Хоч її очі й заплющені, вона все бачить, все відчуває, все розуміє про кожного з вас».

Картина «Шлях» з червоною місячною доріжкою, за словами Асі, може бути сприйнята кожним глядачем по-своєму.

«Тут зображений яскравий диск небесного світила, це не місяць і не сонце. Важливо, як ви це бачите, це може бути захід сонця, може бути світанок. Найголовніше в цій картині — ієрогліфи, що несуть якусь інформацію. Повний місяць розпаковує в кожному з вас божественну природу, вивільняє творця. Якщо ви будете медитувати частіше, прийде усвідомлення того, що відбувається, і мої картини — трансформаційні, дивлячись на них, медитуючи на них, зможете швидше розпаковувати свої сакральні знання», — впевнена художниця.

Центральна картина цього триптиха — «Симбіоз».

«Напевно, ви теж відчували останнім часом, особливо на початку 2024 року, що ми перебуваємо неначе в якійсь бовтанці, нас крутить у центрифузі: люди, події приходять, йдуть, постійно щось змінюється, — розповідає дівчина. — Не хочу нікого лякати, але початок покладено, це незворотний процес, це знак, що нам пора змінюватися: не когось любити, а себе насамперед».

Уже знайомі нам за попередньою Асиною виставкою (ми про неї писали тут) «Космічний пес» і коти-сфінкси, які мають третє око (два ока, щоб дивитися, третє — щоб бачити), зверхньо дивляться на решту експозиції та глядачів.

«Картина «Рикошет» створена 2019 року, — завершує Ася авторську екскурсію своєю виставкою. — Тут зображені близнюки, але це не зовсім так, зафіксовано жест того, хто бере і дає, циклічний процес: коли ми щось віддаємо, нам щось повертається. Картина врівноважена, несе енергію взаємодії. Якщо придивитися, видно, що один із близнюків поливає водою з лійки, а інший подає йому грона винограду. Усі лінії, що проходять через роботу — це енергії, які пронизують простір. Впевнена, кожна моя картина служить оберегом власнику і приносить тільки позитив».

Автор — Ірен Адлер, фото Олександра Синельникова