«Еротичний салон Еммануель» і одеська Мадонна, або Нічні фантазії зразка 1996 року

Про те, який внесок зробила Одеса в розвиток еротичної прози незалежної України, «Думська» докладно писала тут.

Сьогодні відомий фотокореспондент Олег Володимирський ділиться спогадами про те, як йому довелося побувати у складі журі першого (і, на жаль, поки що єдиного) міського конкурсу-шоу еротичних театрів «Ніч фантазій-96».

«Справа була однієї листопадової ночі 1996 року в клубі Funky в санаторії «Молдова», — згадує Олег Володимирович. — Мене запросили як члена журі, при цьому нікого не бентежило, що, власне, еротичних театрів в Одесі не було жодного, як і донині».

Змагалися танцювальні дуети «Форс», Night magic, «Екстазі» і Kiss, а також більш численні колективи «Борис денс груп» і сексі-шоу «Гольфстрім».

У нашого героя в цій справі, крім простого інтересу, був інтерес і професійний: зробити фоторепортаж до всеукраїнської еротичної газети «Пан + Пані», що видавалася в Тернополі.

«Завдання стояло складне, оскільки крутої фототехніки у мене ще не було, а умови зйомки виявилися, м'яко кажучи, важкуватими, — продовжує розповідь фотохудожник. — Перепади світла, і дим для створення інтимної атмосфери, і виконавці, що швидко рухаються. А коли все це доводиться знімати плівковою камерою, та ще й з ручним наведенням на різкість, де результати буде видно тільки після проявлення плівки, то членом журі я був радше номінальним».

Проте, деякі враження Олег, звісно, виніс. Як з'ясувалося, еротичним може бути танець, виконаний у не надто відвертому костюмі, а номер із майже повним оголенням часом малоцікавий, викликає позіхання. До 1996 року вже просто голим бюстом або попою здивувати було важко. Не за цим приходили на подібні видовища. А за чим?

Хтось завітав сюди з цікавості (ось як далеко може вона завести вночі, в санаторій, у листопаді). Були й такі, хто переситився «ресторанним рівнем» і шукав «чогось більшого і кращого, наприклад, мистецтва».

«Найменш цікавими та різноманітними, як пам'ятається, виявилися виступи дуетів. Практично всі вони будувалися на тому, що партнери, чоловік і дівчина, виконували щось на кшталт бальних танців із частковим роздяганням наприкінці номера, — констатує наш співрозмовник. — А найяскравіші переживання, як зі знаком «плюс», так і зі знаком «мінус», очікували на глядачів саме під час «священнодійства» ансамблів із великою кількістю учасників. Як оцінювати такі виступи? Наприклад, у репертуарі сексі-шоу «Гольфстрім» був номер із величезним муляжем статевого члена».

Виглядало це так. Танцюриста в костюмі П'єро, який сумно зазирає собі під полу балахона, втішає подружка, яка підносить йому зазначений муляж. Кокетливо повертається до друга попою, нібито пропонуючи використати придбання за призначенням, або навіть спробувати його самому… Але партнер проганяє її: йому достатньо милуватися красою і розміром свого «інструменту»…

«Особливо ж запам'яталася пантоміма «Еротичний салон Еммануель», виконана артистками «Борис денс груп», чудова своїм відчуттям сценка, в якій чотири чарівні пані тішать одна одну пристрасними танцями. Видовище виявилося цікавим аж ніяк не тільки для шанувальників лесбійського кохання. Танцівниці так щиро захоплювалися чуттєвістю своїх рухів, що не милуватися ними було неможливо», — розповідає фотограф.

Інший номер «Борис денс груп», у якому брав участь керівник колективу, соліст балету Одеської музкомедії і піонер еротичного танцю в Одесі Борис Борисов, вразив хореографічною вибудуваністю, якоюсь здоровою агресією. Він називався «Сон наяву» — це була історія про те, як оголена дівчина засинає під покровом лісу і занурюється у вир нічних пристрасних видінь. Після пробудження виявляється, що бачене було не просто сном…

Шкода, що Борис Борисов, довірливо поставившись до оголошених організаторами умов конкурсу, виставив тільки два номери свого колективу… Приміром, «Гольфстрім» виявився щедрішим, показавши цілу програму.

«Чарівна мініатюрна солістка «Гольфстріму» Олена Профунчик виконала танець живота.Тоді цей стиль прийшов до нас із Туреччини, досить швидко завоювавши популярність. Дівчина сіла на шпагат із пляшкою на голові, за що й отримала особливий приз від одного з небагатьох спонсорів конкурсу, приватного підприємства «Арена». Зірка того ж колективу Ірина Устинова, більш відома як Мадонна (з неї і справді можна було хоч картини писати), отримала скромне і ненове вбрання від магазину «Тріумф». Часи були нелегкі, дівчата цінували в одязі фасон, а на якусь поношеність закривали очі», — стверджує Олег.

Критерії оцінювання цікавого жанру мистецтва, представленого погляду журі, ще треба було розробляти.

«Ми відчували деяку розгубленість. Народна артистка України, солістка оперного театру Наталя Баришева в кулуарах узагалі говорила, що її чотирнадцятирічна дочка танцює перед дзеркалом еротичніше, ніж усі учасники конкурсу разом узяті.Не буду сперечатися! Модельєр Олег Філатов і режисер Самуїл Імас мали свої точки зору на те, що відбувалося, і вони часто не збігалися», — зазначив фотограф.

У підсумку ансамбль «Борис денс груп» отримав приз журі за найбільшу відповідність обраному напрямку і стилістиці, а найкращим колективом визнали «Гольфстрім».

Хоча свою участь як члена журі Олег називає суто номінальною, його робота як фотографа була гідно оцінена учасниками.

«Я тоді отримав високу оцінку, яку я, аж ніяк не обділений увагою і популярністю, оцінюю як вершину своєї слави! Приблизно через місяць ми з дружиною були на новорічному корпоративі організації, де вона тоді працювала.Зал у ресторані «Чорне море», святкова атмосфера і… виступи танцівниць з еротичними танцями! Звичайно ж, ми всією компанією підійшли ближче до сцени.І самі можете уявити реакцію оточуючих, коли після чергового номера одна з красунь заявила в мікрофон:«А наступний номер ми присвячуємо Олегу Володимирському та його друзям!»

І апофеозом моєї слави стало закінчення номера, коли дівчата ще й вручили мені троянду, яка за драматургією номера пройшлася всіма їхніми спокусливими місцями. Такого тріумфу я не переживав ні до цієї події, ні після!»

Авторка — Ірен Адлер, фото Олега Владимирського