Ще не контрнаступ, але… Сили оборони України завдають болючих ударів по ворогу майже на всій лінії фронту

Підрозділи Іноземного легіону (добровольці з інших країн, які уклали контракт зі Збройними силами) влаштовують регулярні вилазки на територію країни-агресора, зокрема в Бєлгородську область.

Вони навели такого галасу, що росіянам довелося організовувати евакуацію частини населення цілого райцентру, Шебекіна. Точних відомостей про те, що відбувається там, немає: навряд чи, звісно, йдеться про загальновійськову операцію — скоріше, про тривожні рейди, покликані відволікти сили ворога, створити в населення рф відчуття небезпеки тощо.

Поки що, схоже, добровольці відмінно справляються із завданням. Російське військове й політичне керівництво реагує на те, що його землею вільно пересуваються маневрені групи супротивника, вкрай мляво. Ситуація дуже нагадує ту, що була у 2014-му на українському Донбасі. Що ж, війна — це гра, в яку грають як мінімум двоє.  

Командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-полковник Олександр Сирський повідомив про те, що підрозділи Діючої армії зуміли успішно контратакувати на кількох ділянках.

Так, 92-га окрема мехбригада імені кошового отамана Івана Сірка не лише відбила натиск росіян на сватівському напрямку, а й організувала переслідування відступаючих, просунувшись, як кажуть військові, «на їхніх плечах» (стрімка контратака, коли супротивник не встигає організувати оборону, — Ред.) уперед на 400 метрів.

Схожим чином діяли воїни 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, які б'ються в Іванівському лісі (це район Бахмута). За словами генерала, вони звільнили там «значну ділянку».

Також надходять повідомлення про просування захисників на південному фасі фронту — біля Времівки Донецької області та неподалік Гуляйполя Запорізької.

Судячи з усього, Сили оборони організували серію локальних дій, щоб з'ясувати, в якому стані перебувають лінії ворога, намацати слабкі місця, тобто проводять масштабну розвідку боєм. Не виключено, що в якийсь момент ця активність переросте в щось більше.

Так, ми знову стаємо свідками унікального стилю Залужного, майстра стратегії непрямих дій. Він до останнього не дає зрозуміти, де буде завдано рішучого удару, імпровізує, змушує ворога перекидати резерви на різні ділянки фронту, смикатися.

А потім напевно спалахне — у найнесподіванішому місці і в найнесподіваніший час.

Саме тому Україна переможе!

Автор — Микола Ларін, військовий оглядач «Думської»