Феміда воєнного часу: одесита засудили до 8 років колонії за чотири шоколадки — чи справедливо?

Злочин було скоєно 5 липня 2022 року в супермаркеті «super Thrash! Траш!» на проспекті Академіка Глушка.

Одесит узяв на прилавку п'ять плиток шоколаду Milka загальною вартістю 522,7 грн, чотири з яких сховав у пакеті, заплативши лише за одну. Це помітив охоронець, який схопив злодюжку і відібрав пакет. Той, своєю чергою, вирвав крадене і спробував із ним втекти, але знову був затриманий. Такі його дії і кваліфікували як закінчений замах на грабіж.

У судовому засіданні чоловік своєї провини не визнав. За його словами, він просто забув, що поклав у пакет ще кілька плиток шоколаду. З приводу решти обставин нічого повідомити не зміг.

Суд, однак, погодився з доводами сторони обвинувачення і констатував, що мала місце спроба грабежу. А оскільки все сталося в момент дії режиму воєнного стану, то злочин автоматично став тяжким.

Санкція частини четвертої ст. 186 КК України передбачає покарання за таке від 7 до 10 років позбавлення волі. Суддя призначила мінімальний строк, але додала до нього невідбуту частину покарання за попереднім вироком, який був умовним. У підсумку невдалий злодюжка перетворився на небезпечного грабіжника-мародера-рецидивіста і, якщо апеляція залишить вирок чинним, полетить до колонії як за умисне вбивство.

Тим часом українські юристи давно б'ють у дзвін з приводу цієї самої «частини четвертої», якою в гарячці перших місяців повномасштабної війни доповнили всі відповідні статті Кримінального кодексу — 185, 186 і 187-ю.

Передбачалося, що це зупинить хвилю мародерства — так воно і сталося, власне, — однак у підсумку під меч Феміди потрапила маса людей, яких при всьому бажанні мародерами назвати не можна.

«Дуже узагальнене формулювання об'єктивної та суб'єктивної сторін злочину, — каже юрист-кримінолог Олександр Іванов.

- Передбачалося, що за цією статтею каратимуть людей, які скористалися воєнною ситуацією.Тобто це мають бути не просто крадіжка, грабіж чи розбій, вчинені під час дії режиму воєнного стану, а такі злочини, які стали можливими через війну. Коли війна або породжує умисел, або полегшує реалізацію. Грубо кажучи: людина йде і бачить напівзруйнований будинок. Залазить туди і викрадає чиєсь майно. Або вона, перебуваючи на щойно звільненій території, нападає на людину, користуючись відсутністю поліції, камер і всього такого. На жаль, законодавець чомусь вирішив прирівняти до мародерства будь-які майнові злочини, вчинені просто в умовах війни, навіть у глибокому тилу. Це неправильно і несправедливо».

І так, яка може бути небезпека для суспільства від чотирьох викрадених плиток шоколаду?

Треба зазначити, що в підсудного виявили ще й психічний розлад, пов'язаний з «об'єднаним вживанням наркотиків та інших психоактивних речовин». При цьому в момент скоєння злочину він був тверезий.

Автор — Микита Горемика