Фінал кокаїнової епопеї: одеські поліцейські «дорозслідували» справу аж до її закриття через закінчення строку давності

Епізод перший. У лютому 2008 року до порту Одеси на судні Liguria з Коста-Рики прибув контейнер із консервованими ананасами. Під час огляду митники виявили 33 «неправильні» банки. Замість ананасів у них знаходилися 132 брикети кокаїну. Чиста вага наркотика становила понад 14,4 кілограма. Досудове розслідування у 2011 році фактично призупинили — «до встановлення осіб».

Епізод другий. Наркотики прибули з Еквадору у вересні 2008 року на банановозі AMFITRITE I під прапором Панами. У машинному відділенні, в щілині між перегородкою та паливною цистерною, знайшли вісім згортків із кокаїном загальною масою майже 10 кілограмів. Крім того, у коробках із бананами виявили пакунки з марихуаною. Екіпаж допитували протягом кількох тижнів, обшукували каюти боцмана та технічного персоналу, вилучали особисті ноутбуки, однак моряки відмовилися давати свідчення.

Епізод третій. На судні San Fernando, яке прибуло з Чилі у червні 2010 року, виявили контейнер із паркетною дошкою. Майже 200 дощок були порожнистими — всередині професійно сховали 572 поліетиленові брикети. Вага брутто перевищувала 151 кілограм, а чистої ваги кокаїну експерти нарахували 125 кілограмів. За тодішніми цінами чорного ринку його вартість оцінювалася у десятки мільйонів доларів.

У випадку з ананасами з Коста-Рики слідству вдалося встановити досить конкретну схему. Відправником вантажу значилася костариканська компанія DANNY ARCE EXPORTACYONES, яку очолював якийсь Денні Арс (Danny Arce). За документами фірма займалася легальним аграрним експортом, однак фактично стала прикриттям для трансатлантичного наркотрафіку.

Згідно із супровідними документами, вантаж прямував транзитом через Одесу до Молдови. Кінцевим отримувачем була зареєстрована в Кишиневі компанія ALVER-PLUS S.R.L., розташована на бульварі Дачія, 3/1. Її директором значився громадянин Молдови. Разом із молдовськими колегами українські оперативники встигли провести виїмку документів в офісі компанії, однак отримати санкцію на арешт бізнесмена не змогли.

Пізніше міжнародні розслідувачі заявили, що ці одеські «струмки» були частиною глобального транснаціонального маршруту Латинська Америка — Європа, бенефіціарами якого, за їхніми даними, могли бути підприємці з оточення молдовського олігарха-втікача Володимира Плахотнюка.

Окрім інформації про іноземних відправників, у матеріалах справи містяться багатогодинні допити працівників українських експедиторських і брокерських компаній «Савіно Дель Бене», СП «МШК Україна», ТОВ «Одеса Форвардінг» та ТОВ «Екватор».

Спочатку слідство припускало, що українські брокери свідомо входили до складу злочинного синдикату. Насправді ж одеські експедитори виявилися звичайними посередниками, які працювали, як то кажуть, «втемну». Наркокартелі використовували їх як сліпих виконавців. Про те, що всередині банок з ананасами чи паркетних дощок приховано кокаїн, підприємці дізнавалися вже від оперативників під час огляду суден.

У підсумку брокери надали великий обсяг свідчень, передали жорсткі диски та службове листування, однак це не допомогло встановити замовників. Реальні організатори ніколи не контактували безпосередньо з рядовими експедиторами.

Втім, є один нюанс. За «дивним» збігом обставин іноземні відправники наркотиків укладали договори на митне оформлення та супровід вантажів саме з так званими одеськими «модними» брокерами. До цієї категорії належали й перелічені українські компанії. За значну винагороду брокери гарантували проходження будь-якого вантажу через митницю без зайвих оглядів.

Не дали результату й запити українських правоохоронців до країн, звідки прибули партії кокаїну. Костариканська компанія DANNY ARCE EXPORTACYONES виявилася фіктивною: офіс ліквідовано, керівники зникли, а юридична адреса вела до напівзанедбаного складу в нетрях. Інші легальні компанії-експортери також використовувалися «втемну» — наркотики закладалися в контейнери під час портового навантаження підкупленими працівниками без відома керівництва.

Втім, особливої активності не проявили й українські слідчі. Остання процесуальна дія у справі датована лютим 2021 року. Тоді слідчий лише «провів перегляд відкритої інформації в мережі Інтернет щодо підприємств та морських суден».

Строк давності за інкримінованою невстановленим особам ч. 3 ст. 305 Кримінального кодексу України становить 15 років. Час сплив, і Приморський районний суд Одеси закрив провадження.

Доля речових доказів виявилася передбачуваною. Усі великі партії кокаїну, вилучені з паркетної дошки та банок з ананасами, суд постановив знищити. Документи та товаросупровідні інвойси залишаться в архівах. Гучні заяви правоохоронців про перемогу над транснаціональною наркомафією зрештою звелися нанівець.

До слова, результативні розслідування численних фактів контрабанди наркотиків через Одеський порт можна перелічити на пальцях однієї руки. Зокрема, у справі про спробу ввезення 1200 кілограмів кокаїну, прихованого в порожнинах індукційних печей у 2010 році, було затримано та засуджено до різних строків ув’язнення п’ятьох осіб, серед яких двоє громадян України.

Ще кількох осіб затримали за підозрою у контрабанді наркотиків під час спроби ввезти у 2020 році 31 кілограм кокаїну, прихованого в імпортованих автомобілях.