Французькі солдати в Україні — фантастика? Зовсім ні! (колонка)

Президент Франції Емманюель Жан-Мішель Фредерік Макрон, який несподівано для багатьох перетворився з голуба на яструба (colombe devenue faucon), продовжує робити заяви щодо можливого відправлення військ Республіки в Україну.  

У четвер авторитетна газета «Le Monde», посилаючись на свої джерела в урядових колах, процитувала його тост, проголошений під час нічного прийому, що відбувся 21 лютого в портретній кімнаті Єлисейського палацу:

«Президент республіки задумливий. Ситуація в Україні, в яку вже два роки вторгаються російські війська, погіршується. Війна загрузла. «У будь-якому разі, наступного року мені доведеться відправити хлопців до Одеси», — сказав Макрон горстці гостей».

В день виходу цієї публікації президент дав інтерв'ю французьким ЗМІ. Він був набагато стриманішим, ніж на тому прийомі, нічого сенсаційного не виголосив, але все ж не виключив відправки якогось контингенту в Україну.  

За словами президента, ті, хто «встановлюють межі підтримки України, вибирають поразку». Однак якщо Франція буде змушена направити війська, то «єдиний, хто нестиме відповідальність — кремлівський режим».

«Це будемо не ми. Ми ніколи не підемо в наступ, ніколи не перехопимо ініціативу», — запевнив Макрон.  

Важко сказати, що могло змусити президента, який колись вельми миролюбно ставився до росії, людину, яка дзвонила путіну навіть після явно принизливої для Франції реакції з боку російського диктатора, переглянути свої погляди. Можливо, це якраз помста за приниження. А може, справді усвідомив, якими наслідками загрожує припинення західної допомоги Україні.  

Важливо інше: кого в принципі може відправити Париж в Україну і як це позначиться на перебігу війни? Спробуємо відповісти на ці запитання, але спершу підкреслимо: поки що про такий сценарій говорить лише Макрон. Й одного його наказу для приїзду в нашу країну навіть кількох французьких солдатів недостатньо — потрібен ще дозвіл української сторони, який може дати лише Верховна Рада. А в ній навіть проєкту відповідного немає. Ба більше, президент України Володимир Зеленський, коментуючи слова французького колеги, ясно дав зрозуміти, що не вважає це за необхідне:  

«Поки стоїть Україна, армія Франції буде на території Франції», — сказав він.  

Ще один важливий момент: згідно з французькою конституцією, хоч президент і є верховним головнокомандувачем, збройними силами розпоряджається уряд, який несе відповідальність перед парламентом.  

Саме уряд і вирішує задіяти збройні сили за кордоном, про що не пізніше ніж за три дні після початку дій має поінформувати парламент.  

«За цією інформацією може послідувати обговорення без будь-якого голосування. Якщо тривалість військового втручання перевищує чотири місяці, уряд запитує в парламенту дозвіл на його продовження. Він може попросити Національні збори винести остаточне рішення», — йдеться у статті 35 основного закону П'ятої республіки.  

Але, припустімо, Верховна Рада голосує за дозвіл, уряд Франції (його призначає президент) відправляє контингент. Хто до нього увійде? Найімовірніше, це будуть якісь частини французького Іноземного легіону — там є кілька з'єднань постійної готовності, які дислокуються в континентальній частині країни і можуть бути переміщені на будь-який театр воєнних дій протягом 24 годин. Наприклад, 2-й іноземний піхотний і 2-й іноземний парашутно-десантний полки.  

Однак це від сили 1-2 тисячі осіб. Навіть якщо їх кинути на фронт, то погоди вони там не зроблять, а втрат зазнають значних: усе-таки досвіду повномасштабних бойових дій проти регулярного противника у французів немає. Тому якщо Париж зважиться, а Київ буде не проти, то контингент має сенс розмістити на поки що тихій, але загрозливій ділянці — скажімо, на кордоні з Білоруссю. Це, по-перше, дасть змогу вивільнити українські бригади, які сидять там в окопах на випадок нового удару агресора з боку РБ, а по-друге, змусить ворога міцно замислитися над перспективами наступу в цьому місці: зрештою, Франція — ядерна держава, нападати на її солдатів небезпечно.  

Зазначимо, що, за даними ЗМІ, до 2022 року в Іноземному легіоні було приблизно 750 українців (при загальній чисельності з'єднання в 9000 осіб), причому багато хто ніс службу саме в 2-му парашутно-десантному, де частка вихідців із країн колишнього СРСР сягала 70%. Чинний командир легіону — бригадний генерал Кирило Ющенко. Незважаючи на те, що в його офіційній біографії не вказано місце народження, думаю, все зрозуміло й так.

Після початку повномасштабного вторгнення рф більшість легіонерів-українців повернулися на батьківщину, щоб захищати її від ворога (тобто дезертирували, за французькими законами). Аналогічним чином вчинило понад 400 росіян.

Отже, в якомусь сенсі французькі солдати вже воюють в Україні.  

Автор — Віктор Босняк