Рік без м`яса на каші та пісному супі: пацієнти одеської психлікарні скаржаться на жахливе харчування (фото, відео)

Генерального директора комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна психіатрична лікарня №2» Олександра Михайлюковича звільнили із займаної посади за «угодою сторін».

Однак, за даними кореспондента «Думської», який побував у цьому медзакладі якраз у день підписання розпорядження про відставку керівника, справжньою причиною зняття стали кричущі порушення, зокрема пов'язані з організацією харчування пацієнтів, які понад рік дивним чином не помічали.

Йдеться про клініку, розташовану в Олександрівці Одеського району — це за 15 хвилин їзди від селища Котовського. Місяць тому в мережу потрапили фотографії харчів, якими пригощають мешканців «жовтого дому», а потім відео розмови пацієнтів із генеральним директором установи Олександром Михайлюковичем. Люди просто до кабінету принесли макарони, що прилипли до пластикового судочка, і сказали, що «так людей годувати не можна».

Після скандалу в лікарні заворушилися й почали терміново покращувати ситуацію.

«Якщо описати те, що відбувається з харчуванням загалом, то це можна назвати словом «пекло». Суп на воді та каша без масла. На запитання, скільки олії належить класти у порцію каші, кухарка відповідала — 0,02 грама, але там її взагалі не було. Коли ми з товаришем пішли до гендиректора й показали йому прилиплі до судочка макарони, він злякався. І наступного дня уперше за довгі роки тут з'явився борщ. А потім сардельки», — розповів нам ініціатор протесту, пацієнт Сергій Д.

За його словами, голодні хворі були змушені ходити до місцевої крамниці й скуповуватися там - ті, у кого були гроші.

Наприкінці квітня, щоб прояснити ситуацію, в лікарню набігли депутати обласної та районної рад Юлія Чухало та Ярослава Вітко-Присяжнюк. Дізнавшись про це, облздоров'я оперативно відрядило туди цілий десант чиновників на чолі із заступником голови департаменту Анжелою Попадюк. Вийшла імпровізована комісія.

Величезна територія, на якій розташовані кілька корпусів. Підстрижена трава, все прибрано, комар носа не підточить. Атмосфера радянського санаторію, щоправда, відпочивальників не видно. Комісію відразу ведуть до кабінету головлікаря (директора). Чиновники департаменту по ходу ненав'язливо натякають, що про ревізію медустанову не попереджали, але «подивіться, який порядок». І справді, хоч антураж корпусів відверто радянський, скрізь чисто, як у хірургії. Чемний персонал, кожен знає, де йому бути і що говорити. Це до того, що в психлікарні нібито не знали про прибуття гостей.

Генеральний директор Олександр Михайлюкович не заперечує того, що з харчуванням справи йдуть погано. І визнає, що пацієнти вже понад рік не бачили м'яса:

«Так сталося, що в нашої медустанови накопичилося більш ніж на 4 млн грн боргів, які було вирішено погасити за допомогою комплексної оптимізації, зокрема шляхом скорочення низки продуктових позицій, зокрема, м'яса. Ці заходи дали результат, і борг було погашено», — каже керівник.

Борг боргом, проте крайніми виявилися пацієнти, які позбулися м'ясного раціону. В підсумку людей годували в'язкою кашею, пісними супами і хлібом.

Від співпраці з волонтерами та благодійними фондами адміністрація старанно дистанціювалася. У відповідь на логічні закиди депутатів: мовляв, як же так, зараз стільки організацій, готових допомогти — гендиректор попросив «надати каталог благодійних фондів».

Під час бесіди представникам облздоров'я було явно ніяково. Воно й зрозуміло, адже саме вони уповноважені стежити за ситуацією в підпорядкованій установі. Михайлюковича сварили, вказували на недоліки, він кивав головою й погоджувався, обіцяв виправитися.

Потім прийшла черга власне інспекції. Членам імпровізованої комісії вирішили показати, чим годують хворих і де готується їжа. Харчоблоки очікувано чисті, але обладнання допотопне. Коридори лікувального корпусу обвішані іконами (як і кабінет генерального директора), тут же - молитовна кімната УПЦ Московського патріархату. Спочатку комісію здуру відвели до пацієнтів середнього ступеня тяжкості. Це люди, яких можна назвати відносно адекватними. При цьому вони доволі безпосередні. Деякі оточили депутатів і чиновників і стали скаржитися на те, що дають мало хліба. Один нарікав на побої. Було відверто некомфортно, і комісія спішно відступила.

Потім відвідали пацієнтів із легшими захворюваннями, переважно неврозами. Більшість невдовзі покине ці стіни й повернеться до нормального життя. Тут зовсім інша атмосфера, навіть немає моторошного запаху немитих тіл і відчуття безвиході. Люди визнають, що за останній місяць ситуація з харчуванням покращилася — у раціоні з'явилися рибні консерви та котлети, начебто навіть із м'ясом.

Співробітники громадського харчування з хвилюванням демонструють обід — гороховий суп, каша, котлета, хліб і компот. Порції на вигляд достатні, зовнішній вигляд харчів апетитний. Нечисленні відвідувачі їдальні висловлюють задоволення — чиновники видихають.

Однак загалом ситуація залишається важкою — за визнанням генерального директора, у багатьох пацієнтів, як і раніше, в раціоні немає м'яса.

Ще одна проблема: лікарня розрахована на 350 хворих, проте зараз у ній проходить лікування понад 500 осіб. При цьому чисельність персоналу залишилася колишньою — новий штатний розклад навіть не розробляли.

Чиновники департаменту розуміюче кивають головами і нарікають: мовляв, ми ж це питання обговорювали, доки таке повторюватиметься?

У підсумку комісія, яка перевіряла установу 25 квітня, залишає її стіни, а через деякий час з'являється розпорядження за підписом виконувача обов'язків голови обласної військової адміністрації Бориса Волошенкова про звільнення Михайлюковича. Тобто на момент візиту доля недбайливого керівника вже була вирішена. Питань кілька: чи справді покращиться харчування пацієнтів і яку відповідальність понесе керівництво департаменту, яке понад рік не помічало проблеми?

Автор — Микола Мазур