Рік після повені: у провулку, де загинули шестеро одеситів — ані дороги, ані зливової каналізації, а мерія все ще розробляє проекти  

Через рік після смертельного потопу в Одесі не з'явилося ані нової зливової каналізації, ані дороги, ані навіть проєкту реконструкції в цьому найпроблемнішому провулку. Після трагедії місто отримало нового керівника міської військової адміністрації, а колишньому меру та ще вісьмом чиновникам висунули підозри.

Але, схоже, на цьому масштабні зміни й закінчилися: головна проблема, через яку вода знову може піти тими самими вулицями, так і залишається невирішеною. Кореспондент «Думської» побував на місці найбільшої трагедії 30 вересня 2025 року, поспілкувався з мешканцями та з'ясував, що змінилося за рік — і що залишилося як і досі.

ПРОБЛЕМИ «ІНДІАНЦІВ»

Рік тому ту, у непримітному провулку Ейзенштейна, за кілька сотень метрів від пляжу, за лічені хвилини утворилася річка. Вода хлинула з вулиць, розташованих вище, затопила будинки й забрала життя шістьох людей. У цокольному приміщенні одного будинку загинула ціла родина. Надія Міша не дійшла до своєї оселі буквально кілька метрів — потік просто зніс її.

Сьогодні на місці трагедії майже нічого не нагадує про те, що міська влада збиралася серйозно вирішувати проблему підтоплення. Дорожнього покриття, знесеного бурхливим потоком, у провулку як не було, так і немає. Щоб можна було хоч якось пересуватися під час дощу, мешканці виклали на місце колишнього тротуару листи профнастилу.

Замість нормального водовідведення — засмічена, замулена й заросла травою канава з неприємним запахом.

Про те, що змінилося за рік, ми запитали місцевих мешканців. Відповідь коротка: практично нічого.

«На жаль, нічого не змінилося. Ми самі пишемо звернення до військової адміністрації, до міськради, до Коваля, — розповідає мешканець провулку В'ячеслав Казанжі. — Наразі управління дорожнього господарства відповіло нам, що потрібно робити капітальний ремонт. Оскільки балансоутримувач — «Міські дороги», то вони повинні доручити управлінню дорожнього господарства дати технічне завдання на проєктування. А після проєктування вже буде зрозуміло, скільки потрібно грошей і як виконати цей капітальний ремонт. Можливо, наступного року — знову ж таки, якщо це взагалі відбудеться».

^{30 вересня 2025}

СТИХІЯ НЕ ЧЕКАЄ НА ПРОЄКТИ

Іншими словами, через рік після трагедії справа у провулку навіть не дійшла до проєкту. Та й про дорогу не може бути й мови, доки немає дренажу. А з цим усе так само складно.

При цьому дощі за минулий рік були, зокрема й сильні. Щоразу вода текла за тією самою природною траєкторією — вниз, у балку. За словами В'ячеслава, будинки після нових злив, на щастя, не затоплювало. Але сам провулок знову ставав непрохідним.

«Уся вода з дороги тече туди ж, вона просто фізично не може текти інакше, — пояснює В'ячеслав. — Пройти було неможливо, ми знову ходили в чоботях. Дякувати Богові, затоплення будинків не було. Але вільно пройти, м'яко кажучи, дуже складно».

Мешканці, за його словами, не вимагають якихось надскладних споруд. Вони прагнуть елементарного водовідведення.

«Ми просто просили впорядкувати територію й встановити водовідвідні лотки, щоб ця вода нормально стікала на Дачу Ковалевського, під відомий усім місток, яким їздить трамвай, — розповідає одесит. — Щоб вона цілеспрямовано й спокійно текла. Більше ми нічого не просимо».

Схожа ситуація й у Рибальській балці, що розташована нижче. Місток через вулицю Дача Ковалевського, під яким під час сильної зливи проходить потужний потік води, за цей час до ладу так і не дали. Точніше, під самим містком розчистили, однак далі потік води зривається просто в канаву — повноцінної зливової системи в балці немає.

^Місток

МЕРІЯ ПЛАНАМИ БАГАТІЄ

Як заявила напередодні річниці повені голова Київської районної адміністрації міста Марина Лозовенко, уже розпочато підготовку проєкту реконструкції зливової каналізації. Йдеться про майбутній колектор діаметром 1,8 м і довжиною 700 м по вулиці Рибальська балка — у районі, де сталася трагедія. Договір із фірмою «Терра Інжиніринг», яка має отримати за розробку 1,7 млн грн, уклали ще у квітні. Проєкт має бути готовий до 31 грудня цього року, і лише після цього муніципалітет почне шукати підрядника безпосередньо для реконструкції.

Поки що проєктувальник (ми писали, що він пов'язаний із колишніми посадовцями обласного рівня та фігурує в кількох неприємних історіях) провів лише інженерно-геологічні дослідження.

Ще в мерії обіцяють реконструювати колектор у Маячному провулку, зливову каналізацію та насосну станцію на Науковій вулиці (район Левітана), а також каналізацію в межах вулиць Євгенія Чикаленка, Ракетної та Люстдорфської дороги. Однак тут ще навіть не знайшли проєктних організацій, тож якихось робіт найближчим часом не передбачається.

НА НАС ЧЕКАЄ НОВА «ВІКТОРІЯ»?

Що стосується кримінальних проваджень, розпочатих після катастрофічної зливи, то поки що особливого прогресу в них не спостерігається. Справа, у якій фігурує обласна військова адміністрація (вона відповідає за оповіщення людей про небезпеку), — без підозрюваних і, судячи з усього, взагалі не розслідується. Нещодавно суди відмовили адвокатам потерпілих у проведенні комплексної експертизи з питань безпеки життєдіяльності та цивільного захисту.

Розслідування за другою справою, яка стосується бездіяльності чиновників мерії на чолі з колишнім міським головою Геннадієм Трухановим, завершено, зараз підозрювані (їх дев'ятеро) ознайомлюються з матеріалами. Ситуація щодо запобіжних заходів у всіх різна: ексмер та його колишня заступниця Анна Позднякова — під особистим зобов'язанням, у директора департаменту міського господарства Леоніда Гребенюка — застава у розмірі 3 млн грн, у ексдиректора департаменту муніципальної безпеки Володимира Харищака, директора КП «Міські дороги» Вадима Тодійчука та головного інженера того ж КП — застави по 1,5 млн грн. У решти або взагалі немає наразі запобіжного заходу (як у ще одного колишнього віцемера Валерія Силіна), або особисте зобов'язання.

Юридичний оглядач «Думської» Олександр Іванов вважає, що сподіватися на бодай якось суворі вироки у цій справі не варто:

«Зважаючи на те, що слідчі дії проводилися винятково до відставки Труханова, ця справа має політичний характер, і зараз органи не виявляють до неї особливого інтересу. Мені здається, буде та сама історія, що й зі справами щодо згорілого табору «Вікторія», де загинули троє дівчаток: по-справжньому нікого не покарають».

Автори — Денис Меркур'єв та Микита Горемика