Шлях до цивілізації чи до монополізації? Мерія Одеси хоче запровадити аукціони на право встановлювати ларьки та кіоски

За його словами, зараз у місті є 2758 тимчасових споруд, які забезпечують понад вісім тисяч робочих місць. Разом із членами сімей, за оцінкою асоціації, доходи від цього сектору отримують близько 24 тисяч одеситів.

Лише у 2024 році підприємці, які працюють у тимчасових спорудах, сплатили понад 457 млн грн податків, а ще близько 100 млн грн місто отримало у вигляді пайової участі та орендної плати.

«Якщо місця розподілятимуться виключно за принципом найбільшої запропонованої ціни, великі мережі завжди матимуть перевагу перед малим бізнесом. У результаті місцевих підприємців просто витіснять», — заявив Емельдеш.

Систему аукціонів впроваджено в Києві. Там після закінчення терміну дії документів місце автоматично виставляється на торги. На окремі локації претендують до восьми ФОПів та організацій. У результаті нерідко підприємець, який багато років працював на одному місці, просто втрачає бізнес.

Втім, в Одесі, запевняють чиновники, усе буде інакше. Директорка департаменту розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Альона Вербельчук заявила, що запропонована модель принципово відрізняється від київської.

«Якщо підприємець своєчасно звертається для продовження паспорта прив'язки та договору і не має порушень, договір може бути продовжений без проведення аукціону. Саме тому наші юристи вважають, що запропонований проєкт максимально мінімізує ризики для чинних підприємців», — сказала вона.

На підтримку проєкту виступив депутат Одеської міської ради Олег Звягін.

За його словами, чинна система фактично консервує ринок: після закінчення строку дії договорів місця автоматично залишаються за нинішніми орендарями, тоді як інші підприємці позбавлені можливості конкурувати за найпривабливіші локації.

Як приклад він навів популярні місця біля «Панорами», на Ланжероні, в Аркадії та інших туристичних зонах, де власники тимчасових споруд сплачують місту близько 60–70 гривень за квадратний метр, але самі потім здають ці торговельні точки в суборенду вже за десятки тисяч гривень.

«Я знаю підприємців, які готові платити місту в рази більше за право працювати в таких місцях. Саме відкритий конкурс дозволив би визначити реальну ринкову вартість земельних ділянок і суттєво збільшити надходження до міського бюджету», — наголосив він.

Йому вторив голова постійної комісії міської ради з комунальної власності Олександр Славський.

«Новим підприємцям сьогодні практично неможливо зайти на цей ринок. Максимум, що вони можуть зробити, — це орендувати місце в суборенду».

Колега Звягіна та Славського Петро Обухов запропонував встановити єдиний максимальний строк дії договорів на розміщення тимчасових споруд — наприклад, п'ять років. За його словами, нинішня система є несправедливою, оскільки одні підприємці отримували договори лише на один рік, тоді як інші — на 20 і більше років (до 45 років, уточнив Славський).

Крім того, депутат запропонував надати мерії право достроково розривати договори, якщо тимчасова споруда тривалий час — наприклад, понад пів року — не працює і фактично простоює.

Обухов підтвердив, що запропонована в Одесі модель принципово відрізняється від київської.

«Ми не пропонуємо відправляти на аукціони всіх підприємців, у яких закінчується строк дії договору. Йдеться лише про нові місця для розміщення тимчасових споруд. Ті підприємці, які своєчасно подають документи і не мають порушень, зможуть продовжити договори без проведення аукціону», — зазначив він.

Депутат не вважає, що аукціони призведуть до монополізації ринку.

«Нинішня система без конкурсів узагалі не захищає від монополізації. Навпаки, саме відкриті аукціони є найбільш прозорим і антикорупційним механізмом, який дозволяє забезпечити чесну конкуренцію», — наголосив він.

Втім, противників проєкту ці аргументи не переконали. Емельдеш навіть пригрозив акціями протесту.

«Якщо й надалі відбуватиметься свідоме ігнорування позиції бізнесу, тоді у нас залишиться лише голос вулиці», — заявив він.

За підсумками зустрічі жодних рішень ухвалено не було.

У мерії запевнили, що проєкт регуляторного акта буде доопрацьовано з урахуванням зауважень підприємців, після чого його направлять на розгляд Державної регуляторної служби України.