Каміння, що говорить, та мовчазні янголи, або Одеситка показала свою «Мозаїку життя»  

Персональну виставку Стелли Шмідт «Мозаїка життя» відкрила галерея «Муза». Цей живопис із усіма на те підставами можна назвати наївним, але це той наїв, що навіює умиротворення, одночасно милуючи око. Янголи, квіти, загадкові сюжети дивовижним чином заспокоюють, а в наш час це важливо.

«Людина в пошуках істини, духовного розвитку, досконалості, — говорить про себе Стелла. – Намагаюся своїми роботами приводити людей у стан душевної рівноваги, безтурботності. Роблячи те, що тобі подобається, можна залишатися безтурботним, знаходитися в балансі з самим собою у найскладніші часи».

Психолог за освітою, Стелла захоплюється не тільки живописом, але й віршуванням, навіть випустила книжку своїх віршів кишенькового формату.

«Це японка, особа, у якої дуже розвинутий духовний світ, вона контактує з тваринами, — підходить до однієї з картин художниця. – Розуміє мову звірів та птахів. А тут ви бачите парочку та янгола кохання. Перед закоханими розкладені дари, яких вони навіть не помічають. Самоцвіти символізують знання, проте ці двоє зайняті тільки своїми почуттями».

Образ незабутньої королеви Єлизавети зустрічається в низці картин Стелли, британська монархіня неодноразово їй снилася. У цієї сильної жінки, вважає вона, є чому повчитися, це був зразок королівської честі.

Цікавиться мисткиня й геммологією, наукою про каміння, і створила серію картин «Каміння говорить». Бачить фантастичні та релігійні сюжети в природніх лініях лазурита, пісочної яшми, агату, родоніту та відтворює їх. Одного разу купила в Києві лазурит, побачила в ньому пейзаж з якимось поселенням, написала картину, а потім в ютубі натрапила на сюжет про Ірландію, місцину, де стояли точно такі самі будиночки. Як мало ми все ж таки знаємо про природу творчості!

Автор — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва та Олександра Синельникова