|
23 лютого 2024, 09:32 Читать на русском
Шукали десант, рятували іноземних студентів і громили росіян: як одесити пережили початок повномасштабного вторгнення24 лютого 2022 року кривавим меридіаном назавжди розділило історію України на «до» і «після». Найбільша війна з часів Другої світової волею долі та кремлівського диктатора прийшла саме на нашу землю і стала колосальним випробуванням для людей. «Думська» зібрала різні історії одеситів про те, як вони пережили перші дні повномасштабного вторгнення. ПРИКРИВАВ МИКОЛАЇВ Що таке свист снарядів і вибухи випускник військового училища Олег Кошолапенко дізнався ще у 2015-2016 роках, коли брав участь в АТО. Те, що повномасштабна війна буде, розумів, і приблизно за тиждень до вторгнення у складі ініціативної групи проводив заняття для охочих із тактичної підготовки та поводження зі зброєю. Однак конкретно 24 лютого початку бойових дій не очікував. «Вранці прокинувся, почув перший вибух і сказав дружині: це війна. Зв'язався із сином, який був у Києві і, дочекавшись, коли він повернеться додому, вирушив до військкомату в Овідіополі», — згадує Олег Кошолапенко. Уже наступного дня він був у розташуванні 28-ї бригади, а 28 лютого приєднався до батареї РСЗВ як артилерист. На початку березня одесит вступив у свій перший бій. «Ми тоді прикривали Миколаїв. Висунулися чотирма машинами, але одна поламалася, поїхали трьома. Над нами висів дрон «Лелека», він засік реактивну батарею противника з восьми машин. Ну ми їх повними пакетами, це 120 снарядів, і накрили. Чотири «Гради» ми знищили, чотири зуміли сховатися, — розповідає військовослужбовець. — У жовтні 2022 року на херсонському напрямку накрили вже нас. Я шукав укриття для своїх бійців, коли знайшов і підняв руку, щоб крикнути їм, куди бігти, за чотири метри від мене розірвався гаубичний снаряд. Важке поранення, ось уже 17-й місяць проходжу лікування, насилу на ногах стою. Сподіваюся, ще принесу користь». «СПІВБЕСІДА ПЕРЕНОСИТЬСЯ НА НЕВИЗНАЧЕНИЙ ТЕРМІН» Депутатка Одеської райради від «Європейської Солідарності» Ярослава Вітко-Присяжнюк 25 лютого мала в Києві брати участь у фінальному етапі конкурсу на посаду представника мовного омбудсмена на півдні України. Однак він не відбувся. За словами Ярослави, її чоловік в АТО з 2014 року, тож для їхньої родини війна триває вже десять років. Що ж до 24 лютого, то ранок дівчини розпочався з дзвінка побратима, з яким чоловік щось обговорював, вживаючи слово «почалося». «Я крізь сон заглянула в телефон і зрозуміла, що саме почалося. Швидко встала, одяглася і стою посеред квартири. Він питає, ти куди зібралася? А я кажу, не знаю. Потім пішла інформація, що у Фонтанці висадився російський десант, і ми з чоловіком поїхали туди, — каже Ярослава Вітко-Присяжнюк. — Дісталися до пляжу, там узагалі нікого не було. Я зняла коротке відео про те, що повідомлення про десант — це фейк і опублікувала. А близько дев'ятої ранку ми вже були на Канатній, 35, де збиралися всі патріотично налаштовані люди». Одеситка згадує, що там щосили кипіла робота: робили коктейлі Молотова, споряджали патронами магазини для автоматів. «Було чітке розуміння, що доведеться фізично стати на захист рідного міста. А в обід мені зателефонували з Києва і повідомили, що співбесіда переноситься на невизначений термін», — згадує Ярослава. «ПУТІН ІЗ БАЙДЕНОМ ДОМОВЛЯТЬСЯ» Зовсім в інших настроях перебував тоді голова Одеської облдержадміністрації Сергій Гриневецький. Для нього вторгнення не стало шоком і кипучої діяльності з підготовки регіону до відбиття агресії розводити він не став. Ба більше, ветеран Сєвєродонецького з'їзду сепаратистів перебував у доброму гуморі та відверто спілкувався з найрізноманітнішими людьми абсолютно без побоювання. Він запевняв, що до шостої вечора ситуація вирішиться і в Києві так чи інакше з'явиться новий проросійський уряд, при якому він мав намір продовжити свою роботу. Ми поспілкувалися з двома народними депутатами від «Слуги народу» і вони розповідають практично одну й ту саму історію. «Губернатор цілком серйозно говорив, що потрібно дочекатися 18:00, і все вирішиться. На моє запитання, чому саме до цього часу, він відповів, що в США починається робочий день, і Путін із Байденом домовляться. Або Україну здадуть, тобто дозволять росіянам окупувати, або в Києві прийде до влади новий уряд, підконтрольний рф, і її війська залишать межі країни, — передає цю розмову один із нардепів. — У будь-якому разі він збирався спокійно працювати далі, чи то окупаційна адміністрація, чи промосковська влада. У мене навіть складалося враження, що він цього щиро хотів. Тому й не робив довгий час жодних антиросійських заяв». «НЕ ЗМІГ ЗАКІНЧИТИ ЛЕКЦІЮ» Ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету Андрій Красножон у повномасштабне вторгнення не вірив. Він допускав активізацію бойових дій на Донбасі, але не більше того. Проте якась підсвідома сила змушувала робити дивні вчинки. «Десь за тиждень до вторгнення я став наприкінці дня обов'язково заправляти бензобак авто до повного, незалежно від того, скільки проїздив. 24 лютого мене розбудив смскою один із деканів із проханням організувати евакуацію іноземних студентів. О 6-й ранку я зателефонував у відділ кадрів, ми зібрали ректорат, потрібно було вирішувати, що робити з університетом, — згадує Андрій Красножон. — Потім я ще читав лекцію онлайн із краєзнавства, але закінчити її не зміг. Це було абсолютно безглуздо: навколо вибухи, виття машин швидкої допомоги, а я віщаю». За його словами, відправити китайських студентів додому вдалося тільки 27 лютого, з якихось причин посольство не давало їм добро на евакуацію. «Потім нізвідки в одному з наших гуртожитків почали накопичуватися студенти-туркмени, причому не наші. Виявилося, що по сарафанному радіо пішла інформація, що саме в нашому виші стихійно організувалася загальна евакуація. З деякими з цих студентів ми досі підтримуємо стосунки», — каже ректор. Оскільки наближалися вихідні і незрозуміло було, що нас чекає далі, Андрій Красножон зажадав від бухгалтерії негайно запустити механізм отримання зарплат і стипендій. «І, незважаючи на відчуття глобального колапсу, мало не наступного дня прийшли гроші. Думки виїхати не було, занадто велика відповідальність перед людьми», — заявив ректор педуніверситету. Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter
Новини по цій темі: |
Статті:
Читать дальше Причиной стал иск в Одесский окружной административный суд, который подала против Минздрава и университета общественная организация «СТОП Коррупции», которую связывают нынешним ректором Валерием Запорожаном. Читать дальше Наш собеседник отмечает, что фактически власть в райсовете контролируют «Слуги народа» и бывшие ОПЗЖ, но провести сессию у них пока не получается. И. о. главы собрания от «слуг» Аркадий Мкртычан попытался собрать депутатов по формальному поводу передать автомобиль на нужды ВСУ. Он надеялся, что отказать в этой идее депутаты не смогут. Инспекция убежища в издательстве "Черноморье". И на это облсовет потратил почти 15 миллионов бюджетных гривен?
Важно напомнить, что работы выполнила омпания «А-ПРО-ГРУПП», зарегистрированная в Киеве в сентябре 2022 года незадолго до заключения договоров подряда. Бенефициар этой фирмы Григорий Репин, муж нардепа от «Слуги народа» Эллы Репиной. До 2014 года он был депутатом Донецкого облсовета от Партии регионов, возглавлял центр этой политической организации. Временно без электроснабжения остаются 68 400 квартир. Повреждения серьезные, поэтому ремонт требует времени. Основными целями были журналисты, общественные деятели, военные ГУР и бойцы Иностранного легиона. За каждого куратор готов был заплатить 100 тысяч долларов. Читать дальше Как у вас? |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Миграция правоохранителей и топовая справедливость: одесские суды оказались самыми загруженными, после столичных
Хочет править вечно: в Одессе приостановили выборы ректора Медина по иску, за которым стоит ректор вуза?
И снова провал: Одесский райсовет не смог провести сессию
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
























