Вишук, експресія та оголення: який вигляд має «Все і нічого» в одеській галереї  

Справа в тому, що фототворчість Івана може викликати зацікавленість хіба у тих, хто або ніколи не був у жіночій лазні, належачи до слабкої статі, або має надто скромний інтимний досвід з жінками (це про представників сильної статі). І до галереї ArtOdessa можуть зайти діти, не треба їм дивитися на розчепірених голих тіток.

Від Лери Фокіної, як завжди, представлений інший бік жіночності – вишуканий, іронічний, декоративний. Роботи Гліба Мардеросьянца, навпаки, написані експресивно, широким пензлем, кострубато та аляповато.

Чому все це поєднали? Така воля куратора Василя Йолохова, котрий у своєму сумбурному кураторському тексті намагається переконати публіку, немов ілюзорні і мазки фарб на полотні, і митець, і глядач. Ні, бувають ілюзорні куратори, як в даному випадку, краще Василю зосередитися на своїй живописній творчості, тут він і правда майстер.

Так чи інакше, виставка здатна надати глядачеві цілу гаму найрізноманітніших почуттів, а якщо не буде світла, роботи постануть у мерехтінні свічок, як у старі добрі часи.

Авторка — Ірен Адлер, фото Олександра Синельникова та Володимира Андреєва