Як це робилося в Одесі в 94-му: перші вибори мера, перші фальсифікації та суди (фото, документи)Одеса, рік 1994. Час великих очікувань. В один рік, але не одночасно відбуваються вже другі парламентські (за мажоритарною системою) і перші місцеві вибори. А ще президентські. Цей матеріал — перший у циклі статей про вибори мерів Одеси, які проводилися в незалежній Україні. До 98-го, коли під загрозою опинилося саме місцеве самоврядування міста, ще ціла вічність. «Думська» не просто ділиться спогадами, ми спробуємо занурити вас у ту атмосферу, коли здавалося, що все попереду. Перші вибори міського голови Одеси, які ми вважаємо по-справжньому значущими, відбулися 1994 року. До цього головою міської ради та виконкому був Леонід Чернега. Однак за нього не голосували одесити — Чернегу обрали депутати міськради, а отже, прямого мандата від жителів міста в нього не було. Попередником Чернеги до березня 1992 року був Валентин Симоненко, який після закінчення повноважень у політичному житті міста взагалі не брав участі. Його кар'єра стрімко розвивалася в Києві: Симоненко був і першим віцепрем'єром, і нардепом двох скликань, і головою рахункової палати. Незадовго до цієї місцевої кампанії, у березні 1994 року, відбулися перші вибори у Верховну Раду України, в яких брали участь і майбутні суперники (причому багаторазові) в мерських перегонах — Едуард Гурвіц і Олексій Костусєв. Вибори були за системою мажоритарних округів, але округи сильно відрізнялися за чисельністю виборців. Наприклад, окремим округом з мандатом був невеликий Жовтневий район у центрі міста, населення якого становило лише 4% від загальної чисельності Одеси. А Київський район, великий і густонаселений, теж було виділено в один округ, він мав лише один мандат. Едуард Гурвіц Жовтневий район очолював Гурвіц, це самий центр і свого роду «вітрина» міста — символ прийдешніх змін і розвитку підприємництва. Крім того, Гурвіц не був комуністом (ба більше, щиро ненавидів усе, що з комунізмом пов'язано), що виділяло його на тлі інших. Саме його вважали фаворитом у цьому окрузі. Костусєв же працював над зміцненням позицій у Київському районі, де також мав чималу підтримку. Однак він пішов на незвичний і, як пізніше виявилося, помилковий крок — вирішив балотуватися саме в Жовтневому районі, де позиції Гурвіца здавалися непорушними. Вибори до Верховної Ради проходили у два тури. Сенсацією першого туру стала перемога Костусєва в Жовтневому районі, що стало шоком для багатьох, особливо для прихильників Гурвіца. Якщо у власній «цитаделі», де весь адмінресурс був на його боці, він не зміг перемогти, то що можна було очікувати на прийдешніх виборах мера? У другому турі ситуація змінилася: були залучені всі можливі ресурси, і, хоча з невеликим відривом, депутатом від округу став Гурвіц, як і очікувалося від початку. Олексій Костусєв За пів року, у червні-липні 1994-го, відбулися місцеві вибори (мера, міськради та райрад). Вибори мера також відбувалися у два тури. Попри відчайдушні зусилля на той момент міського голови Чернеги, він не вважався реальним кандидатом. Шанси на перемогу були тільки у вічних супротивників Гурвіца і Костусєва. Іронія полягала в тому, що обидва вони на той момент працювали в міській структурі по суті під керівництвом Чернеги: Гурвіц очолював Жовтневу райраду, а Костусєв був головою міського комітету приватизації. У першому турі виборів мера переміг Костусєв із невеликим відривом, і його перемога здавалася більш ніж реальною. Тільки в Жовтневому районі більше голосів отримав Гурвіц. Третє місце посів чинний міський голова Чернега, і в другому турі він підтримав Костусєва, якого вважали впевненим фаворитом. Примітно, що багато одеських політиків, які пізніше стали відомими, працювали в командах обох кандидатів: Геннадій Труханов, Ігор Марков, Ігор Резнік, Олексій Козаченко, . Усі вони брали участь у цій виборчій кампанії. До того ж серед спонсорів кампанії Костусєва був Олександр Жовтис, який пізніше став народним депутатом. Підтримав його й митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел, який здається вічним. Коли почали підрахунок результатів другого туру, здавалося, що Костусєв перемагає. Але сталося несподіване. Жовтневий район показав явку 98%, з яких 99% голосів були за Гурвіца, а на деяких дільницях явка навіть перевищила 100%. У результаті, з мінімальною перевагою, переміг Едуард Гурвіц, об'єднавши у своїй особі посади народного депутата і мера, що на той час закон таке дозволяв. Багато учасників тієї кампанії пізніше розповідали, як нібито мінялися мішки з бюлетенями, друкувалися нові з проставленими відмітками (ба більше, не просто так, а типографським способом). Усі ці люди перебували в конфлікті з Гурвіцем, і ми не можемо гарантувати точність їхніх слів. Ще одна деталь — ми звикли ставити галочки навпроти «свого» кандидата, тоді треба було викреслити «чужого». Одночасно з місцевими виборами проходили президентські. Варто зазначити, що Гурвіц на той момент перебував у добрих стосунках із Леонідом Кучмою, який несподівано переміг, і був у союзі з губернатором Русланом Боделаном. Той рік був єдиним, коли губернаторів обирали також голосуванням на місцевих виборах — посада називалася голова обласної ради народних депутатів. Після виборів Олексій Костусєв подав позов до Приморського суду Одеси (справу розглядала суддя Світлана Ярош, чиє прізвище в Одесі стане прозивним), де, серед іншого, просив провести експертизу бюлетенів, щоб перевірити, чи не було позначки виставлено типографським способом. Однак позов не було задоволено. Незабаром Костусєв покинув Одесу і на деякий час виїхав за кордон. До міськради увійшли депутати з обох команд, але фактично тільки троє залишилися на боці Костусєва, інші перебігли до Гурвіца. Серед цієї трійці був і Лев Вершинін — російський пропагандист, якого називають автором конспірологічної теорії «Анти-Росія» про країни Заходу, які налаштовують Україну проти росії. Але повернемося в Одесу 1994-го. Секретарем міськради обрали Олександра Прокопенка. Першим заступником Гурвіца став Анатолій Ворохаєв (раніше він був його заступником і в Жовтневому районі), а заступником із будівництва — Михайло Кучук. Однак єдність у команді тривала недовго. Незабаром почалися конфлікти і протистояння, і багато хто з тих, хто кував перемогу Гурвіца, вже до наступних виборів опинилися усунуті від міської влади. Про те, як розвивалися події далі, читайте в наступних матеріалах циклу. Автор — Володимир Імуш СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ! Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter
Новини по цій темі: |
Статті:
Наш собеседник отмечает, что фактически власть в райсовете контролируют «Слуги народа» и бывшие ОПЗЖ, но провести сессию у них пока не получается. И. о. главы собрания от «слуг» Аркадий Мкртычан попытался собрать депутатов по формальному поводу передать автомобиль на нужды ВСУ. Он надеялся, что отказать в этой идее депутаты не смогут. Инспекция убежища в издательстве "Черноморье". И на это облсовет потратил почти 15 миллионов бюджетных гривен?
Важно напомнить, что работы выполнила омпания «А-ПРО-ГРУПП», зарегистрированная в Киеве в сентябре 2022 года незадолго до заключения договоров подряда. Бенефициар этой фирмы Григорий Репин, муж нардепа от «Слуги народа» Эллы Репиной. До 2014 года он был депутатом Донецкого облсовета от Партии регионов, возглавлял центр этой политической организации. Временно без электроснабжения остаются 68 400 квартир. Повреждения серьезные, поэтому ремонт требует времени. Основными целями были журналисты, общественные деятели, военные ГУР и бойцы Иностранного легиона. За каждого куратор готов был заплатить 100 тысяч долларов. Читать дальше Как у вас? Одесский академический украинский музыкально-драматический театр имени Василия Василько с глубокой скорбью сообщает об отходе в вечность самой яркой актрисы города, заслуженной артистки Украины Ирины Никитични Черкасской. Читать дальше |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
И снова провал: Одесский райсовет не смог провести сессию
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||































