Еко-надія за мільярди чи збитковість? В Одесі хочуть побудувати ТЕЦ на відходах і завод з їхньої переробки

Майже в 4 млрд гривень обійдеться будівництво в Одесі теплоелектроцентралі, що працює на паливі з відходів (Refuse-derived fuel).

Проєкт готова реалізувати корейська компанія Posco International, повідомили в Міністерстві розвитку громад і територій.

Заступник міністра Костянтин Ковальчук на зустрічі в Одесі зазначив, що йдеться про будівництво теплоелектроцентралі Waste to Enegy, яка працюватиме на RDF-паливі, виготовленому із відсортованих і перероблених твердих побутових відходів.

«Проєкт будівництва ТЕЦ на RDF-паливі в одному з ключових міст нашої країни — Одесі, є прикладом сучасного, комплексного підходу до вирішення енергетичних та екологічних викликів», — відмітив Ковальчук.

Потужність підприємства, вартістю 106 млн доларів (близько 3,9 млрд грн), має становити 12 МВт електричної енергії та 40 МВт - теплової. Для будівництва об'єкта місто вже виділило 4 гектари землі в Пересипському районі (вул. Наливна, 17-а). Балансоутримувачем і оператором ТЕЦ виступить КП «Теплопостачання міста Одеси».

Для повноцінного здійснення проєкту, на полігоні «Дальницькі кар'єри» збудують сортувальну станцію та лінію підготовки палива RDF. Його на ТЕЦ доставлятимуть вантажівки, звалюючи вантаж у герметичний контейнер.

Також озвучили загальну ціну проєкту — 13,7 млрд грн. Термін окупності — 6 років. Джерелом фінансування стане пільговий кредит урядового фонду Експортно-імпортного банку Кореї. Наразі корейська сторона готує проектну концепцію, яку передадуть українському уряду на розгляд.

Очікується, що в разі успіху такої ініціативи, Одеса вирішить питання скорочення захоронення ТПВ на полігоні (принаймні на 50%). Крім того, переробка відібраних вторинних матеріалів дасть змогу повернути їх у виробництво, знизивши тим самим залежність від видобутку корисних копалин.

На будівництво, підключення до мереж і введення ТЕЦ, сортувальної станції та лінії підготовки RDF-палива відводять два роки.

Як розповів кореспонденту «Думської» експерт з енергетики Віталій Савич, цей проєкт радикально не змінить ситуацію з енергетичним забезпеченням Одеси, але додасть нових можливостей.  

«Місту це вкрай необхідно: це не стане якоюсь революцією, проте дасть додаткові балансувальні потужності на випадок прильотів конкретно в тому районі, де її буде побудовано, — наголосив Савич. — Резонно встановлювати її неподалік від великих районних котелень, яких у нашому місті чотири, щоб комунікації не розтягувати. В іншому разі вартість проєкту під'єднання коштуватиме дорожче, ніж сама ТЕЦ. Тобто, якщо все грамотно реалізувати, ми вирішимо два завдання — правильна утилізація сміття і незалежність від газу».

Енергетичний експерт Федір Ракул, навпаки, вважає, що проєкт не має шансів на реалізацію не тому, що він поганий, а тому, що в нинішніх економічних умовах він нерентабельний.

«На моїй пам'яті на будівництво сміттєпереробного заводу в Одесі підписано вже 32 або 33 меморандуми з корейцями, японцями, ізраїльтянами тощо, і нічого. Як ви думаєте, чому в нас у країні так погано з такими заводами? У всьому світі є, а в нас немає. Усе дуже просто — сьогодні вартість захоронення тонни сміття — 20 євро, а вартість переробки цієї тонни буде 200 євро. А чому так? Тому що обивателі платять за вивезення сміття непристойно мало. Наприклад, одесит на рік платить за цю послугу 5-6, ну нехай 10 євро. У Болгарії — 43, у Німеччині — 80. Для того, щоб говорити про окупність будівництва заводу і, як результат, зацікавленість інвестора, ціну на вивезення сміття для населення потрібно підняти разів у п'ять, а краще в десять. Вона має бути закріплена у вигляді податку з квадратного метра, а не, як у нас, з людини, яка проживає у квартирі», — каже експерт.

Відсутність заводу і низькі тарифи на вивезення сміття — не єдині перешкоди для рентабельності будівництва ТЕЦ. За інформацією нашого джерела в «Укренерго», серйозною проблемою також є сезонність її роботи.

«Заявлено, що термін окупності шість років, але це за умови роботи цілий рік. Такого не буде, тому що в неопалювальний сезон тепло віддавати нікуди, отже, проміжок її роботи — з листопада по березень. Це по теплу. Про електроенергію й говорити нічого. Одеса споживає до 600 МВт електроенергії. Нам же пропонують 12 МВт, і вкласти в це майже 14 млрд гривень. Так, такі станції вкрай дорогі. Наприклад, щоб побудувати ТЕЦ на RDF-паливі потужністю 5 МВт електроенергії, потрібно 11 млн євро, а щоб побудувати котельню на 20 МВт теплової енергії — 1,5 млн євро. Різниця в ціні колосальна. Електростанції на біопаливі можуть дозволити собі маленькі країни, такі як Литва. Там у них 20% від загального виробітку за RDF, а в США, наприклад, лише 1,5%», — каже наш співрозмовник.