Земля, що закипає, та підступні тигри: одеська мисткиня покинула інженерну посаду заради мистецтва

Хай вечорами одеські вулиці поринають у темряву, є оази світла, обладнані генераторами.

З великим задоволенням Рита Колобова, голова благодійного фонду Ave, влаштувала у своїй Камінній залі (Преображенська, 59/61) першу «персоналку» Олени Лебедєвої. Натюрморти з гарбузами, символ року, що минає, грізний та підступний Тигр, пейзажі, фантазійні сюжети у гарному виконанні, навіть до голови не зайде, що автор хімік, а не дипломований художник.

Олена – серйозна дама. У 2010 році вона закінчила хіміко-технологічний факультет Одеського політеху, а у 2016-м здобула ступінь кандидата технічних наук. Але буває й так, що інженер відчуває непоборне бажання зайнятися творчістю. Родина підтримала в цьому прагненні. Лебедєва вчилася та продовжує навчатися у відмого живописця Володимира Крані. Хоча майстер не думав спочатку, що захоплення це серйозне, своєю ученицею залишається задоволеним. Ідеї у неї з’являються із неймовірною швидкістю, легко засвоює будь-яку техніку, від олії до пастелі. Мислить прогресивно та філософськи; чого варта Земля у вигляді киплячого чайничка, такого затишного, призначеного для дружнього спілкування, але все ж киплячого, небезпечного. А взагалі кожна картина сприймається окремим глядачем по-своєму. Олена залишає простір для роздумів.

«Пробую працювати у різних жанрах та напрямках: портрет, пейзаж, силуетна графіка, жанрові композиції, — скромно каже художниця. – Брала участь у різних виставках та конкурсах, в тому числі міжнародних, ілюструвала збірки віршів. Малювати почала досить пізно…»

А оце той самий випадок, коли краще пізно, ніж ніколи.

Авторка — Ірен Адлер,

Фото Олександра Синельникова