|
Перші покази нової вистави Одеського академічного театру музкомедії пройшли з неабияким успіхом. Мюзикл «Мольєр» з оригінальною музикою одеського композитора Олексія Петухова має всі шанси стати ще одним хітом репертуару. Вистава поставлена Віталієм Сініковим, режисер також є автором віршів спільно з Олександром Вратарьовим. Сініков створив і сценічну редакцію за п'єсою Жана-Батиста Поклена (хто не знає, це справжнє прізвище великого французького драматурга Мольєра) «Хворий, та й годі» у перекладі Ірини Стешенко. Диригент-постановник Володимир Кондратьєв довів, що відомий вокаліст, якщо опанував суміжну професію, може чудово керувати оркестром та всіма виконавцями. Художник-постановник Андрій Александрович та художниця з костюмів Олександра Вернєєва створили привабливий бароковий інтер’єр з величезним ліжком, на якому хворіють, танцюють, лікують клізмами і б’ються подушками ошатно вдягнені персонажі. Балетмейстер-постановник Віталій Кузнецов навчив артистів виробляти карколомні па з клізмами та крапельницями, а вокалістів танцювати трохи осучаснений менует (наприклад, метка служниця Туанетта зі шляхетним Беральдом танцюють, підспівуючи: «Mon cher, je t'aime, je t'aime, je t'aime»). Але попервах нас запрошує сама Смерть, кокетлива чепуруха в червоному циліндрі, Алеся Перекальчук у цьому образі немов перемістилася до XVII століття з майбутнього, з епохи кабаре. Таку Смерть реальний Мольєр, якби вона прийшла до нього у гримерну і запросила до свого театру, анатомічного, сприйняв би як іншопланетянку. Треба знати, що останній раз Мольєр грав саме Аргана з «Хворого, та й годі» на сцені театру Пале-Рояль вже будучи смертельно хворим. Сцена лікувала його, одначе був момент, коли він забарився з реплікою та впав у крісло, перш ніж розсміятися й продовжити грати. А вже вдома навіки замовк, бо горлом пішла кров, постіль з білої зробилася червоною… … Коли ми говоримо про Мольєра, виникають паралелі з іншим генієм, Моцартом. Обидва мали любовний зв’язок із жінками, з сестрами яких згодом брали шлюб (у Мольєра це були акторки, у Моцарта співачки), не надто довіряли медицині (і мали на те всі підстави, клістир добра штука, але ж хворі легені їм не вилікуєш), з різних причин їхні місця поховання залишилися невстановленими. Але найголовніше, що драматург та композитор вважали себе перш за все виконавцями, сцена була місцем сили для них. Хтозна, може, Смерть для геніїв лише провідник, і час від часу вони повертаються до життя в іншій подобі? Як би там не було, Денису Фалюті образ генія і блазня водночас блискуче вдається. Це, безперечно, етапна роль. Також не будемо недооцінювати тонку режисерську роботу з кожним виконавцем, чіткі акценти, змістовні мізансцени. До акторів живого плану додається проєкція над білим кабінетом: відсутні у кімнаті дійові особи там проявляють свої справжні почуття, міняють маски та вбрання, за цим також дуже цікаво спостерігати. Майже знесилений хворобою Мольєр таки переконує Смерть дати йому відстрочку на час вистави, і перевтілюється в багатого дивака Аргана, який зледащів і виправдовує це удаваними хворобами. А шарлатани-лікарі охоче підіграють, заробляючи на його страхах! Навіть починають настільки вірити в себе, що влаштовують істерики через розлитий клістир! Добродій Діареус та добродій Пурген (обидві ролі грає Сергій Мільков) заповзято «лікують» Аргана, супроводжувані цілим загоном клістироносців. Залишки здорового глузду підштовхують старого симулянта до рішення трохи зекономити, одруживши молодого Тома Діареуса (Олександр Кабаков) зі своєю старшою дочкою, красунею Анжелікою (Юліана Ігнатовська), мовляв, так у родині з’явиться власний лікар, якому не треба буде платити. «Ваша згода на цей шлюб дозволяє мені відкрити вам моє серце. Я скажу вам чисту правду: ми познайомилися зовсім випадково шість днів тому, і це сватання є наслідком тієї прихильності, яку ми з першої ж зустрічі відчули одне до одного», — каже щаслива Анжеліка, гадаючи, що її сватають за красунчика Клеанта (Ярослав Селедцов). Як же вона помиляється, їй підсовують дурнуватого Тома, якого дядечко Діареус штурханами ставить у потрібну для освідчення позу… Підступна Беліна, дружина Аргана (Ірина Гусак), воліла б віддати до монастиря Анжеліку та її молодшу сестричку Луїзон (Марія Євстаф’єва), як і належить злій мачусі. Аргану здається, що друга половина цілком поділяє його життєве кредо («Гроші, що там не кажи, це крила нашої душі»). Але їй дійсно потрібні лише гроші, вона радіє, коли удаваний хворий прикидається ще й мерцем. А в Аргані ще не все людське винищене, йому хочеться відігравати в шлюбі роль чоловіка-дитини, хочеться ласки, молочка (судячи з мізансцени, коли Беліна дає йому напитися з клізми, наче годує цицькою). Спільником Беліни стає лише хитрий нотар, добродій де Бонфуа (Андрій Мирошниченко), а закоханій Анжеліці допомагає і Туанетта (Ірина Ковальська), і дядечко з батькового боку Беральд (Володимир Муращенко). До речі, Беральд просить брата не захоплюватися клістирами, а дати собі спокій, природа приведе все до ладу, навіть коли щось негаразд… Так Мольєр наостанку сміявся з власної хвороби та кидав виклик смерті, де б не була його могила, геній залишився жити, і його персонажі належать не самому лише XVII століттю, а вічності. Між іншим, наступний показ відбудеться 31 жовтня, і це таки подія, в якій збіглися однаково прекрасні література, музика, візуальне оформлення та хореографія. Автор – Ірен Адлер, фото Олега Владимирського СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ! Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter |
Статті:
В распоряжение «Думской» попал список скандальных случаев, связанных с полицейскими области. И это уже больше похоже не на отдельные эпизоды, а на системную криминальную хронику в погонах. Читать дальше По предварительным данным следствия, пострадали два человека, которые находились в салоне автомобиля. Им оказывается необходимая медицинская помощь. Читать дальше |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Видео: Ножом в шею: в Одессе напали на сотрудника ТЦК (видео)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||














































