Концептуалізм живий, митець — незламний: одеський музей показав твори відомого художника (фото, відео)

Першу персональну виставку відомого одеського художника-концептуаліста Сергія Ануфрієва «Сліди в Майбутнє» можна відвідати в Музеї західного і східного мистецтва (Пушкінська, 9) до 15 травня.

На зустріч з легендарною особистістю поспішила й культурний оглядач «Думської» Ірен Адлер.

У центрі зали знаходиться масштабна картина «Майдан», де у стилістиці дитячого малюнку зображено ляльку-неваляшку посеред міста. Автор навіть потримав аналогічну ляльку на голові, що виявилося своєрідним перформансом.

«Як би ви описали неваляшку? Кругла дитяча іграшка абсолютно беззахисна і нешкідлива, як здається на перший погляд. Але як її не штовхай — тобі не вдасться її зламати. Така зовні слабка іграшка всередині має вантаж, який надає їй сили. Ця опора не дає їй впасти і здатися, а змушує вставати. Те саме відбувається і з автором виставки – Сергієм Ануфрієвим. Він проходить шлях, на якому стикається з перешкодами, які змушують його хитатися, але творчість надає йому опори і дозволяє рухатися в майбутнє. І його твори, створені несподівано для всіх, випадково, починають сприйматися кроками у тому самому напрямі. Стає зрозумілим його інтерес до великих мандрівників. Саме про шлях, блукання та роздуми говорять серії робіт, представлені на виставці», — пишеться в анотації до експозиції.

Цікава історія цієї картини, Ануфрієв вважає, що всі трансформації з полотном не менш важливі, ніж його ідея, форма та зміст. Після створення у 2015 році роботу було виставлено на «Артбарикадах» під час одеського «прокурорського Майдану», а потім у Літньому театрі Міського саду. Нагадаємо, тоді місто мало суперечку з попередніми власниками Літнього театру, і поки йшли баталії, картина опинилась на смітнику. Звідти її згодом дістали, відреставрували, а у 2022 році картину придбав Музей сучасного мистецтва Одеси. Тобто, зазначає Сергій, мова йде про символічну смерть та відродження твору.

Ранні роботи з серії «Подяка» зроблені на справжніх бланках грамот та виставляють на посміх радянський канцелярит. А ще бачимо багатоплановий наратив про козака, що пережив низку пригод та й загадково зник. Половину зали охоплюють роботи, що їх треба споглядати згори вниз: текст, зображення та філософський висновок, що поєднує малюнок з текстовою частиною. Нарешті, Ануфрієв додає англомовних коміксів, де люди й навіть предмети спілкуються між собою, маючи на думці зовсім інше (але глядач прочитає все, не виключаючи думок).

«Інновація мого проєкту полягає в тому, що я знайшов мову виразу, ідеально слушну для здійснення переходу (перекладу), аналогічного переходу від фотографії до кіно, — каже сам митець. – Це українська мова, яка найбільше підходить для вираження процесуальних послідовностей та подвійних рядів. Український концептуалізм вже 40 років чекає свого перетворення на школу, а потім на напрямок сучасного мистецтва».

Авторка — Ірен Адлер, фото Олександра Синельникова