|
Війна остаточно і безповоротно поділила всіх на «нас» і на «них». Ми - українці, наші друзі та партнери. Вільні люди Заходу. І Вони — росіяни, їхні старші союзники на кшталт Китаю і сателіти — такі як Білорусь. Темрява, що йде зі Сходу. Скільки образливих назв для Них з'явилося останнім часом. Але найбільше прижилися «орки» і «свинособаки». Про винищення їх мріють чи не всі наші співгромадяни. Поява гри, в якій мрія стає реальністю, була питанням часу. І, як з'ясував спецкор «Думської» Дмитро Жогов, часу найближчого. Як одесит став автором бродилки і що його на це спонукало — читайте. Коли росіяни своїми ракетами спалили нежитлову громаду готелю «Одеси», я, як і всі одесити, напевно, не дуже-то переживав. Зате з гнівом і болем дивився на покалічений морвокзал. Він для мене був колись центром проведення всіляких заходів і фестивалів. Як відв'язно і здорово колись тут веселилися! Я був завсідником фестивалю «ФАН ЕКСПО». Раз на рік, у серпні, з усього світу в Одесу приїжджали ельфи, японські школярки, ґодзілли та різні комп'ютерні персонажі. Протягом двох днів вони крокували морвокзалом у своїх фантастичних вбраннях і гримі, позували, а народ із ними щосили селфівся. Другого дня обирали найофігеннішого героя і вручали йому всілякі ніштяки. На «ФАН ЕКСПО» можна було підсісти, як на наркотик. Як у Ріо-де-Жанейро танцівниці цілий рік шиють собі сукню, щоб один раз пройти в ній, трясучи стегнами і звиваючись під запальну самбу, так і тут. Шили й майстрували костюми, розучували танці, придумували бойові сцени Але потім грянув ковід — два роки лікарняної тиші, а за ним і велика війна. Виття сирен. Прильоти. І ось тепер бите скло, бетонне кришиво. Там, де ельфи змахували велично мечами, а чарівниці варили в колбах різноколірне зілля — лише зірвані вибухом перекриття, гар і попіл. Відмітини війни. Я цілий вечір відсилав знайомим з інших міст фотографії: «Пам'ятаєте? Ми ж тут так весело ковбасилися!» Друзі дивилися, не впізнавали. Орки «деельфізували». Для директора «ФАН ЕКСПО» Кості Реуса захід це був як дитина. Він готував його по півроку. А зараз порожнеча. Я - журналіст, який щороку ходив на це чарівне дійство, мене від злості до свинособак перевертає, а як йому? - Звичайно ж, я сумую за тими часами, — каже Костя. — Тоді всі хотіли продовження, обіцяли приїхати наступного року. А зараз Як виявилося, Костя зараз зайнятий іншою і вельми кумедною штукою. Його енергія фестивального директора сублімувалася у комп'ютерній грі. «Концепт гри прийшов мені, коли я під час блекауту приймав ванну при свічках, — розповідає він. — Вирішив, непогано б зробити проєкт, як люди переживають такі події. Тобто спочатку задум був таким: як вижити при довгих вимкненнях світла, без генератора, як їжу готувати». Потім підтягнувся сюжетець. Солдат-котик (його звуть Лео, спокійний, але сильний) повертається у своє місто. Бачить його спустошеним, розкраденим і розбомбленим. І він береться свій дім відновлювати. «Я їздив із волонтерами під Херсон, — продовжує Костя, — ми допомагали місцевим жителям. І бачив школи, в яких жили окупанти, який срач вони після себе залишають і як це прибирають і відновлюють. Враження були настільки сильні, що їх треба було у щось творче реалізувати». У роботі над грою автор активно використовує нейромережі, Midjourney і ChatGPT. Є такий жанр «гри на чотири години». Тобто ти її можеш пройти за день, за два, а можна за умовні чотири години отримати повне враження про неї. Такою і вийшла бродилка про Лео. «Це оповідна історія з ігровими елементами, — продовжує Костя. — Пазли, головоломки. Лео потрапляє в будинок, виявляє, що там немає світла. І починається квест із запуску генератора, він автентичний, усіх кроків дотримано. Минулої зими довелося навчитися. Ніколи ними не користувалися. Треба дістати масло. Отримати бензин. Знайти каністри. Спуститися в підвал. Там темно. Шаритися без світла недобре. Треба знайти свічку. І так далі. У середині гри з'являються додаткові персонажі. Я додаю туди чотирьох антигероїв. Це привиди вбитих окупантів. Свинособаки. І їх треба буде позбутися, виконавши певні завдання. Я думаю до Нового року її закінчити. Тож іграшка з'явиться в першому кварталі 2024-го!» Толкін писав: «Темрява не вічна, і не так вже й багато місця займає вона у світі!» Будемо з нетерпінням чекати. Вже разок у неї зіграти слід, хоча б для того, щоб свинособак вигнати. Я вірю, що скоро темрява розвіється, ми розгребемо залишений орками попіл і срач, і на оновленому морвокзалі знову зустрінуться любителі «ФАН ЕКСПО». Важливо побредуть гендальфи з палицями, і дівчатка чарівниці варитимуть своє зілля. І якщо і з'являться в Одесі орки, то це буде косплей. Автор — Дмитро Жогов, спеціальний кореспондент «Думської» СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ! Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter |
Статті:
Читать дальше Читать дальше Одно из суден шло под флагом Сент-Китс и Невис в порт Черноморска. Из-за попадания ударного дрона один член экипажа получил ранения. Ему оказывается медицинская помощь. Читать дальше В одесском СИЗО своя «черная» экономика: наркотики, поборы, тюремный общак и платная «гарантия безопасности» за десятки тысяч долларов
Даже пожизненный срок и уголовные дела не мешают криминальным лидерам контролировать потоки денег и наркотиков. Читать дальше |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Теневой флот путина и
ОПЗЖ: еще один захваченный американцами танкер с российской нефтью принадлежит одесситу
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
















