Підступне ворожіння, пантоміма і закохане Чудовисько: одеська Опера створила новий балет за старою казкою (фото, відео)

Прем’єрні покази балету «Красуня і Чудовисько» відбулися на сцені Одеського Національного академічного театру опери та балету.

Сюжет про те, як молода дівчина забажала, аби батько привіз їй з мандрівки червоненьку квіточку, що росла у саду зачарованого принца, відомий кожному з дитинства. Це взагалі одна з найвідоміших казкових історій кохання. Версія «Красень і Потвора» навіть не розглядається, лише жінка може закохатися у внутрішній світ непривабливої істоти (нерідко помиляючись у цьому).

«Красуня і Чудовисько» — класична європейська народна казка, популярна версія якої написана Жанною-Марі Лепренс де Бомон у 1756 році. Існує 12 відомих екранізацій та численних постановок мюзиклів, балетів і театральних вистав у різних країнах світу. Одеса створила власну версію романтичної казки на музику сучасного українського композитора Івана Небесного за лібрето Тетяни Подерської у постановці заслуженого артиста України Гаррі Севояна. Неокласика, позначена високим смаком усіх авторів, завжди бажана в репертуарі. Ясна річ, ця красива вистава затримається в репертуарі щонайменше на десять сезонів.

Все розпочинається з сеансу підступної ворожби. Виконавиця партії Чаклунки – заслужена артистка України Олена Добрянська (в іншому складі Катерина Бурдік. Ефектна жінка з пластикою пантери домагається взаємності від Принца (у цій партії чудово проявили себе молоді прем’єри Роман Лобкін та Сергій Позняк). Принц у своєму палаці збирає місцеву молодь, сподіваючись закохатися в якусь із прекрасних юних дівчат. Чаклунка чи то закохана у Принца, чи то мріє стати в майбутньому королевою, але всі бездоганні фуете та магічні витівки марні. Красень рішучим жестом відкидає її кохання. Магічний обряд із зв’язуванням перетворює юнака на страхолюда (волохату перуку надягає йому сама відьма), його слуги, троє хлопців та дівчина, також стають бридкими істотами.

Стає зрозуміло: виправити ситуацію зможе лише Красуня.

Як дати зрозуміти зі сцени, що Белль (у різних складах цю партію виконують Наталя Івасенко та Катерина Бартош) таки красива? На балу, де вона з’являється разом із батьком та сестрами, молодий скрипаль (дуже колоритний та здібний соліст з Греції, Ендрі Кендро) вдається до старовинної пантоміми. Повертаючись до публіки, рукою обводить своє обличчя, даючи зрозуміти, що саме його вразило у дівчині. Це робиться піднесено й романтично. Звісно, її сестри теж красиві, але в них важкі характери, на відміну від Белль, ламана, вигадлива пластика. А чого варті їхні імена, Капризетта та Претензетта! Катерина Томашек у партії Капризетти просто танцюючий вогонь, вибагливий, вимогливий (це зовсім непогано, як на мене). Претензетта (Анастасія Черняк) висуває ще більше вимог до оточуючого світу, як охоче вона тягне до себе скриньку з коштовностями, коли Белль повернеться з подарунками від Чудовиська!

«Пан Моріс збирається в далеку подорож і прагне порадувати дочок подарунками, — пишеться у лібрето. — Старші, одна поперед другу, вимагають від батька щонайдорожчих гостинців: вишиту шовком сукню, золотий вінець із самоцвітами; чарівне дзеркало, дивлячись в яке жінки не старіють. У центрі уваги на святі — місцевий красень і силач зухвалий Гастон, що зверхньо споглядає за дівчатами, кожна з яких намагається йому сподобатися. Капризетта та Претензетта виконують власні танці, намагаючись привернути до себе увагу».

Пригоди батька цих чудових дівиць пана Моріса (Роман Калін) в зачарованому замку Принца просто захоплюючі. По-перше, для нього танцює Пані Чаювання (Поліна Каліна) зі свитою порцелянових чашечок та ложечок, переживає, коли губиться найменша чашечка (її танцює п’ятирічна балерина Любочка Козяр), втім, дитинка знайдеться та прибіжить сама. Для гостя також танцюють Пан Канделябр (Андрій Кунтиш) із свитою свічників, Пан Годинник (Вадим Круссер), подушки, пуфи та ковдри наспівують йому колискову… Пан Годинник закоханий у Пані Чаювання, проте вона захоплена зарозумілим та пихатим Канделябром, не вміє бачити далі зовнішності.

Варто зазначити, що вельми цікавий та вбраний наче птах, який має на думці причарувати самицю, Гастон (Ілля Ковач) упадає за Белль, а у фіналі знайде спільну мову з Чаклункою (ну й добре, відьма втихомириться і не заважатиме більше Принцу).

Виставу оформлено ефектно, система прозорих завіс додає глибини й перспективи, а у фіналі, коли палац святкує перемогу кохання, завіси зникають, і зала здається просто величезною вже за рахунок розпису декорації (сценограф – заслужений працівник культури України Андрій Злобін). А одягнули персонажів Сергій Васильєв та Олена Леснікова, створивши авторські костюми. Мелодійна партитура оживає в оркестрі під орудою диригентів Ігоря Чернецького та Володимира Врублевського.

Наступного разу балет покажуть 12 червня.

Автор – Ірен Адлер, фото Олега Владимирського