23 липня 2022, 14:59 Читать на русском
«Красиві сенси зараз не діють»: одесит показав війну на Чорному морі (фото, відео)Одеський Літературний музей (Ланжеронівська, 2) до кінця літа представляє проект Стаса Жалобнюка WAR BLACK SEA. Стас Жалобнюк — відомий живописець, який брав участь у всеукраїнських виставках в Івано-Франківську, Хмельницькому, Львові, Харкові, Києві та інших містах, неодноразово був помітним учасником Одеської міжнародної бієнале сучасного мистецтва. Зараз свої потрясіння від воєнної доби виливає у роботах, сповнених шокуючого натуралізму, концептуальних прокльонів (текст проникає у зображення і подекуди домінує), є місце і для цитат, асоціацій, котрі промовляють більше ніж слова. «Як може говорити митець? Він може говорити образами прицілу, через який знищується все живе, образами понівечених, покалічених тіл. Ми маємо подякувати Стасові за те, що цією виставкою продовжується культурний процес в Україні під час війни. Нам дуже приємно, що художник європейського рівня сьогодні презентує в нашому музеї цей мистецький проект», — зазначила співробітниця Літмузею Катерина Єргеєва. «Все це же відбулося і відбувається, — з сумом каже про сюжети своїх творів Стас Жалобнюк. – Я сприймаю цей проект більше як пропаганду українську». Глядачеві доведеться змиритися з тим, що жахливі подробиці бойових дій (людські нутрощі, спалені будинки тощо) демонструються під відповідно похмурий саундтрек.
«Виникає питання: що має чи може робити творець під час війни, тим більш війни новітньої, яка є «безконтактною», — каже арт-критик Ута Кільтер. -Тобто солдат лише бачить у тепловізор, здалеку, свою ціль. Хм, тоді будинки і люди виявляються якимись схематичними зображеннями; хоча люди, завдяки своїй «теплоті» у приймачі виявляються як деяке «випромінювання». Це живопис (акрил, олія), але на картоні, досить значного розміру, там присутня якась одноманітність, начебто у якійсь комп’ютерній грі. Як так, що живописець супер-класу відмовився від власної майстерності та перейшов до подібного схематизму? Стас пояснює: «Не розумію, як це – «не хвилюватися», адже я дійсно є знервованою людиною, а не просто там «митцем», мені не вдається приховувати свої переживання. Бути людиною, що намагається їх приховати, – це брехати. До того ж «красиві» сенси, зображення не діють в цей час». Автор — Ірен Адлер, фото Володимира Андреєва та Олександра Синельникова СМЕРТЬ РОСІЙСЬКИМ ОКУПАНТАМ! Помітили помилку? Виділяйте слова з помилкою та натискайте control-enter Новини по цій темі: |
Статті:
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Читать дальше ![]() В Одессе бывает и такое...
![]() ![]() ![]() ![]() Читать дальше ![]() |
||||||||||||
В 20 километрах от «нуля»: как одесский коммунальщик верхом на белом лебеде победу копал
|