Удар «Овода»: жителі постраждалих одеських будинків прибирають купи скла і оговтуються після нічної ракетної атаки  

Десять жителів Одеської області, зокрема дев'ятирічний хлопчик, постраждали внаслідок нічного ракетно-дронового удару російських нацистів по регіону. Більшість зазнали травм, оскільки в момент нальоту перебували біля вікон, повідомляє військова влада і вкотре нагадує, що під час оголошення повітряної тривоги потрібно спускатися в укриття або як мінімум користуватися правилом «двох стін».

Кореспондент «Думської» Сергій Смоленцев побував в одному з постраждалих районів Одеси, щоб на місці дізнатися, якими були наслідки удару для цивільних.

Одну з ворожих ракет зенітники збили на підльоті до міста. Вона вибухнула над пустирем між новобудовами. Вибухова хвиля вибила вікна в радіусі понад 200 метрів. Припарковані біля місця падіння автомобілі посікло осколками.

Мешканець «56-ї Перлини» (так називається житловий комплекс) Роман розповів нам, що в його квартирі купи битого скла.

«Ми з дружиною відпочивали. Приблизно о другій годині ночі, коли прогримів перший вибух, підскочили з ліжка і побігли у ванну кімнату. Ледве встигли закрити двері, як пролунав другий потужний вибух. Якби не сховалися, нас би засипало склом. Словом, врятувалися дивом», — розповідає Роман.

Одесит Олексій перечікував атаку в підвалі свого будинку.

«Віднедавна я дав собі слово при оголошенні повітряної тривоги спускатися в підвал, благо, будинок у нас новий і умови більш-менш нормальні. Я не бачив, звідки і що саме прилетіло, тільки почув дуже потужний вибух. Зі мною все гаразд, але трохи оглушило».

На пустирі, де впала ракета, багато уламків. Їх уважно оглядають молоді люди. Один збирає невеликі залізяки в рюкзак. На запитання навіщо, відповідає: мовляв, після війни буде засовувати їх росіянам в одне місце.

Невелика кафешка на першому поверсі теж постраждала від вибухової хвилі, але бариста не сумує. Кава-машина працює, зранку наливаючи всім охочим гарячий напій.

Мешканці прилеглих будинків виглядають втомленими і чекають допомоги, не розуміючи, звідки вона прийде. Кажуть, що під'їздами вже почала ходити комісія, оцінюючи збитки, щоб виділити людям першу матеріальну допомогу.

ЧИМ СТРІЛЯЛИ

Начальник об'єднаного пресцентру Сил оборони півдня України капітан 1 рангу Наталя Гуменюк каже, що тут упала крилата ракета повітряного базування Х-59, яку збила ППО.

Військовий експерт Олександр Коваленко, зі свого боку, вважає, що її використовували як хибну ціль — для розкриття ППО і подальшого удару по місцю розташування комплексів.

Крім Х-59 (у єдиному екземплярі), ворог використовував крилаті ракети типу «Калібр», які випустили, за попередніми даними, малий ракетний корабель «Інгушетія» і фрегат «Адмірал Ессен», причому не виходячи з Севастопольської бухти; протикорабельні «Онікси», запущені береговими ракетними комплексами «Бастіон»; протикорабельні Х-22 — їх застосували дальні бомбардувальники Ту-22М3. Також південь України зазнав масованої атаки ударних безпілотників Shahed-136/131. Вони злетіли з полігонів Чауда (Крим) і Приморсько-Ахтарськ (Ростовська область).

«Онікси» і Х-22 вкрай важко збити, зазначає Наталія Гуменюк: якщо вже їх випустили, то, як правило, вони долітають. Інша справа, що точність цих ракет залишає бажати кращого.

НОВА ТАКТИКА

«Загалом ми бачимо, що окупанти постійно змінюють тактику, — зазначає військовий оглядач «Думської» Віктор Босняк. — Якщо раніше вони використовували «шахіди» для виявлення позицій і виснаження ППО, після чого били вже ракетами, то зараз почали з ракетної атаки, задіявши всі види носіїв. Як бачимо, частково це принесло результат. Є влучання у складські приміщення (цивільні), портову та критичну інфраструктуру. Утім, за такого масштабу атаки не дивно, що українські захисники не змогли збити все. Наша ППО сильна, але не всесильна, на жаль.

Привертає до себе увагу досить широка номенклатура об'єктів, по яких завдавали ударів. Очевидно, ворог переслідував двояку мету. З одного боку, це був своєрідний «удар відплати» — відповідь на нещодавнє пошкодження Керченського мосту. З іншого — підвищення ставок у рамках гри навколо зернової угоди. Завдання — завдати максимальної шкоди портовій інфраструктурі України на випадок, якщо зернові коридори знову запрацюють (а така можливість існує). Тож, гадаю, будуть нові удари».

Аналогічної думки дотримується і Наталія Гуменюк:

«Незважаючи на те, що у відкритому морі зараз немає носіїв крилатих ракет, це нічого не означає, — каже вона. — Минулої ночі ворог відстрілявся просто з бухти. Отже, атака можлива і за відсутності ракетоносіїв на рубежі пусків. Удари ворога спрямовані на максимальне знищення інфраструктури південних регіонів, зокрема й у тому потенціалі, що може бути залучений до зернової угоди, яку, як відомо, росіяни не вважають за можливе для продовження».

Автори — Сергій Смоленцев і Надія Маркевич, фото Сергія Смоленцева