Make America great again? Чим обернеться для України тріумф Трампа і республіканців

Політичний оглядач «Думської» Володимир Імуш пояснює, чим перемога Трампа може обернутися для України. Спойлер: катастрофи не буде.

Кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп не лише здобув 277 виборників, а й набрав абсолютну більшість голосів виборців — уперше за 20 років (останній подібний випадок був на виборах Буша проти Керрі у 2004 році). Крім того, республіканці отримали більшість у Сенаті та Палаті представників.

Мало хто очікував, що Трамп виграє всі основні штати, які коливаються. Зрештою демократи витрачали на кампанію та рекламу більше коштів. Перемогу республіканцям забезпечили жителі сільських районів і консервативно налаштовані виборці. В Атланті, штат Джорджія, Камала Гарріс набрала 72 відсотки голосів, але в більшості невеликих міст штату перемогу здобув Трамп. Його риторика виявилася простою і зрозумілою, хоч іноді й радикальною. Трамп обіцяв знизити податки, збільшити виробництво енергії і проводив жорстку лінію з питання масової депортації нелегальних мігрантів.

Демократи зробили ставку на мегаполіси, але їхня риторика виявилася чужою жителям сільських і малих містечок, де проживає велика частина американців. Трамп пропонував прості рішення складних питань, що знаходило відгук у людей. Показовим є приклад арабо-ізраїльського протистояння: на попередніх виборах євреї та араби голосували за демократів і Байдена. Однак цього року єврейські виборці підтримали Трампа, частково через двоїсту позицію демократів. Водночас результат у переважно мусульманському місті Дірборн, штат Мічиган (де Трамп набрав 45% голосів, Стейн — 33%, а Гарріс — 15%), показує, що арабські виборці, можливо, повірили в його здатність покласти край військовим конфліктам. Це здавалося б неймовірним з огляду на те, що Трамп визнав столицею Ізраїлю Єрусалим і навіть переніс туди посольство, а також підтримував ізраїльську політику, проте він зміг завоювати значну частину голосів у мусульманському містечку штату-«гойдалок».

ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ ДЛЯ УКРАЇНИ?

Ну, по-перше, це не катастрофа для нашої країни. Справжньою зрадою для України були б хвилювання в США. Невизначеність із виборами, суди, хвилювання…. Штурм Капітолію, прости Господи, та інші дестабілізуючі фактори. Ось це дійсно зіграло б нам у мінус.

На відміну від виборів восьмирічної давності (Клінтон проти Трампа), коли весь істеблішмент був упевнений у перемозі демократів, а тріумф Трампа став несподіванкою, говорити про такий самий рівень несподіванки цього разу було б перебільшенням. За винятком скандального візиту президента Зеленського до Пенсильванії, українська влада намагалася підтримувати збалансовані відносини і з демократами, і з республіканцями.

Однак у серцях ані Трампа, ані Гарріс немає особливого місця для України. Байден довгий час займався українськими питаннями, і Україна мала для нього особливе значення. За всієї відмінності риторики Трампа і Гарріс, очевидно, що вони вирішуватимуть питання російсько-української війни, керуючись насамперед інтересами американських виборців. Середньостатистичний українець упевнений, що США повинні, якщо не завдати удару по москві, то щонайменше закрити небо над Україною, надати гроші, зброю і солдатів для витіснення рф за кордони 1991 року. Але навіть Байден не дозволив Україні завдавати ударів по російській території далекобійними ракетами і не дав політичного запрошення до НАТО (про юридичне й мови не йшло).

Тому нам слід шукати комплексний підхід до вибудовування стосунків із новою адміністрацією, насамперед не стверджуючи, що нам «винні» — це допустимо для пересічного українця, але не для керівництва країни. Потрібно виходити з того, чим ми можемо бути корисні американській адміністрації в новій картині світу. У цьому контексті не можна сподіватися лише на протестантські громади в Україні (протестанти — одна з головних соціальних груп, що забезпечили перемогу Трампу). Роль протестантських громад у США, безумовно, важлива, і зв'язки між одновірцями існують, що може допомогти, але вони мають багато власних проблем і питань, які мають вирішувати насамперед. І вже точно вони не будуть, та й не зможуть вирішити проблеми в нашій країні.